Ухвала

від 02.02.2023 по справі 357/10393/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 357/10393/19

провадження № 61-19942св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А., та за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Олійникова Слобода» зазначило, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода», було укладено договір оренди землі б/н, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,2801 га, з кадастровим номером 3220484400:03:003:0035, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 11 червня 2014 року зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за позивачем. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.

Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування землею за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом № 727/5 від 15 березня 2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за товариством. Незважаючи на те, що договір оренди є дійсним і ніким не оспорений, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ «Агрокомплекс «Узин» договір оренди б/н, за яким передала останньому в оренди цю ж земельну ділянку, після чого 15 березня 2018 року проведено державну реєстрацію права оренди на неї за новим орендарем.

В зв`язку з порушенням прав товариства як законного орендаря земельної ділянки ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди. Після звернення позивача до суду з метою укладення виконання майбутнього рішення по цій справі відповідачі розірвали договір оренди, а власник здійснила поділ земельної ділянки на дві і 12 грудня 2018 року зареєструвала право власності на них, не погодивши технічну документацію із землеустрою щодо поділу з ТОВ «Олійникова Слобода».

Незважаючи на дійсність права оренди позивача за договором оренди, яке продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Агрокомплекс «Узин» договір оренди землі, за яким в оренду відповідачу було передано обидві земельні ділянки, та 13 грудня 2018 року проведено державну реєстрацію права оренди на них за новим орендарем.

Таким чином, за наявності дійсного договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на спірні земельні ділянки в силу норм частини третьої статті 110 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не мала права передавати їх в оренду ТОВ «Агрокомплекс «Узин», і укладенням оспорюваного договору порушила права позивача як законного орендаря, відповідно у державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за новим орендарем.

На підставі вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги 18 лютого 2020 року, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Узин» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0087 площею 1,14 га та 3220484400:03:003:0086 площею 1,1401 га, скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами від 13 грудня 2018 року; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ «Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» спірні земельні ділянки; внести зміни до договору оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у зазначеній позивачем редакції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2019 року.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року стягнуто із ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року задоволено частково. Апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року скасовано, прийнято нову постанову.

Позов ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44577654 від 13 грудня 2018 року 09:26:33.

Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га, індексний номер: 44577853 від 13 грудня 2018 року 09:31:18.

Витребувано із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:03:003:0087 загальною площею 1,14 га та 3220484400:03:003:0086 загальною площею 1,1401 га, розташовані у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Внесено зміни до договору оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю

«Ім. Котовського» (далі - ТОВ «Ім. Котовського»), правонаступником якого є

ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом викладення його пунктів 1, 2, 3, а також першого речення п. 6 у таких редакціях:

«1. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, належать Орендодавцю на праві власності, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 грудня 2018 року, номери записів про право власності: 29421377, 39421174».

«2. В оренду передаються земельні ділянки:

кадастровий номер 3220484400:03:003:0087, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,14 га, в тому числі рілля 1,14 га (далі - «Земельна ділянка-1»);

кадастровий номер 3220484400:03:003:0086, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,1401 га, в тому числі рілля 1,1401 га (далі -«Земельна ділянка-2»)».

«3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

Земельна ділянка-1 - 45 577,71 грн (сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень сімдесят одна копійка);

Земельна ділянка-2 - 45 581,71 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка)».

«6. Орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній або відробітковій формі за добровільним рішенням власника земельних ділянок, щостановить 2 734,38 грн».

В іншій частині договір оренди землі б/н від 17 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого

є ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без змін.

В іншій частині позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишено без змін.

09 грудня 2021 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Л. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду 20 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., відкрито касаційне провадження в зазначеній цивільній справі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Л. А., на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Ухвалою Верховного Суду 10 січня 2022 року в складі колегії суддів: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., відкрито касаційне провадження в зазначеній цивільній справі, за касаційною скаргою ТОВ Агрокомплекс «Узин» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Розпорядженням Верховного суду від 19 січня 2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці пов`язаною з вагітністю та пологами, призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року, зазначену справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Фаловська І. М..

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року та за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року призначити до судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська