Ухвала

від 10.11.2021 по справі 462/7976/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7976/20

провадження 1-кс/462/1931/21

У Х В А Л А

10 листопада 2021 року м. Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інжиніринг» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Бізнес Інжиніринг» звернувся з клопотання про скасування арешту майна, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 29 грудня 2020 року арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих у наступних банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені вище рахунки, вже знаходяться на них та які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету, а саме: ТзОВ "БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 40186169), рахунок НОМЕР_1 (з кодом валют українська гривня, ЄВРО та Долар США), відкритий у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНIПРО" (МФО 305749), рахунки НОМЕР_2 (з кодом валют українська гривня), НОМЕР_3 (з кодом валют українська гривня), відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299) та рахунок НОМЕР_4 (з кодом валют українська гривня), відкритий у Казначействі України (МФО 899998). Свої вимоги мотивує тим, що на даний час в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки грошові кошти на рахунках товариства відсутні, і тому мета арешту не може бути досягнута, а самі кошти не можуть мати значення речових доказів; у продовж тривалого часу жодній службовій особі товариства не повідомлено про підозру; товариство не є юридичною особою стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, ніякої податкової перевірки у товаристві не було проведено та не планується проводити. В зв`язку з наведеним, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить клопотання задовольнити.

Прокурор у кримінальному проваджені, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання на розгляд клопотання не з`явився, надіслав письмові пояснення, в яких зазначив, що 04.10.2021 року підслідність у кримінальному проваджені № 42020141090000068 на підставі ч. 3 ст. 36 КПК України визначена за СУ ГУНП у Львівській області, в зв`язку із чим питання судового контролю перебувають наразі в юрисдикції Галицького районного суду м. Львова, при цьому, послався на правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 року у справі № 202/5044/17.

Заслухавши доводи адвоката, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали судових справ № 462/7976/20, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції № 1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області (попередня назва СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області) перебували матеріали кримінального провадження № 42020141090000068 від 30.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191 КК України.

Зокрема, досудове розслідування здійснювалося за фактом того, що на території Львівщини здійснює свою діяльність так званий «конвертаційний центр», який включає в себе групу спеціально створених комерційних структур з ознаками фіктивності, які надають суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки (у тому числі тим, які постачають товари, виконують роботи за бюджетні кошти) послуги з мінімізації податкового навантаження, завищення валових витрат, конвертації грошових коштів у готівку, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, а також послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 29 грудня 2020 року у справі № 462/7976/20, провадження № 1-кс/2106/20 було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 ; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих у наступних банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені вище рахунки, вже знаходяться на них та які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету, зокрема, ТзОВ "БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 40186169), рахунок НОМЕР_1 (з кодом валют українська гривня, ЄВРО та Долар США), відкритий у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНIПРО" (МФО 305749), рахунки НОМЕР_2 (з кодом валют українська гривня), НОМЕР_3 (з кодом валют українська гривня), відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299) та рахунок НОМЕР_4 (з кодом валют українська гривня), відкритий у Казначействі України (МФО 899998).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БізнесІнжиніринг»,ТОВ «Меліан», ТОВ «Ірис Систем», ТОВ «Тургон», ТОВ «Лемберг Транс» були залишені без задоволення, а ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 29 грудня 2020 року про накладення арештузалишено без змін.

29 березня 2021 року постановою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42020141090000068 від 30 листопада 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 212 КК України доручено слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУДФС у Львівській області та матеріали кримінального провадження скеровані до вказаного органу досудового розслідування.

04 жовтня 2021 року постановою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42020141090000068 доручено Слідчому управлінню ГУНП у Львівській області та матеріали кримінального провадження скеровані до вказаного органу досудового розслідування.

Щодо питання територіальної підсудності розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Адвокат ОСОБА_3 у клопотанні про скасування арешту майна зазначає, що розгляд даного клопотання відноситься до територіальної підсудності Залізничного районного суду м. Львова, мотивуючи це тим, що арешт майна був накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова.

В ухвалах слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року у справі № 462/7976/20, провадження № 1-кс/944/21 та від 29 вересня 2021 року у № 462/7976/20, провадження № 1-кс/1705/21 вже була надана правова оцінка щодо питання підсудності розгляду клопотань про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 42020141090000068 від 30 листопада 2020 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого групипрокурорів у кримінальномупровадженні № 42020141090000068прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Львівської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Залізничногорайонного суду м. Львова від 10 червня 2021 року щодо скасуванняарешту на майно було відмовлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року у справі № 462/7976/20, провадження № 1-кс/944/21 набрала законної сили та є обов`язковою і підлягає до безумовному виконання на всій території України.

Таким чином, слідчий суддя суду першої інстанції та суд апеляційної інстанції у вищевказаних судових рішеннях висловили правову позицію щодо розгляду клопотання про скасування майна у кримінальномупровадженні № 42020141090000068, а відтак у слідчого судді відсутні підстави для того, щоб відійти від вказаної позиції, оскільки в іншому випадку це призведе до порушення принципу правової визначеності для учасників кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідним в черговий раз зазначити, що Велика ПалатаВерховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц прийшла до наступного висновку: «Порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюєтьсястаттею 174 КПК України2012року,і відповіднопідлягає розглядуза правиламикримінального судочинства…За наявностікримінального провадженнявласник чиінший володілецьмайна можезвернутися досуду зазахистом свогопорушеного,невизнаного чиоспорюваного прававласності узагальному порядку.Після підтвердженняцього правазазначена особа,як ітитульний власникмайна,у томучислі йособа,яка неє учасникомкримінального провадження,має правона зверненняз клопотаннямпро скасуванняарешту тавирішення іншихпитань,які безпосередньостосуються їїправ,обов`язківчи законнихінтересів,у порядку, передбаченому статтями 174, 539 чинногоКПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в справі № 362/392/16-ц, в якій зазначається, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. (пункт перший Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Оцінюючи доводи прокурора, слідчий суддя зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 прийшла до наступного висновку: «Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина 2статті 174 КПК України)… Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4статті 174 КПК України). Тобто, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюєтьсястаттею 174 КПК України, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства. Правильними є висновки судів про те, що вКПК України, який набрав чинності у листопаді 2012 року, законодавцем чітко врегульовано порядок вирішення питання про зняття арешту з майна. Отже, постановляючи оскаржувані ухвали, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що спірне майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, дійшов правильноговисновку проте,що клопотаннявласника майнаповинно розглядатисьслідчим суддеюза місцемдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні абосудом підчас судовогорозгляду, а тому обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі, на підставі пункту 1 частини другоїстатті 122 ЦПК України(у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Відповідно до частини 6статті 403 ЦПК Українисправа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Компетенціясудових органів із розглядуцивільних,кримінальнихта інших справ; коло справ, які данийсудмаєправорозглядати й вирішувати, називається «юрисдикція» або «підвідомчість».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 та у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц чітко розмежувала компетенції між судами кримінальної та цивільної юрисдикції в питанні скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя знову вимушений констатувати, що у кримінально-процесуальному законодавстві існує невизначеність, як для особи, яка має намір звернутися з клопотанням про скасування арешту майна, так і для слідчих суддів, які мають розглядати вказані клопотання в частині питання територіальної підсудності з розгляду таких клопотань.

Як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з скаргами, що складають єдине ціле (рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України» (заяви № 7714/06 та № 23654/08), в якому ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності у заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду розглянути касаційні скарги заявників всупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ вказав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27-28, 38-40).

Слідчий суддя вважає, що неврегульованість питання територіальної підсудності з розгляду клопотань про скасування арешту майна та непослідовність національних судів не може слугувати власнику або володільцю майна перешкодою у реалізації права на судовий захист.

При цьому, слідчий суддя також керується принципом in dubio pro tributario (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права), який прямо застосовується у кримінальному судочинстві та який загальноприйнято розуміти так: у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів, або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаєминах із державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Тому з огляду на наведену вище аргументацію, слідчий суддя доходить висновку, що розгляд цього клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід завершувати у Залізничному районному суді м. Львова.

Порядок скасування арешту майна визначенийст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 29 грудня 2020 року (справа № 462/7976/20, провадження № 1-кс/2106/20) вбачається, що арешт на майно був накладений з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення інтересам держави (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів даного клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна вбачається, що Третім слідчим відділом Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Львові проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.364 КК України. При цьому, постановою слідчого від 24.09.2019р. у вказаному кримінальному провадженні змінено попередню правову кваліфікацію з ч. 2ст. 205 КК Українина ч. 3ст. 212 КК України. Як зазначено у цій постанові, в ході досудового розслідування отримано ряд податкової інформації, яка може вказувати на ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 року, яка виносилась у період кваліфікації діянь за ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.364 КК України, у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на рахунки різних Товариств, серед яких згадані вище рахунки ТОВ «БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З аналізу вказаної норми КПК України слідує, що арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, є елементом кримінального переслідування, оскільки його застосування призводить до тимчасового позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду певних майнових прав власника або володільця арештованого майна.

Таким чином, з матеріалів даного клопотання вбачається, що грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Бізнес Інжиніринг» перебувають під арештом в цілому більше ніж 2 роки та 9 місяців, зокрема, у межах кримінального провадження № 42020141090000068 від 30.11.2020 року більше 10 місяців.

При цьому, ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 08.07.2020 року та від 29.09.2021 року (справа № 463/8119/19, провадження №1-кс/463/3308/20 та № 1-кс/463/4518/21) були задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна; скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 року у кримінальному провадженні № 62019140000000093 від 07.02.2019 року на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Бізнес Інжиніринг» в банківських установах АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) та у ЗАХIДНОМУ ГРУ АТ КБ"ПРИВАТБАНК".

З мотивувальних частин вищевказаних ухвал слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова вбачається, що підставою для скасування арешту слугувало те, що : «З об`єктивної сторони злочин, передбаченийст. 212 КК Українихарактеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що належать до системи оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

При цьому, предметом цього злочину є власне грошові кошти, які підлягають сплаті як податки і збори (обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Однією з загальних засад кримінального провадження, відповідно до п. 15 ч. 1ст. 7 КПК Україниє змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суть цієї засади розкривається устатті 22 КПК України, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Всупереч даній засаді та незважаючи на доволі тривалий час з моменту накладення арешту на майно, сторона обвинувачення не надала суду доказів про причетність ТОВ «Бізнес Інжиніринг» до ухилення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що належать до системи оподаткування.

Більше того, сторона обвинувачення навіть не висловила позиції щодо обґрунтованості чи необґрунтованості даного клопотання та не надала слідчому судді самих матеріалів кримінального провадження і не повідомила про стадію кримінального провадження, тоді як згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 та визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 3261 від 29.05.2019р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ» за період 20181 квартал 2019р., а також визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 4257 від 17.07.2019р. «Про поновлення терміну проведення перевірки».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02 § 38,40) зазначав, що на думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань. Відповідно, за таких обставин Суд вважає, що втручання у право власності заявника було непропорційним. Фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем (див. рішення у справі "Buffalo S. r. L. en liquidation v. Italy", зазначене вище, п.38). Відповідно у справі було і продовжується порушення статті 1 Першого протоколу.

Існуюча практика Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання щодо подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо позбавлення та обмеження права власності упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження із спливом певного часу зменшуються, тому орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявності ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави подальшого втручання у права та свободи.

Слідчий суддя зазначає, що під час розгляду даного клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020141090000068 від 30.11.2020 року прокурор також не подав слідчому судді Залізничного районного суду м. Львова жодних доказів, які б спростовували доводи вказаного клопотання та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Так, письмової підозри у вчиненні кримінального правопорушення власнику або службовим особам ТОВ «Бізнес Інжиніринг» у межах кримінального провадження № 42020141090000068 від 30.11.2020 на даний час не пред`явлено. Тобто, вказані особи не мають статусу підозрюваних у вказаному провадженні.

Цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення інтересам держави до ТОВ «Бізнес Інжиніринг» у межах кримінального провадження № 42020141090000068 від 30.11.2020 не заявлено.

Кримінальне провадження відносно ТОВ «Бізнес Інжиніринг», як юридичної особи не ведеться.

З довідок АТ «Банк Кредит Дніпро» № 101-26/38 від 17.09.2021 року та № 101-26/41 від 21.09.2021 року вбачається, що у вказаному банку ТОВ «Бізнес Інжиніринг» має відкриті рахунки, а саме: НОМЕР_1 (з кодами валют українська гривня, ЄВРО, Польський злотий та Долар США). Станом на 31.12.2020 року та 17.09.2021 року залишок на валютних рахунках становив нуль, а на гривневому рахунку залишок грошових коштів становив: 4052,00 грн., які поступили за рахунок державних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області у виді списання судових витрат.

Таким чином, за останній рік ТОВ «Бізнес Інжиніринг» ніякої господарської діяльності не здійснює.

Крім цього, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 року, у справі № 380/8861/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗУГ" до Головного управління ДПС у Львівській областіпро визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ухвалено: позов - задовольнити частково; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22.05.2020 №2788 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «Бізнес Інжиніринг» за індивідуальним податковим номером 401861613054; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «Бізнес Інжиніринг» за індивідуальним податковим номером 401861613054 з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі 9023492,32 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «Бізнес Інжиніринг»; в решті позовних вимог відмовити.

З мотивувальною частини вищевказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року вбачається, що адміністративним судом були встановлені наступні обставини: «З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ТОВ «БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ» вживалися всі можливі процесуальні заходи з метою скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.05.2019 року у справі №463/3239/19, шляхом оскарження її в апеляційному порядку та звертаючись неодноразово до Личаківського районного суду м. Львова з клопотаннями про скасування такого арешту.

За таких обставин, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що позивач вказану ухвалу про арешт майна не оскаржував, як і не звертався до суду з відповідним клопотанням про скасування арешту в період з травня 2019 року по травень 2020 року.

ДПС України листом № 23783/6/99-00-04-01-04-06 від 27.07.2020 повідомлено адвоката ОСОБА_8 про те, що станом на поточну дату ДПС вживаються всі можливі заходи щодо виконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2020 у справі №463/3239/19.

При цьому позивачем доведено, а відповідачем не спростовується, що відповідно до витягу від 26.05.2020 про суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ позивача становила 9023492,32 грн.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ з незалежних від позивача обставин.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави відповідно до пп. «г» п.184.1 ст.184 ПК Українидля прийняття рішення щодо анулювання реєстрації ТОВ «БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ» як платника податку на додану вартість, відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення №2788 від 22.05.2020 ГУДПС у Львівській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «БІЗНЕС ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 40186169) за індивідуальним податковим номером 401861613054 підлягає до задоволення».

Враховуючи наведене, слідчий суддя вимушений констатувати, що є підставними твердження адвоката ОСОБА_3 про відсутність доказів, які б свідчили про порушення податкового законодавства в діяльності ТОВ «Бізнес Інжиніринг».

За таких обставин, беручи до уваги те, що протягом тривалого часу власникам або службовим особам ТОВ «Бізнес Інжиніринг» так і не було пред`явлено ніякої підозри у вчинені кримінального правопорушення, як у кримінального провадження № 42020141090000068, так і межах інших проваджень, а також те, що цивільний позов до товариства про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення інтересам держави так і не був заявлений, врахувавши обставини, які були встановлені рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 року та від 14.06.2021 року у справі № 380/8861/21 щодо протиправності та скасування рішень Головного управління ДПС у Львівській області, які приймалися відносно ТОВ «Бізнес Інжиніринг», слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Бізнес Інжиніринг» належними йому грошовими коштами, у зв`язку з чим, вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки представник ТОВ «Бізнес Інжиніринг» довів, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а подальше існування вказаного арешту майна стане надмірним тягарем для його власника та призведе до надмірного обмеження підприємницької діяльності вказаного товариства.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Інжиніринг» про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих у наступних банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій з коштами, які надійшли на зазначені вище рахунки, вже знаходяться на них та які надходитимуть в подальшому, окрім здійснення обов`язкових платежів до бюджету, а саме: ТзОВ «Бізнес Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40186169), рахунок НОМЕР_1 (з кодом валют українська гривня, ЄВРО та Долар США), відкритий у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНIПРО" (МФО 305749), рахунки НОМЕР_2 (з кодом валют українська гривня), НОМЕР_3 (з кодом валют українська гривня), відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299) та рахунок НОМЕР_4 (з кодом валют українська гривня), відкритий у Казначействі України (МФО 899998).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.