Ухвала

від 16.11.2021 по справі 991/747/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/747/20

Провадження № 1-кп/991/15/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

та сторін:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кіровоград(м. Кропивницький), громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу,

установив:

08 жовтня 2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу, застосованого на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року, в частині розміру застави, зменшивши до розміру, який визначений ч.5 ст.182 КПК України, а також повернути заставодавцю суму, на яку зменшено розмір застави. Зазначено, що з моменту покладення на ОСОБА_6 процесуальних обов`язків та в подальшому під час продовження строку їх дії, нічого не змінилося, відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 порушував покладені на нього обов`язки. Більш того, своєю поведінкою він довів сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов`язків, відсутність наміру переховуватись від органу досудового розслідування, суду та існування будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Так, ризик переховуватись від правосуддя відсутній, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання в м. Києві та двох неповнолітніх дітей на утриманні, не притягувався раніше до кримінальної відповідальності та не був судимий. Ризик незаконного впливу на свідків також не знайшов свого підтвердження у зв`язку з тим, що досудове розслідування було завершено більше року тому, стороною обвинувачення зібрано докази, яких на їх думку, достатньо для складання обвинувального акта та його подальшого направлення до суду. Обвинуваченим ОСОБА_6 жодного тиску на свідків чи на інших учасників кримінального провадження не вчинено. Відтак, сторона захисту вважає, що наявні усі підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, з огляду на те, що кількість ризиків, визначених під час обрання запобіжного заходу зменшилась, досудове розслідування завершено, матеріали були відкриті в порядку ст.290 КПК України та на теперішній час триває стадія судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заявлене клопотання. Вважають, що ті ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу більше двох з половиною років тому, відпали і на протязі цього часу не підтвердилися, протягом розгляду кримінального провадження обвинувачений сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки, у зв`язку з чим просять суд змінити запобіжний захід в частині розміру застави, зменшивши його до 80 розмірів прожиткових мінімумів.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи, що зменшення розміру застави не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків з огляду на ті ризики, які продовжують існувати - переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків та експертів. На теперішній час розгляд кримінального провадження перебуває на стадії дослідження письмових доказів, допит свідків ще не розпочатий. Також, обвинувачений систематично відвідує іноземні держави, а з огляду на санкцію ч.5 ст.191 КК України, яка йому інкримінується, необхідно враховувати тяжкість покарання, яке нею передбачено. Інформація про те, що ОСОБА_6 якимось чином впливав на свідків, у сторони обвинувачення відсутня, на підприємстві, в якому працював ОСОБА_6 на час інкримінованих йому злочинів, він вже не працює.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали, що надані до клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року до ОСОБА_6 , якому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у межах 780 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 498 380 грн., з покладенням ряду обов`язків у разі внесення застави.

Слідчий суддя, частково задовольняючи клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховування від органу досудового розслідування та суду (з огляду на тяжкість покарання за злочин, який вчинила особа); 2) незаконний вплив на свідків, спеціалістів, експертів та інших учасників кримінального процесу.

Також, слідчий суддя визначив розмір застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_6 , його матеріальне становище та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

11 березня 2019 року ОСОБА_12 (дружина обвинуваченого) внесла всю суму застави, що підтверджується листом Територіального управління ДСА України в м. Києві від 26 жовтня 2021 року за № 2-4115/21, оригінал якого у судовому засіданні надано адвокатом.

Станом на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на обвинуваченого не покладено.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, ч.1 ст.194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань у цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалі від 07 березня 2019 року не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинувальний акт, яким висунуто обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, передано на розгляд суду 24 січня 2020 року, у кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення. При цьому продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків, експертів та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування такого запобіжного заходу, як застава. Така обставини, як повернення обвинуваченого ОСОБА_6 до України після виїзду за кордон, не може бути врахована судом як підстава для зміни запобіжного заходу, адже зацікавленість обвинуваченого повернутись до України, де відбувається розгляд кримінального провадження, в якому його обвинувачують у вчиненні особливо тяжкого злочину, забезпечується запобіжним заходом у вигляді застави, яка є достатнім стримуючим фактором, щоб унеможливити будь-яке бажання з його боку втекти від правосуддя, та не може бути, на думку суду, забезпеченою іншим більш м`яким запобіжним заходом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Гафа проти Мальти» від 22 травня 2018 року (заява № 54335/14) зазначено, що розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (п.70).

Більш того, практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є третя особа дружина обвинуваченого, з якою вони спільно виховують двох неповнолітніх дітей та які знаходяться на утриманні батьків. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що у нього відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками у цьому кримінальному провадженні чи якимось іншим чином впливати на них.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки ризики частково зменшилися, ОСОБА_6 не займає посад в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» чи в пов`язаних структурах, відтак позбавлений явної можливості впливати на свідків чи продовжити протиправну діяльність; враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом часу розгляду справи; тривалість дії запобіжного заходу з березня 2019 року, стосовно обвинуваченого необхідно встановити заставу меншого розміру, з урахуванням обставин, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої ще не встановлена вироком суду.

Суд враховує, що протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_6 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України). Таким чином, ці обов`язки забезпечуються заставою.

З урахуванням цих обставин суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для обвинуваченого і що застава у розмірі 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

Разом з тим, решту зі сплаченої суми застави у розмірі 499 580 грн. (1498380 грн. 998800 грн.) необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

Керуючись ст.ст.182, 201, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , яке подано в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 1498 380 грн. (780 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 998 800 грн., що становить 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суму застави в розмірі 499 580 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень) повернути заставодавцю ОСОБА_12 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_3

ОСОБА_2