Рішення

від 16.11.2021 по справі 380/12205/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/12205/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги,-

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 14 червня 2021 року № Ф-7563-50 на суму 13870,66 грн про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 13870,66 грн;

- визнати протиправними на скасувати нарахування ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)", а саме:

- нарахування єдиного внеску № 9300106397 вiд 26.04.2018 року на суму 8 448,00 грн. за 2017 рік по терміну сплати 02.05.2018 року (код операції 17F);

- нарахування єдиного внеску № 9342789/ev від 19.10.2018 року на суму 2457,18 грн. за третій квартал 2018 року, в тому числі 819,06 грн. за вересень 2018 року, по терміну плати 19.10.2018 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 612821/ev від 21.01.2019 року на суму 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року по терміну плати 21.01.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3529684/ev від 19.04.2019 року на суму 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року по терміну плати 19.04.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5004412/ev від 19.07.2019 року на суму 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року по терміну плати 19.07.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 6480727/ev від 21.10.2019 року на суму 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року по терміну плати 21.10.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 601331/ev від 20.01.2020 року на суму 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року по терміну плати 20.01.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 2083448/ev від 21.04.2020 року на суму 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року по терміну плати 21.04.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3580124/ev від 20.07.2020 року на суму 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року по терміну плати 20.07.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5069226/ev від 19.10.2020 року на суму 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року по терміну плати 19.10.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 622659/ev від 19.01.2021 року на суму 2200 грн. за четвертий квартал 2020 року по терміну плати 19.01.2021 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 20761712 вiд 28.04.2021 року на суму 1100 грн. за 2019 рік по терміну сплати 30.04.2021 року (код операції 17F).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що 08.12.2006 набув статусу адвоката. Основний вид його діяльності як фізичної особи-підприємця є незалежна професійна (адвокатська) діяльність. Жодних доходів від адвокатської та підприємницької діяльності не отримував, а за листопад та грудень 2018 року його доходи були нижчі за розмір мінімальної заробітної плати, а тому у 2018 році щомісячний розмір ЄСВ, який він повинен був сплатити дорівнював розміру мінімального місячного страхового внеску в сумі 819 грн. 06 коп. Зазначає, що відповідачем подвійно нараховано йому ЄСВ за 2017 рік як фізичній особі-підприємцю і як особі, яка провадить незалежну професійну (адвокатську діяльність). Зазначає, що з 13.09.2018 року по даний час перебуває у трудових відносинах за основним місцем роботи в комунальному некомерційному підприємстві Десята міська лікарня м.Львова . При цьому, щомісячні внески з ЄСВ роботодавцем були сплачені за позивача. Також вказує, що нарахування ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)" є протиправним. Звертає увагу суду, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 380/5145/21, що набрало законної сили.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, на дату формування спірної вимоги платник знаходився на загальній системі оподаткування та не перебував в стані припинення чи ліквідації. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовано відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, відсутня інформація щодо наявності у нього пільг по сплаті єдиного внеску. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виснесено вимоги позивачу про сплату боргу (недоїмки), а саме: від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені на 31.01.2021 року становить 12770 грн. 66 коп. (недоїмка - 12770 грн. 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.); від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені на 30.04.2021 року становить 13870 грн. 66 коп. (недоїмка - 13870 грн. 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.).

ФОП ОСОБА_1 не погодившись із вказаними вимогами, звернувся із позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 380/5145/21, що набрало законної сили, визнано протиправними та скасувано вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, прийняті Головним управлінням ДПС України у Львівській області від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50 та від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50.

Окрім того, Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виснесено вимоги позивачу про сплату боргу (недоїмки), а саме: від 14.06.2021 № Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені становить 13870 грн. 66 коп .(недоїмка - 13870 грн 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.).

Згідно з поданим розрахунком сума боргу (недоїмки) виникла за період з 21.10.2019 по 30.04.2021).

Вважаючи, вимогу про сплату боргу (недоїмки), нарахування з єдиного соціального внеску протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу третього п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно із абзацом третім п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Як передбачено в абзаці першому п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Аналіз вищенаведених норм права вказує, що необхідною умовою для сплати фізичною особою-підприємцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є здійснення такою особою підприємницької діяльності; самозайнятість особи, зокрема, здійснення нею незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, неотримання доходу від таких видів діяльності, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, не дає підстав для звільнення від сплати єдиного внеску.

При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у даному випадку судом береться до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Окрім того, у постанові від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19 Верховний Суд зазначив, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому міститься інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного витягу вид діяльності позивача - діяльність у сфері права (основний) 69.10; дата державної реєстрації - 18.08.2003 року; дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця - 08.12.2005 року. При цьому, у графі "дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця" запис відсутній.

Окрім того, наявна і копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивача №1258.

Суд звертає увагу, що відповідно до витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, відповідно до якого у період з 21.10.2019 по 30.04.2021) роботодавцем за позивача здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього.

Беручи до уваги згадані правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що нарахування відповідачем недоїмки по сплаті єдиного внеску зазначеної у спірній вимозі є протиправним, оскільки позивач у період, за який йому нараховано згадану недоїмку, перебував у трудових відносинах та отримував дохід, на підставі якого за нього роботодавцем.

Інші доводи відповідача спростовуються викладеними обставинами.

На підставі наведеного, вимога Головного управілння ДПС у Львівській області від 14.06.2021 року № Ф-7563-50 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною і підлягає скасуванню.

Щодо позовної про визнання протиправними на скасування нарахування ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)", суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 сит. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не спростовує доводи позивача про протиправність нарахування ОСОБА_1 сум з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)".

Окрім того, представником відповідача до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження правомірності нарахування ОСОБА_1 сум з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)".

Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виснесено вимоги позивачу про сплату боргу (недоїмки), а саме:

- від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені на 31.01.2021 року становить 12770 грн. 66 коп. (недоїмка - 12770 грн. 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.).

- від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені на 30.04.2021 року становить 13870 грн. 66 коп. (недоїмка - 13870 грн. 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.).

Не погодившись з наведеними вимогами про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся з позовом до адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 380/5145/21, що набрало законної сили, визнано протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, прийняті Головним управлінням ДПС України у Львівській області від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50 та від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 380/5145/21, що набрало законної сили, встановлено, що в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому міститься інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного витягу вид діяльності позивача - діяльність у сфері права (основний) 69.10; дата державної реєстрації - 18.08.2003 року; дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця - 08.12.2005 року. При цьому, у графі дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця запис відсутній. Окрім того, наявна і копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивача №1258. Відповідно до витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, відповідно до якого у період з вересня 2018 року по березень 2021 року Комунальним некомерційним підприємством Десята міська лікарня м.Львова як роботодавцем позивача здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього. Також, у період з січня 2018 року по березень 2021 року сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснювалась особисто позивачем. Беручи до уваги згадані правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що нарахування відповідачем недоїмки по сплаті єдиного внеску зазначеної у спірній вимозі є протиправним, оскільки позивач у період, за який йому нараховано згадану недоїмку, перебував у трудових відносинах та отримував дохід, на підставі якого за нього роботодавцем та ним особисто сплачувався єдиний страховий внесок. Відтак, суд визнав протиправними та скасував оскаржувані вимоги Головного управління ДПС у Львівській області від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50 та від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50.

Окрім того, даним рішенням судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виснесено вимоги позивачу про сплату боргу (недоїмки), а саме: від 14.06.2021 № Ф-7563-50, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені становить 13870 грн. 66 коп .(недоїмка - 13870 грн 66 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.). Згідно з поданим розрахунком сума боргу (недоїмки) виникла за період з 21.10.2019 по 30.04.2021). В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому міститься інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного витягу вид діяльності позивача - діяльність у сфері права (основний) 69.10; дата державної реєстрації - 18.08.2003 року; дата запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця - 08.12.2005 року. При цьому, у графі "дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця" запис відсутній. Окрім того, наявна і копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю позивача №1258.

Суд звернув увагу, що відповідно до витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, відповідно до якого у період з 21.10.2019 по 30.04.2021) роботодавцем за позивача здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього. Беручи до уваги згадані правові висновки Верховного Суду, суд вказав, що нарахування відповідачем недоїмки по сплаті єдиного внеску зазначеної у спірній вимозі є протиправним, оскільки позивач у період, за який йому нараховано згадану недоїмку, перебував у трудових відносинах та отримував дохід, на підставі якого за нього роботодавцем. Відтак, суд визнав протиправними та скасував оскаржувану вимоги Головного управління ДПС у Львівській області 14.06.2021 року № Ф-7563-50.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п. 45 рішення в справі "Бочаров проти України", п. 53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , п. 43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Таким чином, докази, що містяться в матеріалах справи підтверджують протиправність нарахування ОСОБА_1 сум з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)", а саме:

- нарахування єдиного внеску № 9300106397 вiд 26.04.2018 року на суму 8 448,00 грн. за 2017 рік по терміну сплати 02.05.2018 року (код операції 17F);

- нарахування єдиного внеску № 9342789/ev від 19.10.2018 року на суму 2457,18 грн. за третій квартал 2018 року, в тому числі 819,06 грн. за вересень 2018 року, по терміну плати 19.10.2018 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 612821/ev від 21.01.2019 року на суму 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року по терміну плати 21.01.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3529684/ev від 19.04.2019 року на суму 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року по терміну плати 19.04.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5004412/ev від 19.07.2019 року на суму 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року по терміну плати 19.07.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 6480727/ev від 21.10.2019 року на суму 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року по терміну плати 21.10.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 601331/ev від 20.01.2020 року на суму 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року по терміну плати 20.01.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 2083448/ev від 21.04.2020 року на суму 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року по терміну плати 21.04.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3580124/ev від 20.07.2020 року на суму 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року по терміну плати 20.07.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5069226/ev від 19.10.2020 року на суму 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року по терміну плати 19.10.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 622659/ev від 19.01.2021 року на суму 2200 грн. за четвертий квартал 2020 року по терміну плати 19.01.2021 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 20761712 вiд 28.04.2021 року на суму 1100 грн. за 2019 рік по терміну сплати 30.04.2021 року (код операції 17F).

Відтак, з метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати такі нарахування.

Додатково щодо строку звернення до суду, суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, подав заяву про поноалення процесуального строку, відповідно до якої вказав, зокрема, що, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2021 № Ф-7563-50 винесена надіслана відповідачем позивачу тільки 13.07.2021, відтак отримана позивачем тільки 14.07.2021, що підтверджується конвертом поштового відправлення № 7900064997498 та інформацією з офіційного веб сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження поштового відправлення № 7900064997498. Львівським окружним адміністративним судом прийнято рішення в справі № 380/5145/21 від 22.06.2021 за аналогічним позовом ОСОБА_1 , яким суд визнав протиправними та скасував вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, прийняті Головним управлінням ДПС України у Львівській області від 11.02.2021 року за №Ф-7563-50 та від 14.05.2021 року за №Ф-7563-50.

Окрім того, вказує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 № Ф-7563-50 надіслана 25.03.2021 та отримана тільки 26.03.2021, що підтверджується конвертом поштового відправлення № 7900063806389 та інформацією з офіційного веб сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження поштового відправлення № 7900063806389. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2021 № Ф-7563-50 надіслана позивачу 20.05.2021 та отримана 21.05.2021, що підтверджується конвертом поштового відправлення № 7900064355658 та інформацією з офіційного веб сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження поштового відправлення № 7900064355658. При цьому позивачу до 26.03.2021 не було відомо про зазначені нарахування з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) , оскільки до 26.03.2021 йому повідомлення та вимоги з даного приводу від відповідача - ГУ ДПС у Львівській області не надходило.

Відтак, суд вказує, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управілння ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2021 року № Ф-7563-50.

3. Визнати протиправними на скасувати нарахування ФОП ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, які наявні в його інтегрованій картці платника по платежу за технологічним кодом 71040000 "Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)", а саме:

- нарахування єдиного внеску № 9300106397 вiд 26.04.2018 року на суму 8 448,00 грн. за 2017 рік по терміну сплати 02.05.2018 року (код операції 17F);

- нарахування єдиного внеску № 9342789/ev від 19.10.2018 року на суму 2457,18 грн. за третій квартал 2018 року, в тому числі 819,06 грн. за вересень 2018 року, по терміну плати 19.10.2018 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 612821/ev від 21.01.2019 року на суму 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року по терміну плати 21.01.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3529684/ev від 19.04.2019 року на суму 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року по терміну плати 19.04.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5004412/ev від 19.07.2019 року на суму 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року по терміну плати 19.07.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 6480727/ev від 21.10.2019 року на суму 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року по терміну плати 21.10.2019 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 601331/ev від 20.01.2020 року на суму 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року по терміну плати 20.01.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 2083448/ev від 21.04.2020 року на суму 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року по терміну плати 21.04.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 3580124/ev від 20.07.2020 року на суму 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року по терміну плати 20.07.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 5069226/ev від 19.10.2020 року на суму 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року по терміну плати 19.10.2020 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 622659/ev від 19.01.2021 року на суму 2200 грн. за четвертий квартал 2020 року по терміну плати 19.01.2021 року (код операції 17Х);

- нарахування єдиного внеску № 20761712 вiд 28.04.2021 року на суму 1100 грн. за 2019 рік по терміну сплати 30.04.2021 року (код операції 17F).

3. Судовий збір в розмірі 908, 00 грн стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 16.11.2021.

Суддя Костецький Н.В.