Постанова

від 17.11.2021 по справі 910/5328/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2021 р. Справа№ 910/5328/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 17.11.2021

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 (повний текст складено 15.02.2021)

у справі № 910/5328/20 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вороновицький щебеневий кар`єр

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади

про стягнення 750 634, 38 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вороновицький щебеневий кар`єр (далі - ТОВ Вороновицький щебеневий кар`єр ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади (далі - ТОВ Дністрові сади ) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 11 у розмірі 750 634, 38 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Дністрові сади на користь ТОВ Вороновицький щебеневий кар`єр заборгованість у розмірі 513 170,30 грн, 3% річних у розмірі 29 159,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 52 485, 85 грн та судовий збір у розмірі 8 922, 24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що на виконання умов договору позивач згідно із видатковими накладними № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 513170, 30 грн. Суд першої інстанції виходив з того, що на договорі № 11 від 04.04.20018 та видаткових накладних: №РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018 окрім підпису директора та представника відповідача міститься відбиток печатки ТОВ Дністрові сади .

Також суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів у підтвердження протиправного використання печатки іншою особою або належних доказів втрати, викрадення печатки ТОВ Дністрові сади . А тому відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості, яка виникла на підставі договору №11 від 04.04.20018 та видаткових накладних № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018, які укладені між позивачем та відповідачем. Такі поставки також підтверджуються податковими накладними.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем було невірно визначено розмір інфляційних втрат та 3 % річних, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині задовольнив частково.

3. Надходження апеляційних скарг на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У березні 2021 року ТОВ Дністрові сади звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 та ухвалити нове, яким у позові відмовити. Крім того, скаржник просив визнати поважними причини неподання висновку експерта № 45/23 від 19.03.2021 до суду першої інстанції та долучити такий доказ до матеріалів справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.04.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Дністрові сади , розгляд якої призначено на 26.05.2021. Надано учасникам справи час на подачу відзивів, заяв, клопотань.

21.05.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло окреме клопотання (уточнене) про призначення судової технічної експертизи документів, в якому заявник просив призначити у справі експертизу документів, а саме оригіналів наступних видаткових накладних: № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018, на вирішення якої поставити питання: Яким способом виготовлений підпис, зображення якого міститься в графі: отримав (ла) у видаткових накладних? .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 було призначено у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинялося провадження у справі.

28.10.2021 до суду апеляційної інстанції від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 19614/21-33/31189ч31191/21-33 від 23.10.2021 з додатком та матеріали справи №910/5328/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 поновлено апеляційне провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.11.2021. Було запропоновано учасникам справи надати суду пояснення по суті спору з урахуванням висновку експертної установи № 19614/21-33/31189ч31191/21-33 від 23.10.2021 за результатами проведення судової технічної експертизи.

17.11.2021 у судове засідання, яке за клопотанням позивача проводилося в режимі відеоконференції, з`явилися представник сторін - позивача та відповідача.

Суд заслухав представників сторін, дослідив докази, з`ясував обставини справи та перевірив їх доказами.

Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

4. Вимоги апеляційної скарги та доповнення апеляційної скарги та короткий зміст наведених у них доводів

ТОВ Дністрові сади в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність потреби у призначенні такої експертизи, вказавши, що після дослідження наданих позивачем оригіналів договору № 11 купівлі-продажу від 04.04.2020 та видаткових накладних, а також, враховуючи наявні в матеріалах справи докази у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань. Наведене, на переконання скаржника, є порушенням принципу змагальності сторін.

Також скаржник вказує, що суд першої інстанції помилково визнав належним доказом отримання товару за видатковою накладною № PH-0000199 від 22.05.2018 підписана представником Кривчанським В.В., оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність повноважень у Кривчанського В.В., а в самій видатковій накладній не заповнена графа: отримав на підставі довіреності № … від … .

Крім того, скаржник вказує, що наявні у матеріалах справи видаткові та податкові накладні не є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт підписання договору № 11 купівлі-продажу від 04.04.2020 та видаткових накладних директором ТОВ Дністрові сади Черкесом О.В., оскільки на них відсутній підпис уповноваженої особи відповідача про отримання продукції, а податкові накладні подавались до податкових органів позивачем без погодження з відповідачем.

Так, на переконання скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що договір та видаткові накладні підписано директором ТОВ Дністрові сади Черкесом О.В. є безпідставним, оскільки лише експерт може надати відповідь на питання, чи належить підпис, який вчинений у договорі та видаткових накладних саме Черкесу О.В., а без встановлення цих обставин, рішення не може вважатися законним та обґрунтованим. Згідно з висновком експертизи ТОВ Центр судових експертиз Альтернатива № 45/23 від 19.03.2021 підписи від імені невизначеної особи, зображення яких міститься у графі: Отримав (ла) у технічних копіях видаткових накладних ТОВ Вороновицький щебеневий кар`єр № PH-0000179 від 19 квітня 2018 року, № PH-0000014 від 30 квітня 2018 року, № РН-0000274 від 31 серпня 2018 року , виконані не рукописним способом, а являють собою графічні зображення одного й того ж підпису, що внесено в документ за допомогою графічного редактору комп`ютерної програми, або є відтиском факсиміле підпису.

Факт отримання товару заперечував.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень

Відзив від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Клопотання про продовження строку для його подачі не заявлялося.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2018 між ТОВ Вороновицький щебеневий кар`єр (продавець) та ТОВ Дністрові сади (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 11 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує щебінь (далі - продукція), згідно замовлення на умовах вказаних в цьому договорі. Загальна сума договору складається з вартості окремих замовлень й оплачується на підставі рахунку-фактури, накладної, що оформляється окремо на кожне замовлення (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору ціна на продукцію вказується в рахунку-фактурі, накладній. Оплата за продукцію проводиться окремо за кожне замовлення у формі попередньої оплати в обсязі 100 % вартості замовлення на розрахунковий рахунок продавця, на протязі 5-ти робочих днів після отримання рахунку-фактури, накладних.

Продавець зобов`язався надати продукцію зазначену в п. 1.1. договору згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язався оплатити й прийняти вартість продукції (п. 3.1., 3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору здавання-приймання продукції за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін згідно з підписаними сторонами накладними. Всі питання відносно кількості й якості продукції вирішуються в момент її передачі (завантаження).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору у випадках не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Договір підписано зі сторони продавця - директором Довганським В.С., а зі сторони покупця - генеральним директором Черкесом О.В.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури № СФ-0000010 від 19.04.2018 - на суму 154 680, 00 грн, № СФ-0000004 від 30.04.2018 - на суму 103 020, 00 грн, № СФ-0000014 від 22.05.2018 - на суму 244 224, 80 грн, № СФ-0000064 від 31.08.2018 - на суму 11 245, 50 грн.

У матеріалах справи наявні копії таких видаткових накладних: № РН-0000179 від 19.04.2018 на суму 154 680, 00 грн, № РН-0000014 від 30.04.2018 - на суму 103 020, 00 грн, № РН-0000199 від 22.05.2018 - на суму 244 224, 80 грн, № РН-0000274 від 31.08.2018 - на суму 11 245, 50 грн. Видаткові накладні № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 в графі: отримав підписано (без зазначення особи) та скріплена печаткою ТОВ Дністрові сади . Видаткова накладна № РН-0000199 від 22.05.2018 підписана Кривчанським В.В. (без зазначення посади) та скріплена печаткою ТОВ Дністрові сади .

Звертаючись до господарського суду, позивач посилався на те, що відповідачем оплату поставленого позивачем товару не здійснено, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача за договором становить 513 170, 30 грн. У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем було також нараховано до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач в суді першої інстанції просив провести комплексну почеркознавчу та технічну експертизу договору та накладних, яке мотивовано тим, що договір № 11 від 04.04.2018 та видаткові накладні: № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 підписані не Черкесом О.В., а іншою особою або за допомогою технічних засобів, а тому з`ясування обставин підписання зазначених документів неможливо без спеціальних знання у сфері іншій, ніж право.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи, з огляду на дослідження наданих позивачем оригіналів договору купівлі-продажу № 11 від 04.04.2018 та зазначених вище видаткових накладних та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів. Обставин, які б ставили під сумнів факт підпису документів, судом не з`ясовано.

21.05.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло окреме клопотання (уточнене) про призначення судової технічної експертизи документів, в якому заявник просив призначити у справі експертизу документів, а саме оригіналів наступних видаткових накладних: № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000199 від 22.05.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018, на вирішення якої поставити питання: Яким способом виготовлений підпис, зображення якого міститься в графі: отримав (ла) у видаткових накладних? .

Суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що скаржник обґрунтовує свою позицію непідписанням спірних документів (у суді першої інстанції та апеляційної інстанції), дійшов висновку, що у даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, призначив судову технічну експертизу.

Згідно з висновком експертів № 19614/21-33/31189ч31191/21-33 від 23.10.2021: 1. У договорі № 11 купівлі-продажу, датованого 04.04.2018 у графі покупець Ген. директор О.В. Черкес підпис виконаний рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою фіолетового кольору. 2. У видатковій накладній № PH-0000179 від 19.04.2018 в графі: отримав(ла) відсутній підпис виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле. 3. У видатковій накладній № PH-0000014 від 30.04.2018 в графі: отримав(ла) відсутній підпис виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле. 4. У видатковій накладній № PH-0000274 від 31.08.2018 в графі отримав(ла) відсутній підпис виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Між сторонами склалися договірні правовідносини з поставки продукції. Спір у справі стосується питання дійсної поставки продукції та, відповідно, підстав для стягнення коштів за такі поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу щебеню. Указаний договір підписаний керівниками сторін та скріплений печатками товариств. Факт підписання договору особисто керівником відповідача підтверджується висновком експерта.

Сторонами було узгоджено, що продаж продукції здійснюється згідно із замовленнями, а загальна сума договору складається з вартості окремих замовлень й оплачується на підставі рахунку-фактури, накладної, що оформляється окремо на кожне замовлення. Загальна сума договору складається з вартості окремих замовлень й оплачується на підставі рахунку-фактури, накладної, що оформляється окремо на кожне замовлення (п. 1.1. договору).

Тобто сторонами узгоджено, що сума договору складається з вартості окремих замовлень, а тому посилання скаржника на те, що сторонами, під час укладення договору, не було погоджено істотної умови щодо ціни договору відхиляється як необґрунтоване.

Водночас замовлення, на підставі яких мали виставлятися рахунки-фактури, в матеріалах справи відсутні. Факт звернення із замовленнями заперечується скаржником, а їх отримання не доведено відповідачем.

При цьому в матеріалах справи наявні копії рахунків-фактури, які були виставлені скаржнику для оплати продукції.

Сторонами було узгоджено, що оплата за продукцію проводиться окремо за кожне замовлення у формі попередньої оплати в обсязі 100 % вартості замовлення на розрахунковий рахунок продавця, на протязі 5-ти робочих днів після отримання рахунку-фактури, накладних (п. 2.2. договору).

Доказів оплати за продукцію матеріали справи не містять.

У матеріалах справи наявні копії таких видаткових накладних: № РН-0000179 від 19.04.2018 на суму 154 680, 00 грн, № РН-0000014 від 30.04.2018 - на суму 103 020, 00 грн, № РН-0000199 від 22.05.2018 - на суму 244 224, 80 грн, № РН-0000274 від 31.08.2018 - на суму 11 245, 50 грн.

Однак, скаржник заперечував проти того, що ним були зроблені відповідні замовлення та підписані такі накладні, вказуючи, що підпис у видаткових накладних № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 не належить керівнику товариства (не вчинено власноручно). На переконання скаржника підпис здійснено шляхом відтиску рельєфного кліше штампу - факсиміле. А видаткова накладна № РН-0000199 від 22.05.2018 підписана невідомою скаржнику особою - Кривчанським В.В., посилань на уповноваження такої особи на отримання продукції накладна не містить.

Скаржник і в суді першої, і в суді апеляційної інстанцій заперечував факт підписання наведених вище накладних та просив провести комплексну почеркознавчу та технічну експертизу договору та накладних. Відмовляючи в задоволені клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи, з огляду на дослідження наданих позивачем оригіналів договору купівлі-продажу № 11 від 04.04.2018 та зазначених вище видаткових накладних та, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів. Обставин, які б ставили під сумнів обставини щодо підпису документів, судом першої інстанції не з`ясовано, хоча на цьому наголошував відповідач.

Водночас суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що скаржник обґрунтовує свою позицію непідписанням спірних документів, дійшов висновку, що у даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, призначив судову технічну експертизу.

Згідно з висновком експертів № 19614/21-33/31189ч31191/21-33 від 23.10.2021: 1. У договорі № 11 купівлі-продажу, датований 04.04.2018 у графі: покупець Ген. директор О.В. Черкес підпис виконаний рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою фіолетового кольору. 2. У видатковій накладній № PH-0000179 від 19.04.2018 в графі: отримав(ла) відсутній підпис виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле. 3. У видатковій накладній № PH-0000014 від 30.04.2018 в графі: отримав(ла) відсутній підпис виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле. 4. У видатковій накладній № PH-0000274 від 31.08.2018 в графі: отримав(ла) відсутній підпис, виконаний рукописним способом, а наявний відтиск рельєфного кліше штампу із зображенням підпису - факсиміле.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

З положень договору вбачається, що сторонами не було узгоджено питання використання факсимільного відтворення підпису під час складення видаткових накладних. Зразки відповідного зображення факсиміле договір, укладений між сторонами, не містить. Додаткових угод, в яких сторони узгодили відповідну можливість учасниками справи не надано.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документа. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису, і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суд від 28.04.2020 у справі № 902/452/19.

Водночас сторонами у договорі письмової згоди щодо використання факсиміле на первинних документах (видаткових накладних) досягнуто не було, а окрема угода не укладалась. Тобто наявність факсимільного відтворення підпису генерального директора товариства на видаткових накладних № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 не відповідає положенням ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Видаткова накладна № РН-0000199 від 22.05.2018 підписана Кривчанським В.В. Доказів уповноваження указаної особи на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Дністрові сади матеріали справи (реквізитів довіреності на отримання продукції, або сама довіреність відсутні).

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

За таких обставин, враховуючи те, що підписи на видаткових накладних № РН-0000179 від 19.04.2018, № РН-0000014 від 30.04.2018, № РН-0000274 від 31.08.2018 вчинено не генеральним директором товариства, тоді як використання факсиміле не було узгоджено сторонами в порядку ст. 627 Цивільного кодексу України, видаткова накладна № РН-0000199 від 22.05.2018 підписана особою, повноваження якої на отримання продукції не підтверджені матеріалами справи, умови договору, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо прийняття указаних видаткових документів в якості належних доказів на підтвердження факту передачі продукції скаржнику. Відповідно необґрунтованим визнається висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та визнання встановленим факт отримання на підставі непідписаних накладних продукції відповідачем.

При цьому в силу ч. 3 ст. 58 Господарського кодексу України наявність відбитка печатки суб`єкта господарювання на видаткових накладних не створює юридичних наслідків. А тому відповідні мотиви суду першої інстанції щодо визнання наявних у справі видаткових накладних належним доказом отримання продукції визнаються необґрунтованими.

Посилання суду першої інстанції на наказ Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 не може бути визнано обґрунтованим з огляду на те, що у наведених судом положеннях (п. 1, 5, 9, 10 розділ 3) мова йде про право на застосування гербових печаток або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. Водночас наявна печатка скаржника не є гербовою печаткою, доказів закріплення відповідного права в статуті матеріали справи також не місять. А тому такий застосування указаного наказу визнається необґрунтованим.

Щодо врахування судом першої інстанції доказів відображення у податковому обліку даних щодо постачання позивачем продукції ТОВ Дністрові сади , а саме такі податкові накладні: №18 від 19.04.2018 - на суму 154 680, 00 грн, №29 від 30.04.2018 - на суму 103 020, 00 грн, №46 від 22.05.2018 - на суму 244 224, 80 грн, податкова накладна № 154 від 31.08.2018 - на суму 11 245, 50 грн, а також податкові декларації з податку на додану вартість платника ТОВ Дністрові сади за звітній період 2018 року, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 і ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції досліджувалися податкові накладні, надані саме позивачем, який звернувся з позовом про стягнення заборгованості за поставлену продукцію. Однак, судом першої інстанції досліджувалася лише податкова декларація з податку на додану вартість платника ТОВ Дністрові сади за звітній період 2018 року.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у м. Києві № 26496/9/26-15-12-07-25 від 02.11.2020 (на виконання вимог суду), контролюючим органом зазначено, що факт включення покупцем ТОВ Дністрові сади податкових накладних виписаних ТОВ Вороновицький щебеневий кар`єр від 19.04.2018 на суму ПДВ 25 780 грн, від 30.04.2018 на суму ПДВ 17 170, 00 грн, від 22.05.2018 на суму ПДВ 40 704, 13 грн, від 31.08.2018 на суму ПДВ 1 874, 25 грн, до розділу II податковий кредит додатку 5 може бути встановлений виключно під час документальної перевірки, проведеної відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази відображення скаржником спірних господарський операцій у власній податковій звітності. Однак, суд першої інстанції не звернув на вказане вище увагу та дійшов передчасних висновків у справі.

У даному випадку Північний апеляційний господарський суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Отже, наведені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази про те, що ним було передано скаржнику продукцію визнаються менш вірогідними (вагомими) в розумінні ст. 79 ГПК України, ніж заперечення скаржника про зворотне, оскільки в матеріалах справи відсутній докази підписання видаткових накладних генеральним директором особисто або уповноваженою належним чином особою (висновок експертизи). Судом враховано, що умовами договору передбачено: поставка продукції за замовленням покупця, яке відсутнє; 100 % попередня оплата, яка також не здійснена; відсутність доказів відображення скаржником спірної господарської операції в податковій звітності. А тому посилання скаржника на відсутність належних доказів на підтвердження факту здійснення поставки продукції визнаються обґрунтованими.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позову визнається необґрунтованим, оскільки обставини, які б підтверджували факт поставки продукції та, відповідно, виникнення у скаржника зобов`язання з оплати такої продукції, не доведено.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, не врахувавши положень ст. 207 Цивільного кодексу України, ст. 9 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за продукцію, у зв`язку з чим ухвалив помилкове рішення про задоволення позову. Відповідно, позовні вимоги визнаються необґрунтованими та в їх задоволенні суд відмовляє.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ТОВ Дністрові сади та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

9. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги ТОВ Дністрові сади , понесені ним судові витрати за розгляд справи в апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на позивача у порядку ст. 129 ГПК України. На позивача також покладаються витрати, пов`язані з проведенням експертизи у відповідності до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/5328/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/5328/20 - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції та витрати на проведення експертизи, покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вороновицький щебеневий кар`єр (60110, Чернівецька обл., Кельменецький район, с. Вороновиця; код 22832988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А; ідентифікаційний код 42122002) 13 383, 36 грн (тринадцять тисяч триста вісімдесят три грн 36 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вороновицький щебеневий кар`єр (60110, Чернівецька обл., Кельменецький район, с. Вороновиця; код 22832988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові сади (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А; ідентифікаційний код 42122002) 6 864, 40 грн (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири грн 40 коп.) судових витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи

Видачу відповідних наказів доручити суду першої інстанції.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 23.11.2021.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім