Постанова

від 10.11.2021 по справі 908/2835/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2021 м. Дніпро Справа № 908/2835/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 (повний текст складено 01.03.2021, суддя Боєва О.С.) у справі № 908/2835/20

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія", код ЄДРПОУ 31400799 (70661, Запорізька область, Пологівський район, с. Григорівка, вул. Комарова, буд. 109)

про стягнення суми 228 537,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" про стягнення суми 228537,73 грн., з якої: сума 217458,28 грн. - частина прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020 та сума 11079,45 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

16.03.2018 загальними зборами учасників ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" були затверджені результати діяльності Фермерського господарства за 2017 рік та прийнято рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку в розмірі 400 000,00 грн. на виплату дивідендів (частини прибутку). Вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року, грошовими коштами за вирахуванням податків і зборів, пропорційно часткам учасників у статутному капіталі, таким чином: ОСОБА_1 - 200 000,00 грн., ОСОБА_2 - 100 000,00 грн., ОСОБА_3 - 100 000,00 грн. Проте відповідач не провів виплату належної ОСОБА_1 частини прибутку за 2017 рік. У зв`язку з цим позивач, окрім суми 200 000,00 грн., просив стягнути з відповідача інфляційні втрати, нараховані за час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Позов обґрунтовано, зокрема, ч. 5 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство , ч. 3 ст. 114, ч. 4 ст. 128, ч. 1 ст. 167 ГК України, п. 5 ч. 2 ст. 16, ст. 625 ЦК України, положеннями Статуту ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" та рішенням ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія", оформленим протоколом загальних зборів № 6/1 від 16.03.2018.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/2835/20 позов задоволено частково: стягнуто з Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія", код ЄДРПОУ 31400799 на користь ОСОБА_1 суму 200 000,00 грн. частини прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" за 2017 рік, суму 11 652,41 грн. - інфляційних втрат, суму 11 065,57 - 3% річних та суму 3340,77 грн. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване встановленням обставин, які свідчать про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача суми 200 000,00 грн. Так, касовий ордер, на який посилався відповідач у підтвердження здійснення розрахунків, містить недоліки в оформленні, іншими доказами факт отримання грошових коштів позивачем не підтверджений. Рішення загальних зборів учасників Господарства про належність до виплати позивачу дивідендів за 2017 рік оформлено протоколом № 6/1 від 16.03.2018, рішення про виключення позивача зі складу засновників господарства прийнято і оформлено протоколом №1/2020 від 27.06.2020, отже, право на виплату дивідендів позивач втрачає на майбутнє. Тому твердження відповідача щодо втрати позивачем права на отримання дивідендів за 2017 рік є безпідставними.

2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з рішеннями місцевого господарського суду, Фермерське господарство "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/2835/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування скарги відповідач посилається на таке:

1. Надаючи оцінку правильності здійснення відповідачем розрахункових операцій з готівкою, суд вийшов за межі предмету та підстав позову, а саме зробив необґрунтований висновок про визнання господарської операції з видачі готівки недійсною.

Так, на думку відповідача, за наявності певних недоліків видаткового касового ордеру, неможна ігнорувати первинний документ в якості належного доказу. Такі недоліки не можуть свідчити про відсутність факту виплати дивідендів, а можуть вказувати лише на неналежне ведення первинної бухгалтерської документації. Відсутність окремих реквізитів не свідчить про дефектність первинних документів (ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 у справі № К/80056294).

Видатковий касовий ордер від 06.07.2020 № 4 містить всі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та касову звітність , відтак, є належним доказом з виплати позивачу частини прибутку за 2017 рік.

2. Щодо висновку суду про те, що сума 217 458,28 грн. у видатковому касовому ордері від 06.07.2020 №4 вказана з урахуванням інфляційних та 3% річних, тобто є тотожною заявленим вимогам на дату звернення позивача із вказаним позовом, - відповідач зазначає, що сума до виплати в ордері вказана на підставі власноруч складеної заяви позивача. Судом не витребувались ані журнали реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів, заяв на видачу готівки за 2020 рік на підтвердження або спростування такого факту.

Таким чином, суд припустився порушень ст. ст. 73, 76, 77, 91 та 86 ГПК України.

3. Суд не надав оцінки та не вказав мотивів відхилення аргументів відповідача.

Так, у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу засновників Товариства згідно з протоколом №1/2020 загальних зборів засновників Фермерського господарства Селянське (Фермерське) господарство Софія від 27.06.2020 та передачі своєї частки в статутному капіталі на користь ОСОБА_2 , що становить 49,99250112% статутного капіталу Господарства, - позивач втратив право на отримання частки прибутку (дивідендів).

Підпис на заяві ОСОБА_1 від 26.06.2020 про передачу (уступку) на безоплатній основі належної позивачу частки в установчому капіталі Господарства посвідчений приватним нотаріусом Черкун В.І. (реєстрацій №557), позивачем зазначено про відсутність будь-яких претензій до СФГ Софія .

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі №908/2853/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.05.2021 о 14:30 год.

У судовому засіданні 26.05.2021 колегія суддів, порадившись на місці, вирішила відкласти розгляд апеляційної скарги у судове засідання на 28.07.2021 о 15:00 год., про що сторін повідомлено ухвалою.

У судовому засіданні 28.07.2021 оголошено перерву до 04.08.2021 на 16:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021:

- клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі № 908/2835/20 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи задоволено;

- призначено у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13. Електронна адреса: zv.dniprondise@ukr.net).

На вирішення експертів поставлено питання:

1) Чи виконаний рукописний текст "двісті сімдесят тисяч чотириста п"ятдесят вісім грн. 28 коп." на бланку видаткового касового ордеру Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" № 4 від 06.07.2020 у графі "одержав" ОСОБА_1 або іншою особою?

2) Чи виконаний підпис на бланку видаткового касового ордеру Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" № 4 від 06.07.2020 у графі "підпис одержувача" ОСОБА_1 або іншою особою?

3) Чи відповідає виготовлення документу - видаткового касового ордеру Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" № 4 від 06.07.2020 - даті, яка вказана в ньому (06.07.2020) або він виготовлений пізніше (зазначити приблизний час виготовлення)?

- витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 ;

- зобов`язано ОСОБА_1 здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- провадження у справі № 908/2835/20 зупинено на час проведення експертизи;

- матеріали справи № 908/2835/20 надіслано на адресу Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13. Електронна адреса: zv.dniprondise@ukr.net).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/2835/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.11.2021 о 14:30 год.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення у справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

10.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.

16.03.2018 на загальних зборах Селянського (фермерського) господарства "Софія" були затверджені результати діяльності Селянського (фермерського) господарства "Софія" за 2017 рік. Чистий прибуток господарства за 2017 рік затверджено в сумі 830 500 грн. та прийнято рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку в розмірі 400 000,00 грн. на виплату дивідендів (частини прибутку). Вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року, грошовими коштами за вирахуванням податків і зборів, пропорційно часткам учасників у статутному капіталі, таким чином: ОСОБА_1 - 200 000,00 грн., ОСОБА_2 - 100 000,00 грн., ОСОБА_3 - 100 000,00 грн.

Вказане рішення загальних зборів Селянського (фермерського) господарства "Софія" оформлено протоколом № 6/1 від 16.03.2018.

Відповідачем надано видатковий касовий ордер № 4 від 06.07.2020 на суму 217 458,28 грн. на підтвердження виплати позивачу частини прибутку ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" за 2017 рік.

Відповідно до протоколу №1/2020 від 27.06.2020 загальних зборів членів Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) господарства (а.с. 35-36).

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 114 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Зі змісту положень статті 19 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу), зокрема, входять матеріальні цінності; продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності; одержані доходи; грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу та інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до абз. 5 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ГК України порядок використання прибутку (доходу) суб`єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктами 3.4.3 та 3.4.4 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Софія" (в редакції, чинній на час прийняття рішення загальними зборами від 16.03.2018, оформленого протоколом № 6/1) передбачено, що члени фермерського господарства мають право брати участь у розподілі прибутку, отриманого фермерським господарством; отримувати частину прибутку в порядку, встановленому законодавством та цим статутом.

Прибуток фермерського господарства розподіляється за підсумками фінансового року між його членами за рішенням загальних зборів членів фермерського господарства пропорційно часткам у статутному фонді фермерського господарства (п. 9.1 Статуту).

За таких обставин, у зв`язку з прийняттям 16.03.2018 на загальних зборах Селянського (фермерського) господарства "Софія" рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку та виплату ОСОБА_1 дивідендів (частини прибутку) в розмірі 200 000,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення частини прибутку фермерського господарства.

За змістом п. 5, п. 6 розділу ІІ постанови Правління Національного Банку України № 148 від 29.12.2017 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення) суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі - небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена у наданому відповідачем видатковому касовому ордері, значно перевищує установлені граничні суми, які суб`єкти господарювання мають право виплачувати готівкою протягом одного дня.

Згідно з п. 26 розділу ІІІ Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки. Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов`язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

У пункті 27 Положення, зокрема, зазначено, що фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

Відхиляючи аргументи відповідача про проведення розрахунку і відсутність заборгованості перед позивачем, суд встановив, що видатковий касовий ордер має численні недоліки. Так, в графах: Керівник , Головний бухгалтер , Видав касир візуально вбачаються підписи однієї особи, в зазначених графах відсутні прізвища та ініціали осіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. В графі Підстава зазначено - дивіденди, проте не визначена сама підстава видачі, як то рішення, протокол тощо, та за який рік дивіденди. В графі одержав розмір суми прописом зроблений не одержувачем. Також суд зауважив, що у видатковому касовому ордері № 4 від 06.07.2020 зазначено суму 217 458,28 грн., тобто суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. Так, в прохальній частині позовної заяви вказано суму 217 458,28 грн. - як частину прибутку фермерського господарства за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020 (згідно з розрахунком, доданим до позову, індекс інфляції фактично нараховано за період з січня 2019 по вересень 2020).

У відповідності до приписів ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач станом на день складення видаткового касового ордера, а саме - на 06.07.2020, не міг визначити суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції за серпень та вересень 2020, тобто за місяці, які на час складення видаткового касового ордера ще не наступили, і тому вважає критичні зауваження суду, зроблені під час надання оцінки судом видаткового касового ордеру № 4 від 06.07.2020 на суму 217 458,28 грн. на підтвердження виплати позивачу частини прибутку ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" за 2017 рік, обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Як було наведено вище, рішенням загальних зборів Селянського (фермерського) господарства "Софія", оформленого протоколом № 6/1 від 16.03.2018, було вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року. Отже, граничним строком виплати дивідендів є 31.12.2018.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обставинами справи підтверджений факт невиконання відповідачем зобов`язань з оплати позивачу належних йому дивідендів за 2017 рік.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем неправильно визначено розмір 3% річних. Так, за заявлений період 3% річних становлять 11065,57 грн. Отже, до стягнення з відповідача підлягає сума 11065,57 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на визначений індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період та з урахуванням місяців, в яких мала місце дефляція, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає сума 11652,41 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції та вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних обґрунтованими та про часткове задоволення таких вимог з урахуванням перерахунку, здійсненого судом.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника з підстав, викладених у п. 6 цієї постанови, а також з урахуванням нижченаведеного.

Стосовно доводів відповідача про те, що суд вийшов за межі предмету та підстав позову, а саме - зробив необґрунтований висновок про визнання господарської операції з видачі готівки недійсною, колегія суддів зазначає наступне.

Обставинами справи встановлено, що відповідачем надано видатковий касовий ордер № 4 від 06.07.2020 на суму 217 458,28 грн. на підтвердження виплати позивачу частини прибутку ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" за 2017 рік.

За змістом ст. 162 ГПК України предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка опосередкується відповідним способом захисту порушеного права або інтересу. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, предметом розгляду в даній справі є встановлення/спростування обов`язку у відповідача з виплати на користь позивача дивідендів за 2017 рік в сумі 200 000,00 грн., на підтвердження чого відповідачем надано видатковий касовий ордер № 4 від 06.07.2020 на суму 217 458,28 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд вказав на недоліки первинного облікового документа, оцінивши такий письмовий доказ у відповідності до вимог закону, з відповідним правовим обґрунтуванням висновку, отже, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи і відхиляються апеляційним господарським судом.

Судовою колегією задоволено клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, але направлених матеріалів недостатньо для здійснення експертного дослідження, а додатково витребувані документи надані не були.

Скаржник помилково стверджує про відсутність права вимоги дивідендів, оскільки позивач уступив тільки свою частку.

Стосовно обов`язку суду щодо витребування доказів, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України), а збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 2, 4 статті 74 ГПК України).

Отже, витребування доказів є дискреційними повноваженнями, а не обов`язком суду, проте на учасника справи покладається обов`язок подати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частиною другою цієї статті встановлено, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, господарським судом першої інстанцій установлено, що: 1) сума, зазначена у наданому відповідачем видатковому касовому ордері, значно перевищує установлені граничні суми, які суб`єкти господарювання мають право виплачувати готівкою протягом одного дня; 2) видатковий касовий ордер має численні недоліки, а саме: в графах: Керівник , Головний бухгалтер , Видав касир візуально вбачаються підписи однієї особи, в зазначених графах відсутні прізвища та ініціали осіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. В графі Підстава зазначено - дивіденди, проте не визначена сама підстава видачі, як то рішення, протокол тощо, та за який рік дивіденди. В графі одержав розмір суми прописом зроблений не одержувачем; 3) у видатковому касовому ордері № 4 від 06.07.2020 зазначено суму 217 458,28 грн., тобто суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. Так, в прохальній частині позовної заяви вказано суму 217 458,28 грн. - як частину прибутку фермерського господарства за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020 (згідно з розрахунком, доданим до позову, індекс інфляції фактично нараховано за період з січня 2019 по вересень 2020); 4) вбачається, що відповідач станом на день складення видаткового касового ордера, а саме - на 06.07.2020, не міг визначити суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції за серпень та вересень 2020, тобто за місяці, які на час складення видаткового касового ордера ще не наступили.

Із матеріалів справи не вбачається наявність будь-яких заяв або клопотань відповідача стосовно подання додаткових доказів, звернення до суду з клопотанням про витребування вказаних документів.

Таким чином, доводи скаржника щодо наявності обов`язку у суду витребувати відповідні докази, про зміну судом підстав та предмету позову шляхом необґрунтованого висновку про визнання господарської операції з видачі готівки недійсною - спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційним господарським судом через їх недоведеність.

Стосовно доводів апеляційної скарги про неврахування судом аргументів відповідача під час ухвалення рішення, а саме - щодо втрати позивачем права на отримання дивідендів у зв`язку з відступленням своєї частки у статутному капіталі Господарства на користь третьої особи - колегія суддів вказує на безпідставність таких тверджень, оскільки в оскаржуваному рішенні суд, оцінивши такі доводи відповідача, дійшов висновку про його неправомірність у зв`язку з тим, що таке право втрачається на майбутнє. Тобто, втрачається право на отримання від господарства частини прибутку, який матиме місце після такого відчуження частки та/або виходу зі складу засновників. У даному випадку заміна кредитора у зобов`язанні в розумінні ст. 512 ЦК України не наступає. Право на отримання частини прибутку у позивача виникло з моменту прийняття 16.03.2018 загальними зборами Селянського (фермерського) господарства "Софія" рішення про виплату позивачу, як члену господарства, дивідендів (частини прибутку) за 2017 рік. Зазначення у заяві ОСОБА_1 про виведення її зі складу засновників фермерського господарства від 26.06.2020 про те, що вона не має будь-яких претензій до фермерського господарства, його засновників, членів, не спростовує вищевикладених висновків суду та відсутність належних доказів виплати ОСОБА_1 дивідендів (частини прибутку) за 2017 рік.

Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку всім аргументам, викладеним в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "Софія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/2835/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2021 у справі № 908/2835/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дати виготовлення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15.11.2021

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков