Постанова

від 17.11.2021 по справі 2-219-2010

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 2-219-2010

Номер провадження 22-ц/804/2681/21

Номер провадження 22-ц/804/2681/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В. Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року (ухвалену під головуванням судді Проніна С.Г. м. Слов`янськ Донецької області, повний текст судового рішення складено 06 вересня 2021 року) у цивільній справі №2-219-2010 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.12.2010 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального закладу охорони здоров`я Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська , Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф , виконавчий комітет Слов`янської міської Ради, Профспілковий комітет Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про визнання незаконним та скасування наказу від 09.09.2008 року про звільнення з роботи , -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, в обґрунтування якої посилалася на те, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року їй було відмовлено в поновленні на роботі з тих підстав, що згідно медичної карти №2882/03 стаціонарного хворого та епікриз- виписки з цієї медкарти вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні м.Слов`янська з 11.08.2003 року по 15.09.2003 року з діагнозом гострий поліморфний психічний розлад без симптомів шизофренії. Це захворювання згідно Міжнародної статистичної кваліфікації хвороб відноситься до гострих психічних розладів. В період з 08.10.2007 року по 18.10.2007 року після проходження обов`язкового періодичного медогляду їй був встановлений діагноз: інфантильний розлад особистості,що теж відноситься до психічних розладів. Цей діагноз став підставою для її звільнення з роботи за станом здоров`я 09.09.2008 року

При зверненні в січні 2019 року до суду із позовом до Комунального закладу охорони здоров`я Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська про визнання незаконною медичної довідки від 18.10.2007 року,виданої ОСОБА_1 психіатричною лікарнею за результатами обстеження про анулювання запису в п.14 медкарти №467/07 стаціонарного хворого про визнання недійсною інформації у відповідях головного лікаря психлікарні щодо відмови у видачі лікарняного листа. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 10.08.2020 року у справі №243/289/19 в задоволенні позову було відмовлено на підставі досліджених у судовому засіданні медичних документів за час її обстеження та лікування в психлікарні в умовах стаціонару з 08.10.2007 року по 18.10.2007 року, а саме: медичної довідки довільної форми від 18.10.2007 року, виданої їй лікарнею за результатами обстеження в умовах стаціонару з 08.10.2007 року по 18.10.2007 року, медичну картку №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 за 2007 рік та епікризу- виписку з цієї медичної картки. Тобто суд в рішенні встановив нові обставини, які існували на час її звернення з позовом в рамках цивільної справи №2-219-2010 та які не були відомі позивачу.

Вважала, що істотними обставинами, які не встановлювались судом першої інстанції при розгляді цивільної справи №2-219-2010 та не були і не могли бути їй відомі - це є обставини з відомостей медичної картки №467\07 стаціонарного хворого, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні, на звороті титульної сторінки медичної картки у графі 14, 15, 17.

З урахуванням цих відомостей з медичної картки 467\07, суд дійшов висновку, що під час обстеження в період з 08.10.2007 року по 18.10.2007року втрати працездатності у ОСОБА_1 не встановлено і вона повинна стати до праці 18.10.2007 року за місцем роботи, що вказано лікарем в п. 14 медкарти 467\07 стаціонарного хворого. Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги у своєму рішенні від 07.06.2021 року дійшов висновку, що встановлення діагнозу-інфатильний розлад особистості не тягне за собою встановлення позивачу стійкої або тимчасової втрати працездатності.

А тому вважала, що саме ці обставини є нововиявленими, так як вони не були дослідженні судом під час розгляду цивільної справи № 2-219-2010 та не могли бути їй відомі, оскільки встановлені в рішенні Верховного Суду від 07.06.2021 року.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 01 вересня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як незаконну і необґрунтовану та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.

Зазначила, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд справи судом у продовж розумного строку, при цьому у рішеннях судів має бути зазначено підстави, на яких воно ґрунтується, враховуючи всі доводи та аргументи сторін.

Однак оскаржуване судове рішення не відповідає цим вимогам, оскільки в ньому в порушення вимог ЦПК України та роз`яснень постанови пленуму ВСУ №4 від 30.03.2012 року не надано аргументовану відповідь на доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та помилково не віднесено до нововиявлених обставин обставини, встановлені в рішенні Слов`янського міськрайонного суду від 10.08.2020 року у цивільній справі №243/289/19.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення повісток (т. 6 а.с.88-95)

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Відповідно до частин 1, 2,4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги,якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 статті 423 ЦПК України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті такими підставами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Частиною 3 статті 424 ЦПК України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Таким чином встановлений трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу є присічним і поновленню не підлягає.

Отже трирічний строк, визначений п.1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки, за своєю правовою природою є присічним і не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16.05.2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до КПЗ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська , КЛПЗ Станції швидкої допомоги , виконкому Слов`янської міської ради, профспілкового комітету КЛПЗ Станції швидкої допомоги , третя особа: головний лікар КЛПЗ СШМД м. Слов`янська Зуйко В.Л. про поновлення на роботі було відмовлено.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.07.2015 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року за нововиявленими обставинами було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року набрало законної сили 16.05.2011 року, а заявник звернулась із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 07.05.2015 року, тобто після трьох років з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 10.08.2020 року, яке постановою Верховного Суду від 07.06.2021 року залишено без змін, в задоволенні позову ОСОБА_1 до КПЗ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська , КЛПЗ Станції швидкої допомоги , виконкому Слов`янської міської ради, до профспілкового комітету КЛПЗ Станції швидкої допомоги , третя особа: головний лікар КЛПЗ СШМД м. Слов`янська Зуйко В.Л. про визнання незаконним та скасування висновку №962 від 18.08.2008 року КЛПЗ ОПЛ міста Слов`янська , визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

При зверненні до суду першої інстанції у липні 2021 року ОСОБА_1 разом із своїм представником посилалися на встановлені рішенням від 10 серпня 2020 року обставини в рамках розгляду справи №243/289/19,та вважали їх нововиявленими по відношенню до рішення, ухваленого у справі №2-219-2010 09 грудня 2010 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що зазначені нею обставини, а саме встановлені у рішенні суду у справі №243/289/19 щодо відомостей, які містяться в медичній картці 467\07, не є нововиявленими у розумінні чинного законодавства.

Проте такі висновки суду першої інстанції є передчасними.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16.05.2011 року, а отже набрало законної сили 16 травня 2011 року. А тому заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 28.07.2021 року подана до суду першої інстанції з порушенням строків, встановлених у п.1 ч.2 ст. 424 ЦПК України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року за нововиявленими обставинами, виходив із того, що зазначені ними обставини, а саме встановлені у рішенні суду у справі №243/289/19 щодо відомостей, які містяться в медичній картці 467\07, не є нововиявленими у розумінні чинного законодавства. Крім того суд першої інстанції звернув увагу, що за вказаних обставин заявниця вже зверталась до Слов`янського міськрайонного суду, однак їй було відмовлено у відкритті провадження ухвалою від 06.07.2015 року, що на його думку свідчило про обізнаність ОСОБА_1 зазначених в заяві від 28.07.2021 року обставин.

Судом встановлено,що рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року набрало законної сили 16.05.2011 року, а заявник звернулась із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в липні 2021 року, тобто після сплину десяти років з дня набрання рішення законної сили, тобто з пропуском встановленого п.1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України строку.

Однак, розглядаючи заяву по суті, суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги та не врахував, що з дня набрання законної сили рішенням суду пройшло більше 3 років і ці строки відповідно до положень ч.3 ст. 424 ЦПК України не можуть бути поновлені, не зважаючи навіть на наявність поважних причин.

При цьому колегія суддів також враховує, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За встановлених обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, однак при ухваленні судового рішення судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, про те це не призвело до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду від 01 вересня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: