Ухвала

від 11.11.2021 по справі 755/16032/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 755/16032/15

провадження № 61-18092ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмік Юлія Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кухтенко Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним заповіту,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Т. А. 07 травня 2014 року.

Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 23 червня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Дніпровський районний суд м. Києва додатковим рішенням від 14 липня 2021 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 98 000 грн та судовий збір у розмірі 2 400,41 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 20 жовтня 2021 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року залишив без змін.

Додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року змінив в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зменшив суму до стягнення з 98 000 грн до 50 000 грн.

05 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 638/11783/14, від 26 серпня 2021 року у справі № 650/838/19, від 05 жовтня 2021 року у справі № 646/8766/18, від 14 липня 2021 року у справі № 495/3464/15, від 16 вересня 2021 року у справі № 496/2925/17, від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14, від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18;

- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України);

- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Разом із тим, посилання заявника на неврахування судами висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 359/8368/15 не заслуговують на увагу, оскільки висновок, на який посилається скаржник, не є висновком Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у даній справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року.

Витребувати з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/16032/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмік Юлія Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кухтенко Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним заповіту.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов