Рішення

від 18.02.2021 по справі 908/2835/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 Справа № 908/2835/20

м.Запоріжжя

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ", код ЄДРПОУ 31400799 (70661, Запорізька область, Пологівський район, с.Григорівка, вул. Комарова, буд. 109)

про стягнення суми 228537,73 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Богун І.А., ордер серія АР № 1030720 від 08.12.2020;

від відповідача: Падашуля Є.Г., ордер серія ДН № 065769 від 15.06.2020

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 про стягнення з відповідача: Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" суми 228537,73 грн., з якої: сума 217458,28 грн. - частина прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020 та сума 11079,45 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2835/20, присвоєний номер провадження 9/172/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2020. Ухвалою суду від 08.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів - до 26.01.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 19.01.2021. Ухвалою суду від 19.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021. В судовому засіданні 02.02.2021 оголошувалась перерва до 16.02.2021, потім - до 18.02.2021.

18.02.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

16.02.2021 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку для заявлення клопотання про призначення експертизи та призначення по справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2021 підтримав вказане клопотання, представник відповідача в усній формі заперечив проти клопотання позивача про призначення судової експертизи та заявив усне клопотання про виклик до судового засідання ОСОБА_1 .

Судом поновлено позивачу строк для заявлення клопотання про призначення по справі судової експертизи (ухвала суду 16.02.2021), разом з тим, судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення по справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи, з огляду на наступне.

Статтею 228 ГПК України визначені випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, серед яких в т.ч. визначено підставою для зупинення - призначення судом експертизи (пункт 2 частини першої статті 228 ГПК України).

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи, що справа станом на 16.02.2021 знаходиться на стадії її розгляду по суті, більш того, 18.02.2021 - є останнім днем строку розгляду справи, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення по справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Після розгляду судом вказаного клопотання позивача, представник відповідача не підтримав усне клопотання про виклик ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, клопотання відповідача залишено судом без розгляду.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. 16.03.2018 загальними зборами учасників ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" були затверджені результати діяльності Фермерського господарства за 2017 рік та прийнято рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку в розмірі 400 000,00 грн. на виплату дивідендів (частини прибутку). Вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року, грошовими коштами за вирахуванням податків і зборів, пропорційно часткам учасників у статутному капіталі, наступним чином: ОСОБА_1 - 200 000,00 грн., ОСОБА_2 - 100 000,00 грн., ОСОБА_3 - 100 000,00 грн. Проте відповідач - ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" не провів виплату належної ОСОБА_1 частини прибутку за 2017 рік. У зв`язку з чим, позивач, окрім суми 200 000,00 грн., просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, нараховані за час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Позов обґрунтовано, зокрема, ч. 5 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство , п. 3 ст. 114, п. 4 ст. 128, ч. 1 ст. 167 ГК України, п. 5 ч. 2 ст. 16, ст. 625 ЦК України, положеннями Статуту ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" та рішенням ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ", оформленим протоколом загальних зборів № 6/1 від 16.03.2018.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема з підстав, викладених у відзиві, зазначивши про наступне. Відповідно до п. 6.1 Статуту в редакції Статуту станом на 16.03.2018 статутний фонд складав 200 030,00 грн., частка ОСОБА_1 в Статутному фонді відповідача становила - 49,99250112%. 27.06.2020 на позачергових загальних зборах засновників ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ", оформлених протоколом 1/2020, розглянувши в т.ч. заяву ОСОБА_1 від 26.06.2020 адресовану загальним зборам засновників та іншим компетентним органам про передачу (уступку) на безоплатній основі належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ", що становить 49,99250112% статутного капіталу, на користь ОСОБА_2 , вирішили виключити зі складу учасників фермерського господарства ОСОБА_1 . За наслідками проведених загальних зборів, 01.07.2020 були внесені відповідні зміни до установчих документів. Відповідно до Статуту відповідача в новій редакції, одним із учасників (засновників) фермерського господарства являється ОСОБА_2 частка якого становить 200030,00 грн. (п.6.1. Статуту). Отже, у зв`язку з передачею позивачем корпоративних прав щодо 49,99250112% статутного капіталу фермерського господарства ОСОБА_2 настають, відповідно, і інші правові наслідки припинення участі позивача як засновника господарства. Особа, якій було відчужено частку у статутному капіталі, стає носієм корпоративних прав, тобто при передачі частки учаснику господарства відбувається одночасний перехід до такої особи всіх прав та обов`язків, що належали учаснику, який продав чи відступив її повністю або частково. Учасник, який передає свою частку втрачає право на отримання від господарства оплати вартості частки майна господарства пропорційно розміру частки учасника та, відповідно, право на отримання частки прибутку, яке набуває покупець. Вважає, що у зв`язку із виключенням позивача та передачею (відступленням) своєї частки в статутному капіталі ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" на користь ОСОБА_2 перейшли всі права та обов`язки, що належали ОСОБА_1 , а позивач втратив право на отримання від відповідача частини прибутку. Крім того, відповідачем був наданий для долучення до матеріалів справи прибутковий касовий ордер № 4 від 06.07.2020 на суму 217458,28 грн. в підтвердження виплати позивачу частини прибутку ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 на загальних зборах Селянського (фермерського) господарства "Софія" були затверджені результати діяльності Селянського (фермерського) господарства "Софія" за 2017 рік. Чистий прибуток господарства за 2017 рік затверджено в сумі 830 500 грн. та прийнято рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку в розмірі 400 000,00 грн. на виплату дивідендів (частини прибутку). Вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року, грошовими коштами за вирахуванням податків і зборів, пропорційно часткам учасників у статутному капіталі, наступним чином: ОСОБА_1 - 200 000,00 грн., ОСОБА_2 - 100 000,00 грн., ОСОБА_3 - 100 000,00 грн. Вказане рішення загальних зборів Селянського (фермерського) господарства "Софія" оформлено протоколом № 6/1 від 16.03.2018.

Однак, як зазначив позивач, Фермерське господарство "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" не провів виплату належної ОСОБА_1 частини прибутку за 2017 рік. У зв`язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі, та просить стягнути з відповідача суму 228537,73 грн., з якої: сума 217458,28 грн. - частина прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020, сума 11079,45 грн. - 3% річних.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 114 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Із змісту положень статті 19 Закону України Про фермерське господарство слідує, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входять матеріальні цінності; продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності; одержані доходи; грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу та інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом,

Відповідно до абз. 5 статті 20 Закону України Про фермерське господарство порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ГК України порядок використання прибутку (доходу) суб`єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктами 3.4.3 та 3.4.4 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "СОФІЯ" (в редакції чинній на час прийняття рішення загальними зборами від 16.03.2018, оформленого протоколом № 6/1) передбачено, що члени фермерського господарства мають право брати участь у розподілі прибутку, отриманого фермерським господарством; отримувати частину прибутку в порядку, встановленому законодавством та цим статутом.

Прибуток фермерського господарства розподіляється за підсумками фінансового року між його членами за рішенням загальних зборів членів фермерського господарства пропорційно часткам у статутному фонді фермерського господарства (п. 9.1 Статуту).

За таких обставин, у зв`язку з прийняттям 16.03.2018 на загальних зборах Селянського (фермерського) господарства "Софія" рішення про частковий розподіл нерозподіленого прибутку та виплату ОСОБА_1 дивідендів (частини прибутку) в розмірі 200 000,00 грн., вимоги позивача про стягнення частини прибутку фермерського господарства є законними та обґрунтованими.

При цьому, суд оцінює критично наданий відповідачем видатковий касовий ордер № 4 від 06.07.2020 на суму 217 458,28 грн. в підтвердження виплати позивачу частини прибутку ФГ "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік, з огляду на наступне.

За змістом п. 5, п. 6 розділу ІІ Постанови Правління Національного Банку України № 148 від 29.12.2017 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення) суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі - небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Отже сума, зазначена у наданому відповідачем видатковому касовому ордері, значно перевищує установлені граничні суми, які суб`єкти господарювання мають право виплачувати готівкою протягом одного дня.

Крім того, згідно з п. 26 розділу ІІІ Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки. Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов`язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.

В пункті 27 Положення зокрема зазначено, що фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

Наданий відповідачем видатковий касовий ордер має численні недоліки. Так, в графах: Керівник , Головний бухгалтер , Видав касир візуально вбачаються підписи однієї особи, в зазначених графах відсутні прізвища та ініціали осіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. В графі Підстава зазначено - дивіденди, проте не визначена сама підстава видачі, як то рішення, протокол тощо, та за який рік дивіденди. В графі одержав розмір суми прописом зроблений не одержувачем.

Також у видатковому касовому ордері № 4 від 06.07.2020 зазначено суму 217 458,28 грн., тобто суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. Так, в прохальній частині позовної заяви вказано суму 217 458,28 грн. - як частину прибутку фермерського господарства за 2017 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2019 по 04.11.2020 (згідно ж розрахунку, доданого до позову, індекс інфляції фактично нараховано за період з січня 2019 по вересень 2020).

З наведеного вбачається, що відповідач станом на день складення видаткового касового ордера, а саме - на 06 липня 2020, не міг визначити суму дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції за серпень та вересень 2020, тобто за місяці, які на час складення видаткового касового ордера, ще не наступили.

Щодо доводів відповідача про те, що учасник, який передає свою частку в статутному капіталі втрачає право на отримання від господарства частини прибутку, суд зазначає, що таке право втрачається на майбутнє. Тобто втрачається право на отримання від господарства частини прибутку, який матиме місце після такого відчуження частки та/або виходу зі складу засновників. В даному випадку заміна кредитора у зобов`язанні в розумінні статті 512 ЦК України не наступає. Право на отримання частини прибутку у позивача виникло з моменту прийняття 16.03.2018 загальними зборами Селянського (фермерського) господарства "Софія" рішення про виплату позивачу, як члену господарства дивідендів (частини прибутку) за 2017 рік. В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначення у заяві ОСОБА_1 про виведення її зі складу засновників фермерського господарства від 26.06.2020 про те, що вона не має будь-яких претензій до фермерського господарства, його засновників, членів та ОСОБА_2 , не спростовує вищевикладених висновків суду та відсутність належних доказів виплати ОСОБА_1 дивідендів (частини прибутку) за 2017 рік. Тим більше, що в день звернення ОСОБА_1 із заявою до загальних зборів членів Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" про виведення її зі складу засновників фермерського господарства, мало місце письмове запевнення відповідачем - Фермерським господарством "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" позивача - ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із складним матеріальним становищем, питання про розмір та строк погашення заборгованості (в т.ч. дивідендів) буде вирішено негайно після здійснення першочергових заходів по погашенню заборгованості підприємства (лист від 26.06.2020, а.с. 21).

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 200 000,00 грн. - частини прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші докази, в т.ч. копія фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва (баланс на 31.12.2017, звіт про фінансові результати за 2017), заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (підписи у яких засвідчені нотаріально) не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи, враховуючи вищевикладені зроблені судом висновки.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з січня 2019 по вересень 2020 у розмірі 17458,28 грн. (включені до основної суми боргу: 200 000,00 + 17458,28 = 217458,28) та 3 % річних за період з 01.01.2019 по 04.11.2020 в розмірі 11079,45 грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Рішенням загальних зборів Селянського (фермерського) господарства "Софія", оформленого протоколом № 6/1 від 16.03.2018, було вирішено виплатити дивіденди (частину прибутку) протягом 2018 року. Отже граничним строком виплати дивідендів є 31.12.2018.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем зобов`язань з оплати позивачу належних йому дивідендів за 2017 рік.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем не вірно визначено розмір 3 % річних. Так, за заявлений період 3 % річних становлять 11065,57 грн. Отже до стягнення з відповідача підлягає сума 11065,57 грн. 3% річних. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних судом відмовляється.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на визначений індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На підставі викладеного, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період та з урахуванням місяців в яких мала місце дефляція, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає сума 11652,41 грн. інфляційних втрат. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат судом відмовляється.

Таким чином позовні вимоги задовольняються судом частково.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ", код ЄДРПОУ 31400799 (70661, Запорізька область, Пологівський район, с.Григорівка, вул. Комарова, буд. 109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суму 200 000, 00 грн. частини прибутку Фермерського господарства "Селянське (Фермерське) господарство "СОФІЯ" за 2017 рік, суму 11652,41 грн. - інфляційних втрат, суму 11065,57 - 3% річних та суму 3340,77 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволені іншої частини позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва