Ухвала

від 17.11.2021 по справі 357/10393/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 88-ц/824/74/2021

Справа 357/10393/19

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за заявою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, прийнятої у складі судді-доповідача Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А. в м. Київ у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

20 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 22 вересня 2021 року, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким апеляційні скарги ТОВ Олійникова Слобода залишити без задоволення, а рішення Білорцеківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року та додаткове рішення від 22 березня 2021 у справі № 357/10393/19 залишити без змін, стягнути з ТОВ Олійникова Слобода на її користь понесені витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції в сумі 35000 грн.

Заяву мотивувала тим, що як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в основу підстав для відмови в задоволенні позову поклав обставини скасування наказом Мін?юсту України № 727/5 від 15 березня 2018 року права оренди за позивачем, і виходячи з умов договору, на який посилався позивач, зробив висновок, що зі скасуванням речового права позивач вважається таким, що не набув права користування земельною ділянкою. Апеляційний суд у своїй постанові, погодившись з висновками суду першої інстанції, виходив із того, що наказ Мін?юсту України № 727/5 від 15 березня 2018 року постановою від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яка набрала законної сили, було скасовано, і обставини, з яких виходив суд першої інстанції про відсутність у позивача права оренди, перестали існувати під час апеляційного перегляду.

Проте20 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 357/9440/20 та зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року до закінчення касаційного провадження. Таким чином, постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, на яку посилався суд апеляційної інстанції щодо скасування наказу, станом на 22 вересня 2021 року чинності не набула. Отже, апеляційний суд не врахував обставину, яка існувала на час апеляційного розгляду справи та постановлення рішення і яка має істотне значення для розгляду справи, але не була відома стороні ОСОБА_1 , оскільки в загальному доступі в Єдиному реєстрі судових рішень ухвала з`явилася 24 вересня 2021 року.

Від позивача ТОВ Олійникова Слобода надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 , в якому позивач просив відмовити в задоволенні заяви та залишити постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши заяву ОСОБА_1 та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, у вересні 2019 року позивач ТОВ Олійникова Слобода звернувся до суду із даним позовом. Посилався на те, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ Олійникова Слобода , було укладено договір оренди землі б/н, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку пл. 2,2801 га. з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, 11 червня 2014 року зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за позивачем. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.

Проте, починаючи з лютого 2018 року, ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування землею за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом № 727/5 від 15 березня 2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за товариством. Незважаючи на те, що договір оренди є дійсним і ніким не оспорений, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди б/н, за яким передала останньому в оренди цю ж земельну ділянку, після чого 15 березня 2018 року проведено державну реєстрацію права оренди на неї за новим орендарем.

В зв`язку з порушенням прав товариства як законного орендаря земельної ділянки ТОВ Олійникова Слобода звернулося до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди. Після звернення позивача до суду з метою укладення виконання майбутнього рішення по цій справі відповідачі розірвали договір оренди, а власник здійснила поділ земельної ділянки на дві і 12 грудня 2018 року зареєструвала право власності на них, не погодивши технічну документацію із землеустрою щодо поділу з ТОВ Олійникова Слобода .

Незважаючи на дійсність права оренди позивача за договором оренди, яке продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди землі, за яким в оренду відповідачу було передано обидві земельні ділянки, та 13 грудня 2018 року проведено державну реєстрацію права оренди на них за новим орендарем.

Таким чином, за наявності дійсного договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на спірні земельні ділянки в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, ОСОБА_1 не мала права передавати їх в оренду ТОВ Агрокомплекс Узин , і укладенням оспорюваного договору порушила права позивача як законного орендаря, відповідно у державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за новим орендарем.

На підставі вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги 18 лютого 2020 року, просив визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0087 пл. 1,14 га. та 3220484400:03:003:0086 пл. 1,1401 га., скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами від 13 грудня 2018 року; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс Узин на користь ТОВ Олійникова Слобода спірні земельні ділянки; внести зміни до договору оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Олійникова Слобода , шляхом його викладення у зазначеній позивачем редакції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року в позові ТОВ Олійникова Слобода відмовлено, а додатковим рішенням від 22 березня 2021 року вирішено клопотання про розподіл судових витрат та стягнуто з позивача на користь відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Олійникова Слобода на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року задоволено частково, а апеляційну скаргу на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року - задоволено та прийнято нову постанову. Позов ТОВ Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га. та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га. Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44577654 від 13 грудня 2018 року 09:26:33. Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га, індексний номер: 44577853 від 13 грудня 2018 року 09:31:18. Витребувано із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс Узин на користь ТОВ Олійникова Слобода земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га. та 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га., розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внесено зміни до договору оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ Олійникова Слобода , шляхом викладення його пунктів 1, 2, 3, а також першого речення п. 6 у наступних редакціях: 1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, належать Орендодавцю на праві власності, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2018 року, номери записів про право власності: 29421377, 39421174 . 2. В оренду передаються земельні ділянки: кадастровий номер 3220484400:03:003:0087, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,14 га, в тому числі рілля 1,14 га (далі - Земельна ділянка-1 ); кадастровий номер 3220484400:03:003:0086, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,1401 га, в тому числі рілля 1,1401 га (далі - Земельна ділянка-2 ) . 3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: Земельна ділянка-1 - 45 577,71 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень сімдесят одна копійка); Земельна ділянка-2 - 45 581,71 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка) . 6. Орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній або відробітковій формі за добровільним рішенням власника земельних ділянок, що становить 2 734,38 грн. В іншій частині договір оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Ім. Котовського , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , залишено без змін. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ Олійникова Слобода (Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода вул. Центральна 1 код ЄДРПОУ 03755360) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин (Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка вул. Олексія Цмокна, 1-а, код ЄДРПОУ 32638214) з кожного судові витрати в розмірі 27689,51 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи апеляційну скаргу ТОВ Олійникова Слобода , Київський апеляційний суд в постанові від 22 вересня 2021 року виходив із того, що підставою для відмови ТОВ Олійникова Слобода в позові суду першої інстанції стало те, що оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035 за позивачем була скасована, це свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна копія постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20, якою скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ Олійникова Слобода про визнання незаконним і скасування наказу задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року.

Таким чином, оскільки ТОВ Олійникова Слобода відмовлено в позові саме з підстав скасування державної реєстрації його права оренди спірної земельної ділянки, невиконання судом першої інстанції свого процесуального обов`язку, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, щодо зупинення провадження в справі до розгляду іншої справи № 357/9440/20 призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України.

До заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами як доказ, із якого, на думку заявника, вбачається наявність нововиявлених обставин, а саме, за доводами заявника - ненабрання законної сили постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20, якою скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року - додано копію ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 357/9440/20, задоволення клопотання про зупинення дії судового рішення та зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Частина третя статті 429 ЦПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Таким чином перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

При вирішенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами апеляційний суд враховує, що постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, якою скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, на день розгляду заяви не скасована касаційною інстанцією, а сама по собі наявність касаційного провадження на постанову апеляційного суду та зупинення дії постанови у справі № 357/9440/20 не є нововиявленою обставиною та підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в даній справі.

Доводи ОСОБА_1 у заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, що постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 станом на 22 вересня 2021 року чинності не набула, є помилковими та не ґрунтуються на вимогах ст. 384 ЦПК України, відповідно до якої постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Зупинення дії постанови апеляційного суду не впливає на набрання нею чинності і не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 423 ЦПК України.

Отже, заявником не доведено передбачених ст. 423 ЦПК України підстав для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 423-429 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 18 листопада 2021 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.