ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8984/21 Справа № 192/1758/20 Суддя у 1-й інстанції - Кітов О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Сонячне про стягнення невиплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Сонячне про стягнення невиплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.
Позивач, який є спадкоємцем ОСОБА_2 .
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством Сонячне (далі СФГ Сонячне ) був укладений договір оренди землі № 356, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду земельну ділянку площею 6,4710 га, що належить останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП №054120, а також 03 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством Сонячне (далі СФГ Сонячне ) був укладений договір оренди землі № 439, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду земельну ділянку площею 6,4710 га, що належить останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №048314 (далі по тексту - Договори).
Пунктами 9 зазначених договорів оренди було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - не менше 3 % нормативної грошової оцінки землі (п.9.1. договорів) та у натуральній формі (п.9.2 Договорів).
Позивач посилається на те, що сторони домовилися про змішану форму оплати орендної плати поєднану готівковою й безготівковою (натуральною) формою оплати так і відповідними послугами.
Згідно п. 11 Договорів передбачено, що орендна плата вноситься в грошовій формі - до 01 липня наступного року, після кожного року оренди; в натуральній - до 31 грудня поточного року.
Однак відповідач не видав (не сплатив) натуральну форму оплати позивачу за 2018-2019 роки, трактуючи істотні умови договору на власний розсуд, а саме, що орендна плата повинна сплачуватися тільки у грошовій (готівковій) або тільки у натуральній формі. Тобто в альтернативній формі, що суперечить вимогам п. 9 договору, яким поєднано як грошову так і натуральну форму оплати.
У результаті неналежного виконання договірних обов`язків СФГ Сонячне позивачеві не сплачено 50320 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті орендної плати за 2018-2019 роки, окрім того зазначає що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1805,08 грн. за невиконання умов Договорів в частині відробіткової форми орендної плати, 28974,52 грн. в частині орендної плати по Договору оренди землі № 439 від 03.09.2011 року за 2017-2018 роки та по Договору оренди землі № 356 від 23.10.2008 року за 2017-2019 роки.
Позивач зазначає, що загальна вартість (величина) невиплаченої (невиданої) орендної плати в 2017 - 2019 роках становить 81099,60 грн.
Також в зв`язку із несвоєчасним виконанням умов Договорів, у відповідності до п. 14 Договорів, позивач просить стягнути пеню в розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення, що становить 93 027 гривень 68 копійок.
Також, позивач просив суд стягнути судові витрати у справі.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Сонячне про стягнення невиплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок - задоволено частково.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства Сонячне на користь ОСОБА_1 11815 грн. 68 коп. заборгованості по сплаті орендної плати за 2018, 2019 роки та 12 942 грн. 90 коп. пені за неналежне виконання договірних зобов`язань, а всього 24 758 грн. 58 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання щодо судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення орендної плати за договорами оренди № 356 від 23 жовтня 2008 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.07.2018 року спадкоємцем померлої ОСОБА_2 є її син - ОСОБА_1 і спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 6,4170 гектарів, яка розташована на території Олександропільської сільської ради Солонянського району, Дніпропетровської області і належала заповідачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП №054120.
Також, встановлено, що 23 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ Сонячне був укладений договір оренди землі № 356, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 6,4170 га, що їй належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 054120 від 30.12.2004 року та розташована на території Олександропільської сільської ради (т.1, а.с.24-26).
Даний договір 10 грудня 2009 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 040913201344.
ОСОБА_2 зверталась до голови СФГ Сонячне із заявою 27.10.2008 року в якій просила в зв`язку із потребою в ліках видати їй орендну плату за один пай з 2008 по 2053 рік (т.1 а.с.171).
Згідно відомості на видачу зерна на орендну плату за 2008-2053 роки ОСОБА_2 отримала 99 (дев`яносто дев`ять) тон зерна (т.1 а.с. 217, 170).
Згідно з розпискою написаною та підписаною ОСОБА_2 27.10.2008 року вона отримала орендну плату за землю (один) пай з 2008 по 2053 рік повністю і жодних претензій щодо видачі орендної плати не має (т.1 а.с. 172).
Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судово технічної експертизи документів №1140/1141-21 від 13.05.2021 року зазначено, що у Договорі оренди землі ?№ 356 вносились зміни в первинний запис дати 23 жовтня 2009 шляхом виправлення цифри 9 на цифру 8 . Будь - яких інших змін не виявлено (т.2 а.с. 20-25).
Згідно примірника Договору оренди землі № 356 від 23 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ Сонячне , оригінал якого зберігається у відділі у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вбачається, що дата укладення даного договору 23 жовтня 2008 року (т. 2 а.с. 36).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати по Договору оренди землі № 356, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки ОСОБА_2 27 жовтня 2008 року було отримано в повному обсязі, за весь період дії договору оренди, орендну плату за Договором оренди землі № 356 від 23 жовтня 2008 року.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України в редакції на час укладення договору оренди передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За нормами ч. 5 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції на час укладення договору оренди право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У відповідності до ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі в редакції на час укладення договору оренди договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 210 ЦК України та частиною першою статті 20 Закону договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до статті 18 Закону набирає чинності.
Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16.
В даній цивільній справі судом встановлено, що на підставі договору оренди землі № 356 ОСОБА_2 передала спірну земельну ділянку в оренду СФГ Сонячне .
