Рішення

від 17.11.2021 по справі 420/12318/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12318/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Бєлих О.В.,

представника відповідача Тарановського Р.В.,

представника третьої особи Рахманова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі конференції за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виробничо-комерційна фірма «Кріопром» Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся позивач ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виробничо-комерційна фірма «Кріопром» Товариство з обмеженою відповідальністю, в якому просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777340-2403-1553 від 23.06.2021 року.

(2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777339-2403-1553 від 23.06.2021 року.

(3). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777338-2403-1553 від 23.06.2021 року.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

08.07.2021 засобами поштового зв`язку на адресу позивача від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли податкові повідомлення - рішення №0777340-2403-1553, №0777339-2403-1553, №0777338-2403-1553 від 23.06.2021 р.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0777340-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 рік на суму 250149,79 грн., № 0777339-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2019 рік на суму 249224,08 грн. та № 0777338-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2020 рік на суму 258565,75 грн. є протиправними та такими, що належать до скасування.

На думку позивача, об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить позивачу та відноситься до об`єктів промисловості, не є об`єктом оподаткування за 2018- 2020 відповідно до вищевказаних приписів п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України

(б) Позиція Відповідача

03.08.2021 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно даних АІС Податковий блок та Державного реєстру речових прав за фізичною особою ОСОБА_1 рахується нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5972,3 кв.м.

Відповідно до рішень Авангардівської селищної ради №620-VІ від 26.01.2017, № 279- VІІ від 01.01.2019, рішень 16 сесії VІІ скликання Авангардівської селищної ради від 12.06.2019 р. №1016 ставки податку для нежитлової нерухомості на 2018 р. встановлюються у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати до 01.04.2018 з 01.04.2018 - 31.12.2018 1% мінімальної заробітної плати, на 2019 встановлюється у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати та на 2020 у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, враховуючи дані АІС Податковий блок , Державного реєстру речових прав та Авангардівської селищної ради, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає:

2018 р.

-загальна площа квартири: 5972,3 кв.м., ставка 1,5%х3723 (мінімальна заробітна плата) =55,85 грн. до 01.04.2018, 1%х3723 (мінімальна заробітна плата) = 37,23 грн., з 01.04.2018 пільга :0 м. 2018 р. = (5972,3 кв.м.х55,85)/12х3=83388,24 грн., 2018 р. (5972,3 кв.м.х 37,23)/12х9=166761,55 грн.

2019 р.

-загальна площа квартири: 5972,3 кв.м., ставка 1% х 4173 (мінімальна заробітна плата) = 41,73 грн., пільга 0 м., 2019 р. = (5972,3 кв.м. х 41,73) = 249224,08 грн.

2020 р.

-загальна площа квартири: 5972,3 кв.м., ставка 1% х 4723 (мінімальна заробітна плата) = 47,23 грн., пільга 0 м., 2020 р. = (5972,3 кв.м. х 47,23) /12 х 11= 258565,75 грн.

(в) Пояснення третьої особи

26.08.2021 р. до суду від третьої особи надійшли пояснення третьої особи.

ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи Виробничо-комерційна фірма «Кріопром» Товариство з обмеженою відповідальністю, окрім того, що є засновником (учасником) ТОВ, також є технічним директором з правом вчиняти дії від імені юридичної особи у тому числі підписувати договори.

ВКФ Кріопром ТОВ підтверджує доводи позивача про те, що об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 відноситься до будівлі промисловості та постійно використовуються у виробничій діяльності за функціональним призначенням - для промислового виробництва промислового холодильного та вентиляційного устаткування, тому вважає правомірними та обґрунтованими посилання позивача на приписи п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, що об`єкт нерухомого майна не є об`єктом оподаткування за 2018-2020 р., отже податок на нерухоме майно не повинен нараховуватись, тому оскаржувані рішення відповідача є протиправними.

ІІІ. Процедура та рух справи

19.07.2021 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

13.10.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, замінив відповідача з ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) продовжив підготовче провадження до 90 днів.

08.11.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті у той самий день.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_1 з 23.07.2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (Дата запису: 28.02.2006, Номер запису: 25560170000038291) та видами діяльності, які здійснює ФОП ОСОБА_2 є: 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання (основний); 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 23.12.2012 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4396,1кв.м, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.12.2013 (індексний номер 15174758), копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2013 (індексний номер 15178435) .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.10.2019 (Індексний номер витягу 185572470) , довідки ТОВ ПРОМ-СТРОЙ ЛТД від 10.10.2019 (вих. № 135714) та технічного паспорту об`єкта нерухомості адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 10.10.2019, вказані нежитлові будівлі та споруди загальною площею 5972,3 кв.м складаються з наступних складових частин: контрольно-перепускний пункт (літера А) площею 160,3 кв.м, адміністративний корпус-складальна дільниця (літера Б) площею 1147,8 кв.м, склад з рампою і майданчиком для складування (літера В) площею 1381,3 кв.м, склад (літера Г) площею 416,6 кв.м, побутове приміщення-склад (літера Д) площею 273,2 кв.м, станція очищення технічних газів (літера 3) площею 141,7 кв.м, цех (літера И) площею 706,9 кв.м, побутове приміщення-офіс (літера К) площею 277,3 кв.м, цех (літера Л) площею 248,1 кв.м, побутове приміщення-офіс (літера Н) площею 64,8 кв.м, слюсарно-складальний цех (літера О) площею 269,3 кв.м, гараж (літера Г1) площею 406,0 кв.м, випробувальний цех (літера Р) площею 212,5 кв.м, склад (літера С) площею 224,4 кв.м, ГРЩ (літера Т) площею 2,50 кв.м, аварійний дизель-генератор (літера У) площею 11,8 кв.м, ПЗП для власних потреб (літера Ф) площею 27,8 кв.м, навіс, в1,в2,з1,и!,и2,х1, козловий кран, II, пожежна ємність, ІІІ,замощення, І,споруди, 1 -5.

Зазначені об`єкти нерухомого майна знаходяться на земельній ділянці площею 3,6658 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5123755200:02:002:0039), яка належить ОСОБА_1 -на праві користування згідно договору оренди земельної ділянки від 05.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області (реєстровий № 449) - копія додається. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд виробничо- складської бази; форма власності - комунальна (до позову додаються копії договору оренди земельної ділянки від 05.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області (реєстровий № 449), акту ириймання- передачі до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 05 серпня 2014 року М.В. Горбань, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 449, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.08.2015 (індексний номер витягу 25169532), що підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.06.2018 (номер витягу НВ-5106456862018).

Таким чином, вищевказаний об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу на праві приватної власності належить до будівлі промисловості.

Суд встановив, що відповідач прийняв наступні податкові повідомлення- рішення:

- № 0777340-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 рік на суму 250149,79 грн.;

- № 0777339-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2019 рік на суму 249224,08 грн.;

-№ 0777338-2403-1553 від 23.06.2021 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2020 рік на суму 258565,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті згідно з п.л. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 тап.п. 266.7.2. п. 266.7 сг. 266 ПК України.

ІV Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.1.2. п. 266.1 цієї статті об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п.266.4.2. п. 266.4. ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п. 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Таким чином, у відповідності до зазначених норм права, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради, яке виконується шляхом прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті Податкового кодексу України регламентовано порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом,

Відповідно до п.9 р.ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р.№1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Всупереч зазначено Порядку, відповідач не надав обґрунтований розрахунок сум податкового зобов`язання, нарахованого за податковими повідомленнями рішеннями, де б значилась інформація щодо об`єкту нерухомого майна (адреси, типу, площі, розмір частки та документ, що підтверджує право власності); ставки податку, яку застосовано (з посиланням на відповідну норму чи/та рішення органу місцевого самоврядування); пільги, якщо такі застосовувались (із наданням відповідного розрахунку та пояснень щодо нормативно-правового акту, який регулює здійснення такого розрахунку); періоду, за який відповідний податок нарахований (із зазначенням дати набуття та припинення права власності та документа, на підставі якого встановлено відповідні дані); нормативного обґрунтування здійсненого розрахунку. У спірних податкових повідомленнях-рішеннях від 23.06.2021 не вказано щодо якого об`єкту оподаткування воно прийнято, чи належить такий об`єкт оподаткування позивачу на праві власності та чи є взагалі такий об`єкт нерухомості об`єктом оподаткування в розумінні податкового законодавства.

Відповідно до п. 266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості, що включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалі її та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості; 1251.9 Будівлі інших .промислових виробництв, включаючи поліграфічне.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) Будівлі промислові та склади належить клас (код 1251) Будівлі промислові, який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) Резервуари, силоси та склади належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

Суд зазначає, що, вищевказаний об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу на праві приватної власності належить до будівлі промисловості.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 року № 466-ІХ (набрав чинності з 23.05,2020) підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до трупи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-Р КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п.п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, серед іншого, будівлі промислові та склади (підпункт ґ)).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших / обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 року по справі №820/3556/17, зазначив, що обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Встановлення певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 року по справі №820/3556/17 вважає, що такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової Продукції будь-якого виду.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 року по справі №820/3556/17 частково відступив від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі №806/2676/17, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформував новий правовий висновок, відповідно до якого визначив, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Таким чином, суд робить висновок , що об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить позивачу та відноситься до об`єктів промисловості, не є об`єктом оподаткування за 2018- 2020 відповідно до вищевказаних приписів п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Крім того, суд встановив, що основним видом діяльності позивача є 28.25. Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

Отже, об`єкт нерухомого майна, який на праві приватної власності належить позивачу - нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5972,3 кв.м та щодо якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021, використовується ФОГТ ОСОБА_1 при здійсненні вищевказаного основного виду господарської діяльності, а саме при виробництві промислового холодильного та вентиляційного устаткованим.

Крім того, ОСОБА_1 є учасником (засновником) та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ВКФ "КРІОПРОМ» ТОВ код 31630366, місцезнаходження юридичної особи 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Авангард, вулиця Базова, будинок 6, (дата державної реєстрації: 07.08.2001 Дата запису: 26.04.2005 Номер запису: 15561200000007401), з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 69,97%.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами діяльності ВКФ "КРІОПРОМ" ТОВ є 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткованим (основний); та інші види діяльності, зокрема: 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 28.13 Виробництво інших помп і компресорів; 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.; 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; 20.11 Виробництво промислових газів; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;- 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих' виробів; 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.;46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Відповідно до протоколу засідання № 41 зборів учасників ВКФ "КРІОПРОМ" ТОВ від 07.07.2017 року, ОСОБА_1 передав як внесок у статутний капітал ВКФ „КРІОПРОМ» ТОВ на трирічний строк право на користування частиною нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать йому на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 от 23.12.2013р. (індексний номер 15174758), а саме: частину літ. А-контрольно-пропускний пункт, площею 83,9 кв.м.; частину літ. Б-майстерня-автопрофілакторій, площею 1127,8 кв.м.; частину літ. В-склад з рампою, майданчиком площею 1361,3 кв.м.; частину літ. Г-склад, площею 253,9 кв.м.; частину літ. Д-битове приміщення-склад, площею 243,4 кв.м.; частину літ. 3-станція очищення технічних газів, площею 121,7 кв.м.; частину літ. И-цех, площею 516,0 кв.м.; частину літ. К- битове приміщення-офіс, площею 257,3 кв.м.; частину літ. Л-цех, площею 228,1 кв.м.; частину літ. Н-склад, площею 2,7 кв.м.; частину літ. зі-навіс, площа 8,5 кв.м.; частину літ. ві-навіс, площею 111,9 кв.м.; частину літ. в2-навіс, площею 2617 кв.м.; а також № 1-13-споруди.; І- вимощення.; II-IV-споруди.

Відповідно до Протоколу № 49 зборів учасників ВКФ "КРІОПРОМ" ТОВ від 27.05.2020 року ОСОБА_1 передав як внесок у статутний капітал ВКФ „КРІОПРОМ» ТОВ право на користування частиною нежитлових приміщень і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належать йому на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 от 23.12.2013р. (індексний номер 15174758), а саме: частини або цілком наступні об`єкти: контрольно-перепускний пункт (літера А) площею 155,3 кв.м., адміністративний корпус-складальна дільниця (літера Б) площею 1137,8 кв.м., склад з рампою і майданчиком для складування (літера В) площею 1371,3 кв.м., склад (літера Г) площею 411,6 кв.м., побутове приміщення-склад (літера Д) площею 268,2 кв.м., станція очищення технічних газів (літера 3) площею 135,7 кв.м., цех (літери И) площею 700,0 кв.м., цех (літери Л) площею 243,1 кв.м., побутове приміщення-офіс (літери К) площею 267,3 кв.м., побутове приміщення-офіс (літери Н) площею 54,8 кв.м., слюсарно-складальний цех (літера О) площею 259,3 кв.м., гараж (літера П) площею 396,0 кв.м., випробувальний цех (літера Р) площею 202,5 кв.м., склад (літера С) площею 219,4 кв.м., навіс, в1,в2,з1,и1,и2,х1, на строк до 28 лютого 2023 року.

Нежитлова нерухомість що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 розміщена на земельній ділянці із цільовим призначенням земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель - землі промисловості*, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд виробничо-складської бази.

Таким чином, ОСОБА_1 використовує об`єкт нерухомого майна за функціональним призначенням для промислового виробництва, в тому числі у формі створеного ним ВКФ "КРІОПРОМ" ТОВ з часткою 69,97% статутного капіталу у господарській діяльності при виготовленні промислової продукції.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За приписами пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Отже, підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Як зазначено вище, Верховний Суд дійшов висновку, що обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм будівлі промисловості , лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його до застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі №820/3556/17.

Таким чином, суд робить висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0777340-2403-1553, №0777338-2403-1553 та № 0777339-2403-1553 від 23.06.2021 року, якими позивачу визначені суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018-2020 порушують право позивача на податкову пільгу, оскільки об`єкти нерухомого майна використовуються в промисловому виробництві устаткування, а отже вони є протиправними та такими, що належать до скасування .

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, належним чином підтвердженні та належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777340-2403-1553 від 23.06.2021 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777339-2403-1553 від 23.06.2021 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0777338-2403-1553 від 23.06.2021 року.

5.Стягнути за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7579(сім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять),40 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 листопада 2021 р.

Суддя О.Я. Бойко