Ухвала

від 15.11.2021 по справі 280/159/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/159/18

Провадження № 1-кп/935/23/21

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки останній не з`явився до суду 15.11.2021, в клопотанні ОСОБА_7 про перенесення розгляду справи зазначені обставини щодо дії на території Житомирської області червоного, найнебезпечнішого рівня епідемічної небезпеки не є поважними.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 .

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 вважає, що дії ОСОБА_7 спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження.

Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши причини неприбуття обвинуваченого у судове засідання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов`язок прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасно прибути за викликом у призначений строк - завчасно повідомити про це.

Порядок та способи виклику особи до суду визначені у ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою.

Вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик суду визначений у ч. 1 ст. 138 КПК України, серед яких: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дій закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Відповідно до статтей 140, 142 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим кодексом порядку та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, попередження зривів судових засідань, забезпечення розумності строків розгляду, враховуючи достатність правових і фактичних підстав доцільно частково задовольнити клопотання прокурора про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Виклик у судове засідання на 15.11.2021 обвинуваченого ОСОБА_7 був здійснений належним чином, що підтверджується розпискою ОСОБА_7 про повідомлення дати наступного судового засідання.

15.11.2021 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про перенесення розгляду справи на час дії червоного, найнебезпечнішого рівня епідемічної небезпеки, який встановлено з 30 жовтня 2021 року на території Житомирської області.

Зазначене у клопотанні не є безумовною поважною причиною для обвинуваченого не з`являтись до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, на території України запроваджено карантин.

Однак обвинувачений ОСОБА_7 не надав суду будь-яких медичних документів, які підтверджували б наявність у останнього ознак захворювання чи відкриття лікарняного. Також ОСОБА_7 не є особою, яка підлягає обов`язковій самоізоляції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, обвинувачений з клопотанням щодо здійснення дистанційного судового провадженння до суду не звертався.

За таких обставин, неявка обвинуваченого ОСОБА_7 у судове засідання, призначене на 15.11.2021, свідчить про умисне небажання виконувати покладені на нього кримінальним процесуальним законом обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття на виклик суду на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.

Обвинувачений ОСОБА_7 не надав суду доказів на підтвердження поважності причин, через які останній не зміг прибути у судове засідання. Отже, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає за необхідне накласти на нього грошове стягнення у розмірі, передбаченому кримінальним процесуальним законом, на рівні 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки з 01.07.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2379 гривень, сума грошового стягнення, накладеного на обвинуваченого ОСОБА_7 складає 1189 гривень, 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 139, 140, 142, 144, 146, 318, 323, 369, 372, 376 КПК України, суд,

постановив:

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_7 грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1189 (одну тисячу сто вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1