Пунктом 41 договору оренди землі, передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Таким чином, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.
Такі умови договору відповідають ст. 18 Закону України Про оренду землі , чинній на час виникнення спірних правовідносин, яке на підставі ст. 5 ЦК України застосовується при вирішенні даного спору.
Даний договір 10 грудня 2009 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Солонянському районі Дніпропетровської області за № 040913201344.
Таким чином, договір оренди землі № 356 набрав чинності та відповідно СФГ Сонячне набуло прав орендаря за даним договором оренди землі лише 10 грудня 2009 року.
Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавців на її отримання виникло після проведення державної реєстрації договорів оренди землі.
Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було сплачено орендну плату за договором оренди землі № 356, а ОСОБА_2 27 жовтня 2008 року було отримано в повному обсязі орендну плату, за весь період дії договору оренди, що підтверджується розпискою та відомостями на видачу зерна є помилковими.
Вказане не свідчить про дострокове виконання відповідачем своїх обов`язків з виплати орендної плати, оскільки спірний договір оренди землі не містять положень, які б регулювали можливість отримання орендодавцями орендної плати до їх реєстрації.
Не закріплена така можливість і в Законі.
Крім того, надана розписка не містить в собі зазначення номеру та дати договору.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що договором оренди земельної ділянки не була передбачена авансова сплата орендних платежів.
Надана відповідачем розписка від 27.10.2008 року про те, що ОСОБА_2 отримала орендну плату за землю (один) пай з 2008 по 2053 рік повністю і жодних претензій щодо видачі орендної плати не має та відомості на видачу зерна на орендну плату, згідно якої за 2008-2053 роки ОСОБА_2 отримала 99 тон зерна на підтвердження сплати орендних платежів за спірними договором оренди землі, не можуть бути належними доказами виконання СФГ Сонячне обов`язків за цим договором, оскільки вони не свідчать про сплату орендної плати відповідно до пункту 9. договору оренди землі.
Отже, матеріали справи не містять доказів отримання орендної плати у рахунок майбутніх платежів за спірним договором оренди, висновок суду першої інстанції про дострокове виконання відповідачем своїх обов`язків з виплати орендної плати саме за спірним договором є безпідставним, оскільки така виплата не передбачена умовами цього договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач просить стягнути невиплачену орендну плату за 2017 - 2019 рік.
Відповідно до п. 9 Договору оренди землі № 356, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі:
9.1. У грошовій формі, не менше 3% нормативної грошової оцінки землі, а саме 1840 грн або
9.2. У натуральній формі:
зерно фуражне - 1200,00 кг;
хліб - 100 шт.;
борошно - 75 кг;
макаронні вироби - 20 кг;
крупа - 20 кг;
олія - 15 кг;
солома - 1000 кг;
оранка городу - 0,35 га;
ритуальні послуги.
Згідно розрахунку величини грошової форми оплати орендної плати за 2017 рік по Договору оренди земельної ділянки № 356, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2017 році становила 196928,00 гривень, таким чином 196928,00 грн. Х 3% = 5907,84 гривень нарахованої грошової форми (без вирахування відповідних податків).
Згідно розрахунку величини грошової форми оплати орендної плати за 2018 рік по Договору оренди земельної ділянки № 356, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2018 році становила 196928,00 гривень, таким чином 196928,00 грн. Х 3% = 5907,84 гривень нарахованої грошової форми (без вирахування відповідних податків).
Згідно розрахунку величини грошової форми оплати орендної плати за 2019 рік по Договору оренди земельної ділянки № 356, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019 році становила 178105, 34 гривень, таким чином 178105, 34 грн Х 3% = 5343,16 гривень нарахованої грошової форми (без вирахування відповідних податків).
Згідно положень ст. ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі (в редакції на дату укладання договору), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що оскільки на час укладання договору оренди землі закон дозволяв існування трьох видів орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, а також дозволяв поєднання різних форм орендної плати, то сторонами в договорі оренди землі №356 було поєднано дві з них, а саме: грошову та натуральну форми орендної плати, що не суперечило ст. 22 чинного в 2011 році Закону України Про оренду землі .
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17 158,84 грн заборгованості по сплаті орендної плати за 2017-2019 роки.
Щодо вимоги про стягнення пені, суд виходить із наступного.
Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
На відміну від обчислення позовної давності для вимоги про стягнення штрафу, позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені.
У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.
Пунктом 14 договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки визначенні цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.
Таким чином, оскільки у суду немає належних та допустимих доказів, що відповідач сплатив позивачу орендну плату за 2017 рік до 01 липня 2018 року, за 2018 рік до 01 липня 2019 року, за 2019 рік до 01 липня 2020 року, тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за кожен день прострочення в розмірі 18 788,93 гривень за останні 12 місяців, що передували зверненню до суду.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь апелянта слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі у розмірі 1261,2 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року в частині вимог щодо стягнення невиплаченої орендної плати за договором оренди землі № 356 - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих вимог.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства Сонячне на користь ОСОБА_1 17 158,84 грн - заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди землі № 356 , за період 2017- 2019 роки, 18 788,93 грн - пеня за неналежне виконання договірних зобов`язань, а всього 35 947,77 грн.
В задоволенні решти позовних вимог в цій частині - відмовити.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства Сонячне на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261,2 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2021 |
Оприлюднено | 25.11.2021 |
Номер документу | 101338371 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Пищида М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні