Ухвала

від 15.11.2021 по справі 922/522/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 922/522/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі

за позовом Харківської міської ради

до Приватного акціонерного товариства Завод ЗБК-13

про стягнення 6 220 899,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №922/522/20 заяву Харківської міської ради та Приватного акціонерного товариства Завод ЗБК-13 про затвердження мирової угоди задоволено; затверджено мирову угоду; рішення Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 у справі №922/522/20 визнано нечинним; провадження у справі №922/522/20 закрито.

29.10.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 922/522/20, подана 21.10.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

05.11.2021 від Харківської міської ради надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 922/522/20, в якому позивач просить повернути вищевказану касаційну скаргу, оскільки скаржником порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 293 та п. п. 1, 4 ст.292 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та оцінивши доводи, що викладені Харківською міською радою у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становив 2 270,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 2 270,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101

та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 922/522/20, яке обґрунтоване тим, що про ухвалення оскаржуваної ухвали прокурору стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, а про її незаконність, зважаючи на обставини справи, стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи та їх опрацювання 07.10.2021, у зв`язку з чим строк на подання касаційної скарги прокурором пропущено з поважних причин і відповідно до положень ст. 288 ГПК України підлягає поновленню.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Колегія суддів зазначає, що скаржник подав касаційну скаргу з порушенням вимог, встановлених ст. 288 ГПК України.

Заявник оскаржує ухвалу апеляційного господарського суду, яка ухвалена 21.10.2020, а тому останній день її оскарження за приписами ч. 1 ст. 288 ГПК України закінчився - 10.11.2020, тоді як дану касаційну скаргу подано 21.10.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При цьому вказаний строк пропущено більше ніж на 11 місяців, що є значним проміжком часу, а викладені в клопотанні обставини самі по собі не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у даній справі.

За змістом ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Колегія суддів зауважує, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Водночас скаржником не наведено переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 21.10.2021. Саме лише посилання на те, що прокурору стало відомо про порушення прав держави після ознайомлення з матеріалами справи та їх опрацювання 07.10.2021 - поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження не є, а його поновлення за таких підстав свідчили б про порушення принципу правової визначеності.

При цьому право прокурора на подання касаційної скарги, передбачене ст. 53 ГПК України, не надає йому можливості оскарження судового рішення поза межами строку на таке оскарження виключно виходячи зі статусу прокуратури.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Також ГПК України не передбачено можливості поновлення строку на касаційне оскарження виходячи тільки з того, що прокурору або іншому учаснику справи стало відомо про судове рішення у якийсь момент часу, тим паче, зі значним пропуском строку на таке оскарження.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 30.11.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю .Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай