Ухвала

від 11.11.2021 по справі 756/393/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11.11.2021 Справа № 756/393/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/393/21

1-кп/756/852/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_5 про відвід складу суду від здійснення судового провадження кримінального провадження №42017000000000064 від 12.01.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ТОВ «Велес Енерджі» ОСОБА_8 ,

представника потерпілого АТ «КБ «Глобус» ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017000000000064 від 12.01.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 усно заявив заяву про відвід складу суду, мотивуючи його тим, що, на його думку, колегія суддів є упередженою, оскільки поставила на обговорення учасникам судового провадження клопотання про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від посади, поданого стороною обвинувачення до суду 10.11.2021 у порядку, передбаченому статтями 154-158 КПК України, до розгляду клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні та інших скарг, поданих у порядку ст. 303 КПК України, які стороною захисту було подано раніше.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлений відвід колегії суддів.

Прокурор ОСОБА_7 , представник потерпілого ТОВ «Велес Енерджі» ОСОБА_8 та представник потерпілого АТ«КБ «Глобус» ОСОБА_9 , кожен окремо, заперечили проти задоволення заяви про відвід складу суду.

Заслухавши заявлений відвід складу суду, пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76КПК України, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 цього Кодексу за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Розглядаючи дану заяву про відвід, колегія суддів бере до уваги, що для відводу складу суду заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відповідно до ч. 5 ст.80КПК України, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Вирішуючи питання про відвід складу суду, колегія суддів враховує положення КПК України та, в силу вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у рішеннях по справах «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989, «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009 зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст.6Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009).

Зазначена позиція ЄСПЛ підтримана Верховним Судом України в ухвалі від 01.03.2012 у справі №5-15п12.

Оцінюючи доводи, оголошені в заяві про відвід в їх сукупності, колегія суддів вважає, що зазначені заявником підстави для відводу, який був вільний у використанні своїх прав у межах та спосіб відповідно до положень КПК України в частині надання на обґрунтування своєї позиції належних та допустимих доказів, є непереконливими, оскільки вони не випливають із співіснування достатньо чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто не кореспондуються з нормами ст. 75 КПК України, а особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978), що застосовується при оцінці доказів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу складі суду, вивчивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що заява захисника ОСОБА_5 про відвід складу суду від здійснення судового провадження кримінального провадження №42017000000000064 від 12.01.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.3641, ч. 1 ст. 366 КК України є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід складу суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3