Постанова

від 23.11.2021 по справі 2-379/11

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Херсон

справа № 2-379/11

провадження № 22-ц/819/1943/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Ігнатенко П.Я., Склярської І.В., секретарАвтонагова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Берлімової Ю.Г. від 03 вересня 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

встановив:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

В обґрунтування скарги послався на те, що йому на праві власності належить домоволодіння та земельна ділянка площею 0,2185 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також прогулочний човен Барс , бортовий номер НОМЕР_1 і автомобіль Сайонг Рекстон, державний номер НОМЕР_2 .

На зазначене майно судовим рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 05 червня 2012 року та постановами державного виконавця Генічеського ВДВС в рамках виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа, виданого Генічеським районним судом Херсонської області 03 травня 2012 року, накладено арешт.

Посилаючись на те, що виконавчі провадження завершені 25 червня 2012 року і 28 листопада 2014 року та знищені, а накладений арешт з належного йому майна виконавчою службою в Генічеському районі не знято, про що йому стало відомо 20 серпня 2021 року, заявник просив суд визнати дії Генічеського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) неправомірними, зобов`язати відділ скасувати постанову про арешт належного йому майна, а саме: домоволодіння та земельної ділянки площею 0,2185 га за адресою: АДРЕСА_1 , прогулочного човна Барс , бортовий номер НОМЕР_1 і автомобіля Сайонг Рекстон, державний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 03 вересня 2021 року скаргу залишено без розгляду з підстав пропуску заявником строку для звернення зі скаргою до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що судове рішення ухвалено судом з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду подану ним скаргу, грубо порушив передбачене статтею 4 ЦПК України право на звернення до суду.

Вважає, що суд повинен був розпочати слухання скарги та витребувати від органу державної виконавчої служби докази про його як боржника повідомлення щодо незняття арешту з майна після закриття виконавчого провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Залишаючи скаргу ОСОБА_1 на дії посадових осіб органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення без розгляду, суд виходив з того, що під час вирішення питання про прийняття скарги до розгляду встановлено, що заявником пропущено строк для звернення зі скаргою до суду та не порушено питання про його поновлення.

З огляду на зміст скарги, предметом оскарження у цій справі є дії Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо арешту майна боржника, а способом захисту своїх прав у виконавчому провадженні заявник обрав зобов`язання державного виконавця скасувати свою постанову про арешт майна боржника, зазначивши, що ця постанова прийнята у виконавчому провадженні №32588361, яке завершене 28.11.2014 року.

Статтею 449 ЦПК України, яка регулює питання строків для звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

За приписами статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №6 від 07 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах (пункт 16 постанови).

Враховуючи, що скаргу на дії та рішення посадових осіб органу державної виконавчої служби, вчинені та прийняті у 2012- 2014 роках (конкретна дата у скарзі не зазначена), ОСОБА_1 подав 26.08.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом, не заявивши про його поновлення із наведенням поважних причин пропуску, суд обґрунтовано та відповідно до норм процесуального права залишив цю скаргу без розгляду на стадії її прийняття та роз`яснив заявникові право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та як такі, що висновків суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Зокрема, твердження скаржника про те, що, залишивши скаргу без розгляду, суд грубо порушив передбачене статтею 4 ЦПК України його право на звернення до суду, колегія суддів вважає юридично неспроможним, оскільки відповідно до наведеної норми право кожної особи на звернення до суду підлягає реалізації в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, якого (порядку) ОСОБА_1 не дотримався.

Відповідно до положень частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Не заявивши про поновлення пропущеного процесуального строку, заявник несе ризик втрати права на вчинення відповідної процесуальної дії. Відновлення цього права відбувається лише шляхом звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

ОСОБА_1 не позбавлений можливості повторно звернутися до суду із скаргою на дії чи рішення посадових осіб органу державної виконавчої служби, дотримавшись встановленого нормами процесуального права порядку, в тому числі заявити клопотання про витребування судом необхідних доказів для підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку у разі неможливості самостійно надати ці докази.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала постановлена судом з додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. В. Пузанова

Судді: П. Я. Ігнатенко

І. В. Склярська

Повний текст постанови складено 25 листопада 2021 року

Суддя Л. В. Пузанова