Постанова

від 11.11.2021 по справі 145/1485/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/1485/21

Провадження № 22-ц/801/2383/2021

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 рокуСправа № 145/1485/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К.,

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Очеретної М. Ю.

учасники справи:

заявник - Приватне підприємство Ясмарін ,

особа яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 145/1485/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року, постановлену у складі судді Ратушняка І. О. в залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року Приватне підприємство Ясмарін звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що 20 травня 2021 року між ПП Ясмарін та ОСОБА_1 укладено договір № 202/05/2021 купівлі-продажу напівпричепа вантажного вартістю 211 000 грн.

20 травня 2021 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 203/05/2021 купівлі-продажу напівпричепа вантажного вартістю 307 000 грн.

На підставі актів приймання-передачі від 01 червня 2021 року постачальник передав, а покупець прийняв транспортні засоби та зобов`язався розрахуватись у строк до 19 липня 2021 року.

У порушення умов договору ОСОБА_1 не виконала взяті зобов`язання та у встановлений строк не розрахувалась з продавцем за транспортні засоби.

За відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності ОСОБА_1 перебуває квартира загальною площею 69,5 м 2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Указує, що ОСОБА_1 розмістила оголошення про продаж цієї квартири. Відсутність у ОСОБА_1 будь-якого майна виключає можливість виконання у майбутньому рішення суду.

Приватне підприємство Ясмарін зазначає, що є достатні підстави вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких воно має намір звернутися до суду.

Посилаючись на зазначені обставини, Приватне підприємство Ясмарін просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - квартиру, загальною площею 69,5 м 2 , за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 457921905245), що належить ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року заяву Приватного підприємства Ясмарін задоволено. Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру, загальною площею 69.5 м 2 , за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 457921905245), що належить ОСОБА_1 .

Судове рішення мотивоване тим, що застосований захід забезпечення є співмірним із вимогами заявника, який в статусі позивача має намір звернутися до суду з позовними вимогами майнового характеру. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства Ясмарін про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 11 листопада 2021 року о 09:00 год з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що вона не укладала жодних договорів із ПП Ясмарін . Надані суду договори є підробленими.

Також указує, що вона не має наміру продавати власну квартиру, яка є її єдиним житлом. Приєднана до матеріалів заяви роздруківка оголошення про продаж квартири сфальшована.

Указані обставини суд першої інстанції не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку не надійшов.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

З матеріалів справи слідує, що 20 травня 2021 року між ПП ЯСМАРІН та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 202/05/2021.

20 травня 2021 року сторонами підписано акт приймання-передачі транспортного засобу за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 202/05/2021 від 20 травня 2021 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що погоджена сторонами вартість транспортного засобу, що відчужується, становить 211 000,00 грн, в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 договору встановлено, що розрахунки по даному договору проводяться в строк до 19 липня 2021 року в безготівковому порядку, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок постачальника або внесення коштів в касу постачальника.

Так, постачальник передав, а покупець прийняв транспортний засіб, що підтверджується вказаним вище актом приймання-передачі та актом огляду реалізованого транспортного засобу № 7257/21/000881 від 01 червня 2021 року.

Пунктом 1.1 договору, передбачено, що за цим договором постачальник продає, а покупець купує транспортний засіб: модель - напівпричіп вантажний; марка DON-BUR, рік випуску: 2005, номер шасі: НОМЕР_1 , бувший у використанні, в кількості 1 одиниця.

Згідно з п. 1.4 транспортний засіб переходить у власність покупця з моменту його фактичної передачі та надання всіх необхідних документів (рахунку фактури, видаткової та податкової накладних, тощо) за належним чином оформленим актом приймання-передачі транспортного засобу.

20 травня 2021 року сторонами підписано акт приймання-передачі транспортного засобу за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 203/05/2021 від 20 травня 2021 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що погоджена сторонами вартість транспортного засобу, що відчужується, становить 307 000,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору встановлено, що розрахунки по даному договору проводяться в строк до 19 липня 2021 р., в безготівковому порядку, шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок постачальник, або внесення коштів в касу постачальника.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язувалася сплатити грошові кошти за договорами у сумі 307 000,00 та 211 000,00 гривень на користь Приватного підприємства ЯСМАРІН у строк до 19 липня 2021 року.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами існують договірні правовідносини.

Згідно з пп. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема шляхом заборони вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що:

співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів .

Як підставу для звернення до суду з заявою про забезпечення позову ПП Ясмарін зазначило те, що між ним та ОСОБА_1 існує майновий спір з приводу неналежного виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу транспортних засобів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження цієї частки) права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання ПП Ясмарін у заяві про забезпечення позову на те, що єдиними майном ОСОБА_1 є квартира, відчуження якої може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову в майбутньому.

Між сторонами існують договірні правовідносини, з приводу яких виник майновий спір, а тому обраний вид забезпечення позову є співмірним позовним вимогами з якими має намір звернутися заявник.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 201/16142/17.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування визначеного судом заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані заявником договори купівлі-продажу транспортних засобів та оголошення про продаж квартири є сфальшованими не заслуговують на увагу, оскільки документально не підтвердженні. Процесуальна можливість заявити вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу для ОСОБА_1 не втрачена.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності фактично зводяться до переоцінки доказів та власного тлумачення спірних правовідносин і висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. К. Медвецький

Судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук