Ухвала
від 15.03.2022 по справі 145/1485/21
ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/1485/21

Провадження №2/145/530/2022

У Х В А Л А

16.03.2022 смт Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І. О. , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом Приватного підприємства "ЯСМАРІН" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу,

встановив:

В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства "ЯСМАРІН" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу.

16.05.2021 представник позивача ОСОБА_1 подав суду заяву, в якій просить вжити заходів забезпечення даного позову, оскільки у відповідності до статей 55, 129-1 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Таким чином, юридична відсутність будь-якого майна у відповідача, виключає можливість виконання майбутнього рішення суду, що унеможливить виконання конституційного принципу щодо обов`язковості рішення суду.

Відповідно до статті 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, примусове виконання рішення суду майнового характеру можливе за умови наявності майна у боржника. Відсутність майна у боржника виключає виконання рішення суду.

Просить накласти арешт на транспорті засоби, які перебувають у власності відповідача ОСОБА_2 , а саме:

- General Trailers Pjdsa-3, 2002 року виготовлення, зареєстрованого 17.10.2013;

- Scania R470, 2006 року виготовлення, зареєстрованого 17.10.2013, об`єм двигуна 11705;

- Opel Zafira, 2009 року виготовлення, зареєстрованого 31.12.2020, об`єм двигуна 1910;

- Schmitz SCS 24L-1362, 2003 року виготовлення, зареєстрованого 30.05.2015;

- Daf XF 95.430, 2006 року виготовлення, зареєстрованого 17.07.2015, об`єм двигуна 12580;

- Моntracon SMR, 2001 року виготовлення, зареєстрованого 05.09.2015;

- Schmitz S01, 2001 року виготовлення, зареєстрованого 21.04.2016;

- Саrtwright СST-39А, 2002 року виготовлення, зареєстрованого 30.04.2016;

- ПГМФ 8304, 2016 року виготовлення, зареєстрованого 10.09.2016;

- Коgel SNCO 24Р, 2003 року виготовлення, зареєстрованого 13.09.2016;

- Volvo FH 13.460, 2008 року виготовлення, зареєстрованого 10.11.2016, об`єм двигуна 12777;

- Scania R400, 2009 року виготовлення, зареєстрованого 21.02.2018, об`єм двигуна 11705;

- Sаmro SТ 39МН, 2008 року виготовлення, зареєстрованого 21.02.2018;

- Scania R400, 2009 року виготовлення, зареєстрованого 23.02.2018, об`єм двигуна 11705;

- Scania R420 LA, 2005 року виготовлення, зареєстрованого 16.10.2018, об`єм двигуна 11705;

- Саrtwright СST-39А, 2002 року виготовлення, зареєстрованого 30.01.2020;

- Daf FT XF 105.410, 2012 року виготовлення, зареєстрованого 22.10.2020, об`єм двигуна 12902;

- Audi A6, 2008 року виготовлення, зареєстрованого 10.11.2020, об`єм двигуна 1984.

Дослідивши подані матеріали, вважаю, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Приватним підприємством "ЯСМАРІН" подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу, ціна позову - 595700 грн, відповідачка не повертаєборг,тому є обгрунтовані підстави вважати, що вона може переховувати або відчужувати майно, або в інший спосіб вчиняти дії, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 22.02.2022 за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано ряд транспортних засобів, на які представник позивача просить накласти арешт в забезпечення заявленого позову.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд вважає, що заява обґрунтована, підтверджена належними доказами і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд

ухвалив:

Заяву задоволити.