Ухвала

від 18.11.2021 по справі 2-4196/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 2-4196/11

провадження № 61-17617ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2012 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія ГЕЛІОС до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, стягнення кредитної заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк (далі - ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк ) звернулося до суду з зазначеним вище позовом та просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк в рахунок заборгованості ТОВ Сервіс-груп ЛТД за кредитним договором від 06 лютого 2008 року суму у розмірі 5 036 033 грн 43 коп. Звернути стягнення на нерухоме майно, а саме двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк в рахунок заборгованості ТОВ Сервіс-груп ЛТД за кредитним договором від 06 лютого 2008 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2012 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року,позов ПАТ Всеукраїнський акціонерний банк задоволено.

26 жовтня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, скасувати оскаржуване судове рішення й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що копію постанови суду апеляційної інстанції від 04 лютого 2020 року заявником отримано 22 липня 2020 року, оскільки Дніпровський апеляційний суд не надіслав засобами поштового зв`язку на адресу заявника копії зазначеного рішення.

Додатково зазначає, що вперше із касаційною скаргою він звернувся 22 серпня 2020 року, яка ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року залишена без руху та яку заявник засобами поштового зв`язку не отримував.

Ознайомившись із ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, заявник усунув недоліки касаційної скарги, направивши відповідні матеріали засобами поштового зв`язку 23 березня 2021 року, проте, ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2021 року касаційну скаргу повернуто.

Указує, що ухвалою від 20 серпня 2021 року його касаційна скарга знову була йому повернута, хоча ухвала від 28 квітня 2021 року про усунення недоліків скарги йому на адресу не надходила.

Враховуючи викладене вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, тому підлягає поновленню.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається указувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати отримання первинної копії оскаржуваного судового рішення.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Аналіз причин, указаних у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, а саме: поштовий конверт, довідка із суду про не надіслання та/або не отримання заявником кореспонденції, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2012 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян