Постанова

від 24.11.2021 по справі 403/13594/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9485/21 Справа № 403/13594/12 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КАШЕМІР , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2016 року ПАТ Банк Кредит Дніпро звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа виданого по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю КАШЕМІР , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги АТ Банк Кредит Дніпро мотивує тим, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2012 набрало законної сили 02.04.2013, проте виконавчі листи видані стягувачу лише 08.04.2014, тобто після закінчення строку для пред`явлення їх до виконання. Крім того, щодо ОСОБА_3 виконавчі листи скеровано до Голосіївського РВ ДВС м.Києва, які 19.09.2014 були повернені стягувачу проте до банку не надходили. Про повернення виконавчих листів банк дізнався у 2016 році. Виконавчі листи щодо ТОВ Кашемір були скеровані на виконання до Оболонського РВ ДВС м. Києва та 19.09.2014 повернуті стягувачу проте до банку не надходили. Про повернення виконавчих листів банк дізнався із відповіді від 29.10.2015. У зв`язку із чим просить поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видати їх дублікати.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2021 року заяву Акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа (цивільна справа №403/13594/12) - залишено без задоволення (том 2 а.с.137-138).

Не погодившись із такою ухвалою суду, АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та ухвалити нову, якою вказану заяву задовольнити (том 2 а.с.107-110).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом 1 інстанції встановлено, що виконавчі листи щодо ОСОБА_2 перебувають на виконанні, судом розглядається питання виключно щодо виконавчих листів де боржниками визначено ОСОБА_1 та ТОВ Кашемір .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2012 року по справі №403/13594/12 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ТОВ Кашемір та ОСОБА_2 в корить ПАТ Банк Кредит Дніпро 981 693,48 грн. та судові витрати.

Як встановлено судами при попередньому розгляді та вбачається із долучених стягувачем копій виконавчих листів вказане рішення набрало законної сили 02.04.2013 року.

Відтак строк пред`явлення виконавчих листів до виконання за вказаним рішенням обмежувався 02.04.2014 року.

Позивач надіслав на адресу суду заяву про видачу виконавчих листів від 26.03.2013 року (том 1 а.с.147). Така заява була виконана 09.04.2013 року, що підтверджується підписом про це представника стягувача Кравцова О.В. (довіреність том 1 а.с. 146).

Інших заяв про видачу виконавчих листів матеріали справи не містять.

У виконавчих листах, копії яких надані банком зазначено дату їх видачі 08.04.2014 року, тобто поза межами строку для пред`явлення їх до виконання.

Проте стягувач, замість звернення до суду із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання скерував такі листи до державних виконавців заявами від 12.09.2014 року.

На обґрунтування заяви банк вказує на те, що на його адресу постанов державного виконавця не надходило.

Незважаючи на це стягувач не цікавився долею виконавчих документів до початку 2016 року щодо ОСОБА_1 , та до кінця 2015 року щодо ТОВ Кашемір про що стягувач визнає. При цьому, долучаючи до заяви копії постанов державного виконавця про повернення виконавчих листів щодо ОСОБА_1 стягувач не вказує де та коли ним отримано такі документи, що може вказувати на отримання таких документів від державного виконавця у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження 1999 року після відмови у відкритті виконавчого провадження безпосередньо після 19.09.2014 року.

Стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання лише 06.04.2016 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучена стягувачем до супровідного листа який поданого 25.10.2016 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що належних і допустимих доказів пропуску строку банком не надано, Оскільки строк пред`явлення виконавчих листів до виконання не поновлений, а тому відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то відсутні і підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро - залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: