Ухвала

від 16.11.2021 по справі 469/228/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 469/228/15-ц

провадження № 61-17674ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Медюком Олегом Олександровичем, на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , треті особи: Миколаївська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання незаконними, недійсними рішень, свідоцтв про право власності та позовом Миколаївської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство , про визнання незаконними, недійсними рішення, свідоцтв про право власності та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, позов ОСОБА_2 до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , треті особи: Миколаївська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), про визнання незаконними, недійсними рішень, свідоцтв про право власності та позов Миколаївської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство (далі - ДП Очаківське лісомисливське господарство ), про визнання незаконними, недійсними рішення, свідоцтв про право власності та повернення земельної ділянки задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 17 жовтня 2014 року № 16 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та надання із земель не наданих у власність та постійне користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га (забудовані землі, землі під забудовою), кадастровий номер 4820982200:12:043:0020 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_1 .

Визнано протиправним та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, загальною площею 1 899,5 кв. м, житловою площею 1 341,1 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у державну власність в особі Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4820982200:12:043:0020, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Медюком О. О., на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

Частиною третьою статті 392 ЦПК України визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до підпункту 12.5 пункту 12 Положення ордер має містити, крім іншого, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Пунктом 20 Положення передбачено, що ордер має містити, у тому числі, назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом.

Ураховуючи наведене, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).

До касаційної скарги представником ОСОБА_1 - адвокатом Медюком О. О. додано, зокрема, копію ордера від 20 жовтня 2020 року серії ВЕ № 1041821, де зазначено право адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному суді України (касаційний цивільний суд).

Частиною першою статті 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Інформації про надання повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді адвокатом Медюком О. О. вказаний ордер не містить.

Отже, представнику ОСОБА_1 - адвокату Медюку О. О. необхідно надати до суду касаційної інстанції ордер (або його належним чином завірену копію) про надання правової допомоги на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді.

Також касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Медюком О. О., не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Як на підстави касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та узагальнено зазначає про порушення судами норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України (частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Проте у касаційній скарзі заявник не зазначив передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про учасника справи - прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1.

Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2021 року залучено до участі у справі прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній всіх учасників справи та підстав (підстави), на яких (якій) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Медюком Олегом Олександровичем, на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець