Рішення

від 29.10.2021 по справі 160/9938/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9938/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9938/20

за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" до відповідачів: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Торгівельно-промислова група "Вершина", звернувся 19.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.05.2020 №1575801/36641427, від 26.05.2020 №1583283/36641427 та від 21.05.2020 №1575802/36641427 про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА ВЕРШИНА №3 від 01.05.2020, №4 від 04.05.2020 та №6 від 06.05.2020, відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА ВЕРШИНА №3 від 01.05.2020, №4 від 04.05.2020 та №6 від 06.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (відповідач-1) було подано апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року - залишено без змін.

14.07.2021 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від ТОВ "Торгівельно-промислова група "Вершина" (через електронний суд) надійшло клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. В клопотанні позивач просить ухвалити додаткове судове рішення та стягнути з відповідача-1 судові витрати, пов`язані з витратами на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. Посилається на те, що під час прийняття рішення Третім апеляційним адміністративним судом не було вирішено питання щодо судових витрат. Вказує, що на підтвердження існування договірних відносин з адвокатом до відзиву на апеляційну скаргу додавалися докази, серед яких копія платіжного доручення №20117 від 19.04.2021.

19.07.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача-1 надійшов відзив на клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. У відзиві відповідач-1 просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. Посилається на те, що в силу ч.7 ст.139 КАС України докази щодо витрать на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення судом за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або не подання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Також зазначає, що при вирішенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, з врахуванням критерію розумності їх розміру. Вважає, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не можуть бути відшкодовані, оскільки не є обов`язковими для відшкодування відповідно до законодавства. Крім того зазначає, що справа є справою незначної складності, слухалася в порядку спрощеного провадження, а доводи і позиція позивача не змінювалися протягом часу розгляду справи. Вважає, що роботи, про які зазначено в акті на суму 3000грн. є необґрунтовано перевищеними. Детального опису виконаних робіт не надійшло до суду, тому не зрозуміло яку саме роботу було виконано. Також зазначає про не співмірність обсягу робіт та витраченого часу на підготовку процесуальних документів, а доводи в процесуальних документах є ідентичним доводам, викладених в інших процесуальних документах. Просить відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

17.08.2021, на запит суду від 19.07.2021, разом із супровідним листом до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/9938/20.

У період з 12.08.2021 по 13.09.2021 колегія суддів апеляційної інстанції перебувала у відпустці, з 22.09.2021 по 24.09.2021 суддя Божко Л.А. - на лікарняному.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 року призначено розгляд клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №160/9938/20 в порядку письмового провадження на 11 жовтня 2021 року.

11.10.2021 року, з огляду на те, що у суду не було доказів вручення учасникам справи повідомлення про дату розгляду вказаної зави, а також відсутні докази вручення її копії відповідачам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відкладення розгляду заяви в порядку письмового провадження на 29.10.2021.

Досліджуючи, обставини, зазначені в клопотанні про відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті постанови від 28.05.2021 року Третім апеляційним адміністративним судом дійсно не вирішено питання про розподіл судових витрат щодо професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Водночас, у відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1, позивач зазначав, що просить стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу (а.с. 163- 166).

Отже, позивач звернувся у встановлені статтею 139 КАС України строк щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 3 статті 143 КАС України, суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті.

У випадку, передбаченому частиною 3 статті 139 КАС України, суд виносить додаткове рішення в порядку, встановленому статтею 252 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач вказав такі докази на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу:

- договір №03/082020 на надання правових (юридичних) послуг від 03.08.2020 року;

- замовлення №5/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 05.04.2021;

- рахунок на оплату №5/03/08/2020 від 05.04.2021 на суму 3000 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №130421/1 від 13.04.2021 на суму 3000 грн.;

- платіжне доручення №20177 від 19.04.2021 на суму 3000 грн.

Аналізуючи зазначені докази, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, на підтвердження наданих правничих послуг надав (серед іншого) до суду апеляційної інстанції Замовлення №5/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 05.04.2021 (а.с. 169).

Вказане Замовлення №5/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 05.04.2021 містить такий склад і обсяг правових послуг: правовий аналіз змісту апеляційної скарги та підготовка відзиву на апеляційну скаргу.

Також у вказаному Замовленні №5/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 05.04.2021 зазначена вартість юридичних послуг:

- Загальна вартість послуг 3000грн. (до якої включено правовий аналіз документів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, поштові та інші витрати, витрати на відрядження тощо).

Також позивачем, серед іншого до суду апеляційної інстанції на підтвердження витрат на правничу допомогу надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №130421/1 від 13.04.2021 на суму 3000 грн.

У вказаному акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №130421/1 від 13.04.2021 зазначено: надання правових (юридичних) послуг згідно Замовлення №5/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 05.04.2021.

Надаючи оцінку доказам, щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000грн. та змісту проведеної роботи адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що послуги, в розмірі 3000грн. не містять обґрунтувань вказаної суми з які саме правові послуги надані .

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , видами адвокатської діяльності є , зокрема,

- надання правової інформації ,

- консультацій і роз`яснень з правових питань ,

- правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації,

- роз`яснення,

- складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,

- здійснення представництва , зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Отже, до правової допомоги належать :

- консультації, роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Однак такі правові послуги як консультації, роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо - не вказані позивачем в жодному документі.

Водночас, зазначена позивачем така послуга як Правовий аналіз змісту апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення суду у справі №160/9938/20 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу вартістю 3000 грн. - не є ані консультацією, ані роз`ясненням з правових питань, ані складанням заяв, скарг або інших документів правового характеру.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу, також не є послугою зі складання заяв, скарг та інших документів правового характеру.

Тобто така дія як підготовка відзиву не є послугою з безпосереднього складання процесуального документа.

Крім того до правової допомоги не належать поштові та інші витрати, витрати на відрядження.

Таким чином, позивач не зазначив, яку саме правову (правничу) допомогу було надано адвокатом.

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу, який поданий представником позивача, адвокатом В.Григоренко (а.с. 163-167).

Надаючи оцінку такій правовій допомозі як складання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне встановити розмір винагороди за складання зазначеного процесуального документа в розмірі 300 грн., що на думку колегії суддів апеляційної інстанції є співмірним з складністю справи, часу витраченого на складання відзиву та розумності витрат.

Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином вказана норма передбачає підстави для відшкодування судових витрат на користь позивач в разі задоволення позовних вимог.

В силу статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що саме суд встановлює розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити на підставі доказів.

Отже, для встановлення судом розміру витрат, що понесла сторона у справі слід надати відповідні докази.

Позивач, надав (серед іншого) до суду апеляційної інстанції на підтвердження витрат на правничу допомогу платіжне доручення №20177 від 19.04.2021 на суму 3000 грн., однак, з урахуванням вище викладеного, наявність лише платіжного доручення на вказану суму, не підтверджує розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

Так, при встановленні судом розміру судових витрат, також враховується обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору та ін .

Так, відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Слід зазначити, що в силу ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

В силу ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу , які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, і складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги і ціна позову та ін. мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу в сумі 300грн., колегія суддів апеляційної враховує, що дана справа є справою незначної складності, в суді апеляційної інстанції розглянута в письмовому провадженні без виклику сторін, тобто представник позивача безпосереднього представництва інтересів позивача в судовому засіданні не здійснював, а правова допомога адвоката обмежена виключно складанням відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , у справі East/West Alliance Limited проти України та Ботацці проти Італії (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим .

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму .

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія судів апеляційної інстанції вбачає підстави для застосування зазначених норм.

Оскільки, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції не підтверджено розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 3000грн., при цьому, розмір витрат на правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу суд визначив в розмірі 300грн., то клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9938/20 - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 252, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9938/20 - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі №160/9938/20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" (код ЄДРПОУ 36641427) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 300 грн.

В іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили 29.10.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В повному обсязі постанова виготовлена 05.11.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова