Постанова

від 11.11.2021 по справі 520/3094/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/3094/2020

адміністративне провадження № К/9901/14271/21

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ост-Енерго до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ Ост-Енерго (далі - Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання протиправними дій ГУ ДПС у м. Києві з проведення на підставі Наказу від 30.10.2019 року №2517 документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань законності декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка оформлена Актом від 20.11.2019 року №280/26-15-05-04-01-19442628 та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2019 року: №0014990504 про зменшення розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн; №0015000504 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 70 583 082,50 грн (податкові зобов`язання 56 466 466 грн, штрафні санкції 14 116 616,50 грн); №0015010504 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві з проведення на підставі наказу від 30.10.2019 року №2517 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ост-Енерго з питань законності декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка оформлена Актом від 20.11.2019 року №280/26-15-05-04-01-19442628.

Скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2019 року: №0014990504 про зменшення ТОВ Ост-Енерго розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн; №0015000504 про збільшення ТОВ Ост-Енерго суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 70 583 082,50 грн (податкові зобов`язання 56 466 466 грн, штрафні санкції 14 116 616,50 грн); №0015010504 про застосування до ТОВ Ост-Енерго штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент початку тимчасової окупації АР Крим Товариство мало місцезнаходження за адресою: 97400, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Новоозерне, вул. Адмірала Кантура, 2 та перебувало на податковому обліку, у т.ч. в якості платника податку на додану вартість, у Євпаторійській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим. 13.03.2015 року Товариством було змінено місцезнаходження з тимчасово окупованої території на материкову частину України, що належить до адміністративної одиниці Печерського району м. Києва.

У зв`язку з подіями тимчасової окупації АР Крим Євпаторійська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим з березня 2014 року не приймала податкову звітність в електронному вигляді. З огляду на це, Товариство подало до Євпаторійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим декларації з податку на додану вартість за податкові звітні періоди квітень-травень 2014 року на паперових носіях.

Факт прийняття декларацій за квітень-травень 2014 року підтверджується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року у справі №821/309/16. Більш того, постановою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року у справі №821/309/16 зобов`язано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва відобразити показники податкових декларацій ТОВ Ост-Енерго з податку на додану вартість за квітень 2014 року, травень 2014 року з додатками в інтегрованій картці, відкритій товариству для обліку податку на додану вартість. Станом на теперішній час зазначене судове рішення виконано у повному обсязі.

Листом ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва від 05.05.2018 року №3548/10/26-55-12-01 позивача повідомлено про те, що податкові декларації з ПДВ за квітень 2014 року та травень 2014 року отримали статус повністю введено , який надається звітному документу (податковій декларації) після повного внесення даних такого документа до інтегрованої картки (пункт 2 Підрозділу 2 Розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422).

Позивачем в рядку 22 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року була відображена сума 56 466 622 грн, яка утворилась внаслідок залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду квітня 2014 року. Від`ємне значення податку на додану вартість у податковому періоді квітень 2014 року утворилось за результатами господарських операцій позивача із ПАТ Будкомплекс на підставі контракту від 09.04.2014 року №1/13-К.

За умовами контракту Продавець (ПАТ Будкомплекс ) передає у власність Покупцеві (ТОВ Ост-Енерго ) обладнання та робочий проект (далі разом товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим контрактом (п.1.1 Контракту). Найменування товару, кількість та вартість товару погоджуються сторонами в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього контракту (п.1.2 контракту). Відповідно до п.3.1 контракту загальна ціна товару складає 338 799 732 грн (у т.ч. ПДВ 56 466 622 грн), з якої ціна майна та обладнання, перелік якого наведений у Додатку 1 до цього Договору 281 199 732 грн (у т.ч. ПДВ 46 866 622 грн); ціна робочого проекту для реконструкції Установки промислової переробки нафти (УПН-30), розташованої за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 в Комплекс з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів та Блок Синтезу метилового спирту із природного газу - 57 600 000 грн (у т.ч. ПДВ 9 600 000 грн). Згідно із п.5.1 контракту умови поставки склад Продавця: Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2, ТОВ Краснокутський Агрошляхбуд (код ЄДРПОУ 03581836). Право власності та ризики випадкового знищення та пошкодження товару переходять до Покупця в момент підписання Сторонами видаткової накладної для майна та обладнання та акту прийому-передачі для робочого проекту (п.5.2 контракту). Датою поставки є дата складання видаткової накладної (для обладнання) або акту прийому-передачі для (робочого проекту). Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі Продавця в пункті поставки, вказаному у п. 5.1 цього контракту (п.6.1 контракту). Оплата товару проводиться Покупцем протягом 20 робочих днів з дати поставки (п.4.1 контракту). Додатковою угодою від 30.04.2014 року строк проведення розрахунків був продовжений до 31.12.14 року.

10.04.2014 року сторонами складений Акт приймання-передачі, яким зафіксовано, що продавець передав, а покупець прийняв робочий проект для реконструкції Установки промислової переробки нафти (УПН-30), розташованої за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 в Комплекс з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів та Блок Синтезу метилового спирту із природного газу . Робочий проект переданий на паперових носіях та у електронному вигляді на CD-носіях. Датою складання Акту приймання-передачі від 10.04.2014 року Продавцем була складена податкова накладна від 10.04.2014 року №2 на суму 57 600 000 грн (у т.ч. ПДВ 9 600 000 грн).

10.04.2014 року Продавець передав Покупцю обладнання та майно кількістю 192 найменувань, на загальну суму 281 199 732 грн (у т.ч. ПДВ 46 866 622 грн), про що 10.04.2014 року складена видаткова накладна №РН-00110013. Датою складання видаткової накладної від 10.04.2014 року №РН-00110013 Продавцем була складена податкова накладна від 10.04.2014 року №1 на суму 281 199 732 грн (у т.ч. ПДВ 46 866 622 грн).

Зобов`язання по оплаті отриманого обладнання та робочого проекту були виконані третьою особою AGT Enterprises LTD (Великобританія) на підставі Договору поруки від 20.12.2014 року. За умовами цього Договору Поручитель (AGT Enterprises LTD) поручається перед Кредитором (ПАТ Будкомплекс ) за виконання зобов`язань Боржником (ТОВ Ост-Енерго ) за Основним договором (Контракт від 09.04.2014 року №1/13-К) щодо сплати боргу в розмірі 338 799 732 грн. Актом від 30.12.2014 року зафіксовано виконання Поручителем зобов`язань Боржника перед Кредитором за Основним договором у сумі 338 799 732 грн та перехід до Поручителя прав вимоги до боржника.

Отримані від ПАТ Будкомплекс податкові накладні від 10.04.2014 року №1, №2 були включені ТОВ Ост-Енерго до складу податкового кредиту податкової декларації за податковий період квітень 2014 року. В подальшому, сума податку на додану вартість 56 466 622 грн була включена позивачем до рядку 22 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, як залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду квітня 2014 року. У податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (звітна нова), поданої 20.07.2015 року №9153640072, ця сума від`ємного значення попередніх звітних періодів не була зазначена Позивачем, оскільки станом на день її подачі від`ємне значення податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року не було відображено у картці особового рахунку, відкритій товариству для обліку податку на додану вартість.

Докази відображення від`ємного значення у сумі 56 466 622 грн були отримані Товариством лише з листом ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва від 05.05.2018 року №3548/10/26-55-12-01. В якому зазначено, що податкові декларації з ПДВ за квітень 2014 року та травень 2014 року отримали статус повністю введено .

31.05.2018 року позивачем подано засобами телекомунікаційного зв`язку до ДФС України Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, згідно якого показник рядку 21 декларації за червень 2015 року збільшено на суму 56 466 676 грн. Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по Податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 31.05.2018 року, відображена у рядку 21 та складала 56 466 778 грн.

Внаслідок подання уточнюючої декларації сума 56 466 622 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ДФС України відображена не була, що зумовило звернення ТОВ Ост-Енерго до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2019 року у справі №826/13129/18 позовну заяву ТОВ Ост-Енерго задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Ост-Енерго має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в сумі 56 466 622 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов`язати ДФС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Ост-Енерго має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 56 466 622 грн.

30.10.2019 року відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 травня 2019 року у справі № 826/13129/18.

13.01.2020 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12020100100000358 за фактом умисного невиконання службовими особами ДФС України виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, виданого в інтересах ТОВ Ост-Енерго .

Наказом ГУ ДПС у м. Києві №2517 від 30.10.2019 року було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ост-Енерго у зв`язку із поданням Товариством уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість (вх. від 31.05.2018 року №9106277573) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за червень 2015 року. Відповідно до Наказу перевірка проводиться з 31.10.2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів (13.11.2019 останній день перевірки). На підставі Наказу від 30.10.2019 року №2517 відповідачем складено направлення на перевірку від 31.10.2019 року №379/26-15-05-04-01, перевірку доручено провести головному державному ревізору-інспектору Адаменко Д.Є.

Актами від 31.10.2019 року №200/26-15-05-04-01 та від 01.11.2019 року №208/26-15-05-04-01 зафіксовано неможливість вручення копії наказу та пред`явлення направлення на перевірку.

Вищезгаданий Наказ та направлення були вручені директору ТОВ Ост-Енерго 04.11.2019 року. В цей же день директор позивача отримав запит б/н від 04.11.2019 року, за підписом головного державного ревізора-інспектора Адаменко Д.Є., в якому вимагалось надати оригінали документів по господарських операціях, що призвели до виникнення суми від`ємного значення, яке задекларовано ТОВ Ост-Енерго в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2015 року (від 31.05.2018 року №9106277573).

06.11.2019 року ТОВ Ост-Енерго звернулося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою, в якій повідомило, що на момент проведення перевірки, товариство не має можливості надати оригінали документів, які перелічені у запиті б/н від 04.11.2019 року, у зв`язку з їх утилізацією, та просило на підставі п.41.1, 41.3, 41.5 ст.41, п.44.3, 44.5 ст.44, п.82.4 ст.82 ПК України зупинити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ост-Енерго на строк, передбачений ст.44 ПКУ, для відновлення втрачених документів.

Відповідачем складено акт 12.11.2019 року №249/26-15-05-04-01 про ненадання документів на запит б/н від 04.11.2019 року.

Листом від 13.11.2019 року №44456/10/26-15-05-04-01 ГУ ДПС у м. Києві повідомило, що ТОВ Ост-Енерго не надано підтверджуючих документів щодо повідомлення контролюючого органу за місцем обліку в порядку встановленим Кодексом про втрату або знищення документів, які пов`язані з перевіркою.

ТОВ Ост-Енерго повторно звернулося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою б/н від 15.11.2019 року та просило зупинити проведення документальної позапланової виїзної перевірки, надати строк для відновлення знищених документів та за результатами розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення та надати його ТОВ Ост-Енерго . Доказів реагування ГУ ДПС у м. Києві на вказаний запит суду не надано.

В подальшому відповідачем, за факту допуску до перевірки, на підставі наказу від 30.10.2019 року №2517 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ост-Енерго з питань законності декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з податку на додану вартість за червень 2015 року, результати якої викладено в акті від 20.11.2019 року №280/26-15-05-04-01-19442628.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Ост-Енерго :

1) п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.16) у розмірі 56 466 622 грн за червень 2015 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р.17) у розмірі 56 466 622 грн за червень 2015 року, до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) у розмірі 56 466 622 грн, до завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1 ст.200-1 Розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (р.20) у розмірі 56 466 622 грн, до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) у розмірі 56 466 622 грн;

2) п.184.7 ст.184 ПК України, а саме: занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 56 466 622 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на суму 56 466 466 грн.

На підставі висновків перевірки відносно позивача 26.12.2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0014990504 про зменшення розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн; №0015000504 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 70 583 082,50 грн (податкові зобов`язання 56 466 466 грн, штрафні санкції 14 116 616,50 грн); №0015010504 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Не погодившись з діями відповідача з проведення перевірки та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваних дій та рішень у правовідносинах, з приводу яких подано позов.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Висновки контролюючого органу в акті перевірки про порушення позивачем п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст 201 ПК України засновані на відсутності реального здійснення господарських операцій через ненадання первинної документації та відсутності факту реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.44.3, п.44.5 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час подання відповідачем запиту про надання оригіналів документів по господарських операціях, що призвели до виникнення суми від`ємного значення, яке задекларовано Товариством в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2015 року), платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час перевіряємого періоду), платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст.196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 п.197.1 ст.197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Згідно із п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час декларування періоду виникнення від`ємного значення у додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року (вх. від 31.05.2018 №9106277573)), платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 п.197.1 ст.197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст.197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Наказом ДФС України від 01.06.2017 року №396 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень (далі- Методичні рекомендації).

Підпунктом 5.1.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки необхідно зазначити перелік цих документів із зазначенням причин їх відсутності, вказати реквізити повідомлення надісланого платником податків контролюючому органу про втрату документів (у разі його надсилання), іншу наявну інформацію. При цьому з метою забезпечення належної доказової бази доцільно наводити інформацію про вжиті під час перевірки заходи з метою отримання від платників податків документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки, а також вживати заходи щодо документування фактів надання або ненадання документів (їх копій), інформації до перевірки. Для цього рекомендується надавати платнику податків письмові запити щодо надання документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки (відповідно до пункту 3 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727), про що обов`язково вказувати в акті (довідці) перевірки.

Позивач двічі (листами від 06.11.2019 року та 15.11.2019 року) звертався до відповідача з проханням надати строк, в межах встановленого ст.44 ПК України, для відновлення втрачених документів.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючий орган, не мотивуючи зазначеного у спосіб, передбачений законодавством, всупереч вимогам ПК України та Методичних рекомендацій, безпідставно відмовив Товариству у наданні строку для відновлення втрачених документів та зупинення у зв`язку з цим перевірки.

Тобто, виключно внаслідок вказаних дій відповідача перевірка проведена без дослідження жодного документу за наслідками господарських операцій, що призвели до виникнення суми від`ємного значення у розмірі 56 466 622 грн.

Щодо висновку акту перевірки про порушення позивачем п.184.7 ст.184 ПК України, яке полягає у заниженні суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 56 466 622 грн судами першої та апеляційної інстанцій встановлено таке.

Відповідно до п.184.7 ст.184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Ост-Енерго задекларовано період виникнення від`ємного значення у додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року (вх. від 31.05.2018 року №9106277573) за який ТОВ Ост-Енерго анульовано свідоцтво платника ПДВ, а саме квітень 2014 року, Товариство повинно було визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів у звітному (податковому) періоді відображення суми від`ємного значення, тобто за червень 2015 року. Враховуючи вищевикладене, встановлено факт заниження бази оподаткування податком на додану вартість за червень 2015 року на суму 56 466 622 грн.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, акт перевірки не містить в собі дати анулювання реєстрації платником ПДВ позивача саме у червні 2015 року та вказане спростовується матеріалами справи, скріншотом наданим самим же відповідачем.

Крім того, п.184.7 ст.184 ПК України передбачає нарахування податкових зобов`язань у останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ - акт перевірки не містить дати анулювання реєстрації як платника ПДВ Позивача та посилань на документ, яким така реєстрація анульована.

Окрім цього, про безперервність реєстрації платником ПДВ позивача з травня 2014 року по теперішній час свідчить той факт, що податкові декларації позивача по ПДВ за квітень 2014 року та травень 2014 року отримали статус повністю введено , що підтверджується Листом ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва від 05.05.2018 року №3548/10/26-55-12-01, та наразі такі декларації відображаються у інтегрованій картці позивача по ПДВ.

Судами встановлено, що податкові показники були сформовані на підставі господарських операцій між позивачем та ПАТ Будкомплекс за вказаним контрактом від 09.04.2014 року №1/13-К, актом приймання-передачі від 10.04.2014 року, видатковою накладною від 10.04.2014 року №РН-00110013, податковими накладними від 10.04.2014 року №1, №2.

Отже, враховуючи вказане, Верховний суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що висновки перевірки, на підставі яких складено податкові повідомлення - рішення від 26.12.2019 року №0014990504 про зменшення розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн; №0015000504 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 70 583 082,50 грн (податкові зобов`язання - 56 466 466 грн., штрафні санкції - 14 116 616,50 грн) спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.

Щодо протиправності вищеназваних податкових повідомлень - рішень, у тому числі податкового повідомлення - рішення №0015010504 про застосування до ТОВ Ост-Енерго штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн, то з акту перевірки судами встановлено, що єдиною підставою для висновків, які в ньому викладені, є ненадання позивачем до перевірки документів по господарським операціям, що призвели до виникнення суми від`ємного значення, яке задеклароване Товариством в уточнюючому розрахунку по ПДВ за червень 2015 року.

Як зазначено вище Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2019 року №2517 та направлення на перевірку від 31.10.2019 року №379/26-15-05-04-01 були вручені директору Товариства 04.11.2019 року. В цей же день директор позивача отримав запит б/н від 04.11.2019 року, за підписом головного державного ревізора-інспектора Адаменко Д.Є., в якому вимагалось надати оригінали документів по господарських операціях, що призвели до виникнення суми від`ємного значення, яке задекларовано ТОВ Ост-Енерго в уточнюючому розрахунку з ПДВ за червень 2015 року (від 31.05.2018 року №9106277573).

06.11.2019 року Товариство звернулося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою, в якій повідомило, що на момент проведення перевірки, товариство не має можливості надати оригінали документів, які перелічені у запиті б/н від 04.11.2019 року, у зв`язку з їх утилізацією, та просило зупинити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ост-Енерго для відновлення втрачених документів.

Лише в останній день перевірки відповідач листом від 13.11.2019 року №44456/10/26-15-05-04-01 повідомив позивача, що Товариством не надано підтверджуючих документів щодо повідомлення контролюючого органу за місцем обліку в порядку встановленим Кодексом про втрату або знищення документів, які пов`язані з перевіркою.

ТОВ Ост-Енерго повторно звернулося до ГУ ДПС у м. Києві із заявою б/н від 15.11.2019 року та просило зупинити проведення документальної позапланової виїзної перевірки, надати строк для відновлення знищених документів та за результатами розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення та надати його Товариству. Однак вказаний запит був залишений ГУ ДПС у м. Києві без жодного реагування.

Порядок взаємодії контролюючого органу та платника податків у разі втрати, знищення, пошкодження останнім документів, які пов`язані з обчисленням податків та зборів, унормований п.44.5 ст.44 ПК України та Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженими наказом ДФС України від 31.07.2014 року №22 (у редакції наказу ДФС України від 23.03.2018 року №398; далі - Методичні рекомендації №22).

Пунктом 44.5 ст.44 ПК України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п.44.1 і п.44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до п.п.1.4.7.1 п.1.4 Розділу І Організація та проведення перевірок платників податків Методичних рекомендацій №22, у разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до п.44.5 ст.44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (п.85.9 ст.85 Кодексу), у зв`язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому п.п.1.4.5 п.1.4 цього розділу Методичних рекомендацій. В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення. При цьому до такого акта додаються копії отриманих від платника податків та органу ДФС за місцем обліку документів, що підтверджують виникнення передбачених п.44.5 ст.44 та п.85.9 ст.85 Кодексу обставин. На підставі цього акта органом ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки у порядку, визначеному п.п.1.2.6 п.1.2 розділу І Методичних рекомендацій.

Отже, приписи ст.44, як і приписи положення Методичних рекомендацій №22, вимагають від органів, які проводять перевірку платника податків, забезпечити можливість відновлення платником податків втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів та передбачають, у такому випадку, прийняття рішення про перенесення термінів проведення перевірки.

При цьому, відповідач, в порушення наведених приписів ПК України та Методичних рекомендацій №22, відмовив позивачу у відновленні втрачених документів та провів перевірку без дослідження документів по господарських операціях.

Як вбачається із наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2019 року №2517 позапланова виїзна перевірка позивача проводиться з 31.10.2019 року по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів, тобто по 13.11.2019 року - останній день перевірки.

Акт перевірки позивача зареєстрований відповідачем 20.11.2019 року під номером 280/26-15-05-04-01-19442628 та отриманий позивачем разом з оскаржуваними податковим повідомленнями-рішеннями лише після того, як звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації від 07.02.2020 року. Копію акту перевірки та докази його направлення позивачу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та докази їх направлення позивачу, були надані Товариству як додаток до листа відповідача Про надання інформації та копій документів від 12.02.2020 року №26583/26-15-05-04-01.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судами попередніх інстанцій з наданої до листа відповідача від 12.02.2020 року №26583/26-15-05-04-01 копії поштового чеку №0306708166407 (який, за твердженням відповідача доводить факт поштового направлення позивачу Акту перевірки) поштове відправлення з цим номером було відправлено 20.11.2019 року та повернулось відправнику 29.12.2019 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем 26.12.2019 року, тобто ще до отримання від поштової служби повідомлення про вручення із зазначенням причин невручення.

За вказаних обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказані процедурні порушення призвели до складання Акту перевірки, висновки якого є документально недоведеними, та прийняття безпідставних податкових повідомлень-рішень, що є порушенням прав платника податків та тягне за собою скасування таких рішень.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Встановлені главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника. Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, рішення, прийняті за наслідками перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Таку правову позицію вже висловлював Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 року у справі №805/1941/17-а, від 12.06.2018 року у справі №821/597/17, від 06.09.2019 року у справі №805/3849/16-а, від 26.04.2019 року у справі № 806/252/16.

На підставі викладеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.12.2019 року: №0014990504 про зменшення ТОВ Ост-Енерго розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за податковий період червень 2015 року у розмірі 56 466 622 грн; №0015000504 про збільшення ТОВ Ост-Енерго суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 70 583 082,50 грн (податкові зобов`язання - 56 466 466 грн, штрафні санкції- 14 116 616,50 грн) є протиправними.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 року №0015010504 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн, то таке складено виключно за актом перевірки, в якому вказано про відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих податкових накладних в адресу позивача за квітень 2014 року.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (у редакції, чинній станом на квітень 2014 року) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак доказів зазначеного відповідачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано, водночас акт перевірки є належним та допустимим доказом, про що зазначено вище, а тому порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України судами попередніх інстанцій обґрунтовано не підтверджено.

Твердження відповідача про те, що позивач допустив уповноважених осіб відповідача до перевірки, тим самим втративши право на оскарження дій відповідача щодо процедурних порушень заходу контролю суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили з посиланням на правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18).

Так, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Таким чином, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх