Ухвала

від 22.11.2021 по справі 569/22258/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/22258/21

1-кс/569/7984/21

УХВАЛА

22 листопада 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42021180000000152 від 02.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України, звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 у якому просить накласти арешт на предмети та речі, вилучені 11.11.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що група осіб налагодила протиправну діяльність, спрямовану на підробку міжнародних свідоцтв про вакцинацію/профілактику та надання порад, усунення перешкод щодо обходу вимог пп. 5 п. 2-2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 із змінами та доповненнями «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», для перетину державного кордону України.

В ході досудового розслідування встановлено, що одним із учасників зазначеної групи являється громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що останній вчиняє дії, спрямовані на розповсюдження за неправомірну грошову винагороду (від 100 євро за одиницю) підроблених Міжнародних свідоцтв про вакцинацію/профілактику, що формуються на основі внесення попередньо сфальсифікованих даних у державних банках даних невстановленими особами.

Так, у встановленому законом порядку отримані достатні дані про те, що ОСОБА_6 за місцем свого фактичного проживання, а саме АДРЕСА_1 . зберігає: засоби/знаряддя, які використовувалися для проведення протиправної діяльності, персональні електронно-обчислювальні машини, ноутбуки, планшети, мобільні телефони, SIM-картки та тримачі до них, банківські картки, оптичні, магнітні та інші носії цифрової інформації, документи, записники, робочі зошити, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

В ході проведення 11.11.2021 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено і в подальшому вилучено наступні речі та предмети:

1) мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 8», із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 в якому міститься сім-карта українського оператора мобільного зв`язку із номером « НОМЕР_3 », в якому наявна система логічного захисту, пароль «2989»;

2) Банківські картки у кількості 4-х одиниць, на ім`я ОСОБА_6 , із номером № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ;

3) сім-карта оператора мобільного зв`язку з наявним на ній написом «Heyah».

Того ж дня, вказані вище речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021180000000152.

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на предмети та речі, вилучені 11.11.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень ст.167-169 КПК України зазначені вище предмети є тимчасово вилученим майном.

Власник вилученого майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

З урахуванням заяви слідчого, неявки власника вилученого майна, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Судом встановлено,що СВУСБУ вРівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021180000000152 від 02.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України

11.11.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено вищевказані речі та предмети, які постановою слідчого визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий судя з урахуванням заяви слідчого, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на речіта предмети, які були вилучені 11.11.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на предмети та речі, вилучені 11.11.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi 8», із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 в якому міститься сім-карта українського оператора мобільного зв`язку із номером « НОМЕР_3 », в якому наявна система логічного захисту, пароль «2989», банківські картки у кількості 4-х одиниць, на ім`я ОСОБА_6 , із номером № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , сім-карта оператора мобільного зв`язку з наявним на ній написом «Heyah», - з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1