Ухвала

від 25.11.2021 по справі 905/1996/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

25 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/1996/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вх. №3308Д) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі №905/1996/16

за позовом Приватного підприємства Аква-Сіті ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранснафтогазпром ,

про стягнення 124654 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі №905/1996/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зекунов Е.В., суддя Сковородіна О.М., суддя Лейба М.О.) скаргу ПП Аква-Сіті на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за позовом ПП Аква-Сіті до ТОВ Укртранснафтогазпром про стягнення 124654 грн. 71 коп. - задоволено; визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не повідомленні про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранснафтогазпром заборгованості у розмірі 71358 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 6224 грн. 61 коп., інфляційні втрати у розмірі 47068 грн. 73 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1869 грн. 78 коп; зобов`язано головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) або іншу уповноважену особу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) невідкладно вжити всі необхідні заходи з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області за наказом Господарського суду Донецької області від 15.06.2018 року у справі №905/1996/16 передбачені Законом України Про виконавче провадження ; cтягнуто з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ПП Аква-Сіті витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі №905/1996/16 та прийняти постанову, якою в задоволенні скарги відмовити, стягнути з скаржника судовий збір у розмірі 2379 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 апеляційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без руху, встановлено Голосіївському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів: на підтвердження повноважень Дудар Н.С. вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема, підписувати та подавати апеляційну скаргу; сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (2270,00 грн.); надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, а також надання заявнику можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши підстави для поновлення строку; попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Вказана ухвала отримана заявником 11.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

22.11.2021 (вх. №13506) від Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про усунення недоліків б/н від 17.11.2021 (що була направлена поштою 17.11.2021), до якої були додані платіжне доручення №10248 про сплату судового збору у розмірі 2379,00 грн. та незасвідчені копії описів вкладення та накладних Укрпошта щодо направлення сторонам копії апеляційної скарги.

Окрім того, зі змісту зазначеної заяви від 17.11.2021 вбачається, що до неї мали бути додані які-то докази на підтвердження повноважень Дудара Н.С. на вчинення дій від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Проте, згідно акту Східного апеляційного господарського суду №905/1996/16 від 22.11.2021 такі докази не були виявлені при розкриванні відповідного поштового відправлення.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, з урахуванням заяви про усунення недоліків б/н від 17.11.2021, колегія суддів зазначає таке.

1. Апеляційна скарга від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підписана Дудар Н.С. на підставі довіреності від 05.10.2021, яка додана до матеріалів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Частинами 1-3 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV Перехідні положення Конституції України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Проте, до апеляційної скарги не було надано доказів, які б свідчили про наявність повноважень у Дудар Н.С. діяти в порядку самопредставництва від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Окрім того, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.11.2020 у справі №908/592/19.

Проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо повноважень Дудар Н.С. вчиняти дії від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку самопредставництва.

Матеріали справи також не свідчать, що Дудар Н.С. має право на здійснення адвокатської діяльності. А в силу вищезазначених положень законодавства надана довіреність від 05.10.2021 не є допустимим доказом наявності у вказаної особи повноважень представляти інтереси органу державної виконавчої служби.

Таким чином, заявником не надано доказів на підтвердження повноважень Дудара Н.С. вчиняти дії від імені юридичної особи (Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), зокрема підписувати та подавати апеляційну скаргу.

Як було зазначено вище, на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 заявником апеляційної скарги також не було надано суду відповідні докази.

2. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, до матеріалів апеляційної скарги не було надано доказів надіслання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.

Як було зазначено, до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 заявником надано незасвідчені копії описів вкладення та накладних Укрпошта щодо направлення сторонам копії апеляційної скарги.

Положеннями ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.5.26 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки копії вказаних документів в порушення вимог ст. 91 ГПК України не засвідчені належним чином, вони не можуть вважатися доказом у справі. При цьому, заявником не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу вказаного письмового доказу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки апеляційної скарги не були усунуті, а заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 1 та 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За положеннями п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

3. Окрім того, колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частинами 2 та 3 статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена Господарським судом Донецької області 06.09.2021, повний текст складено та підписано 20.09.2021, а отже, останній день строку на подання апеляційної скарги 30.09.2021.

Відповідачем оскаржуване рішення отримано 24.09.2021, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою 22.10.2021 (про що свідчить відбиток штампу Укрпошта на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі заявником не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 06.09.2021. До скарги також не була додана заява про поновлення відповідного процесуального строку.

Як було зазначено, ухвалою від 08.11.2021 апеляційним господарським судом була надано можливість заявнику в десятиденний строк звернутися з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням відповідних підстав.

Проте, у встановлений судом строк заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подана не була.

Колегія суддів зазначає, що за положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, обставини не подання заявником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою з пропуском такого строку.

Проте, оскільки колегією суддів встановлені обставини, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, дана апеляційна скарга не приймається апеляційним господарським судом до розгляду і підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.09.2021 у справі №905/1996/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток : апеляційна скарга з додатками на 15 арк., акт Східного апеляційного господарського суду №905/1996/16 від 22.11.2021 та конверт на 1 арк., всього документів на 17 арк.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна