Ухвала

від 05.05.2021 по справі 403/13594/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №403/13594/12

провадження №6/932/130/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.

за участю секретаря: Шейко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа (цивільна справа №403/13594/12), -

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році до суду надійшла заява стягувача ПАТ Банк Кредит Дніпро про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №403/13594/12 за позовом ПАТ Банк Кредит Дніпро до ОСОБА_1 , ТОВ Кашемір , ОСОБА_2 , видачу дублікатів виконавчих листів по вказані справі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2016 заяву було задоволено повністю.

Вказану ухвалу, в частині, що стосується боржника ОСОБА_2 , оскаржено останнім в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2021 ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2016 скасовано в цілому та направлено заяву для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У додаткових поясненнях від 08.04.2021 АТ Банк Кредит Дніпро просить про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №403/13594/12 та видачу дублікатів виконавчих листів по вказаній справі що стосуються ОСОБА_1 та ТОВ Кашемір . Також вказує про зміну назви стягувача на АТ Банк Кредит Дніпро .

Вимоги АТ Банк Кредит Дніпро мотивує тим, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2012 набрало законної сили 02.04.2013, проте виконавчі листи видані стягувачу лише 08.04.2014, тобто після закінчення строку для пред`явлення їх до виконання. Крім того, щодо ОСОБА_3 виконавчі листи скеровано до Голосіївського РВ ДВС м.Києва, які 19.09.2014 були повернені стягувачу проте до банку не надходили. Про повернення виконавчих листів банк дізнався у 2016 році. Виконавчі листи щодо ТОВ Кашемір були скеровані на виконання до Оболонського РВ ДВС м. Києва та 19.09.2014 повернуті стягувачу проте до банку не надходили. Про повернення виконавчих листів банк дізнався із відповіді від 29.10.2015. У зв`язку із чим просить поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видати їх дублікати.

В судове засідання представник стягувач та боржники не з`явились, про причини неявки не повідомили.

З огляду на наведене суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності стягувача та боржників, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши доводи клопотання, оцінивши надані докази суд виходить із наступного.

Враховуючи додаткові пояснення АТ Банк Кредит Дніпро від 08.04.2021 та встановлені факти, що виконавчі листи щодо ОСОБА_2 перебувають на виконанні, судом розглядається питання виключно щодо виконавчих листів де боржниками визначено ОСОБА_1 та ТОВ Кашемір .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2012 у справі №403/13594/12 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ТОВ Кашемір та ОСОБА_2 в корить ПАТ Банк Кредит Дніпро 981 693,48 грн. та судові витрати.

Як встановлено судами при попередньому розгляді та вбачається із долучених стягувачем копій виконавчих листів вказане рішення набрало законної сили 02.04.2013. Відтак строк пред`явлення виконавчих листів до виконання за вказаним рішенням обмежувався 02.04.2014.

У відповідності до ч.2 ст.368 ЦПК України в редакції на момент ухваленні рішення виконавчі листи видавались на підставі заяви осіб, на користь яких воно ухвалено.

Позивач надіслав на адресу суду заяву про видачу виконавчих листів від 26.03.2013 (том 1 а.с.147). Така заява була виконана 09.04.2013, що підтверджується підписом про це представника стягувача Кравцова О.В. (довіреність том 1 а.с. 146).

Інших заяв про видачу виконавчих листів матеріали справи не містять.

У виконавчих листах, копії яких надані банком зазначено дату їх видачі 08.04.2014, тобто поза межами строку для пред`явлення їх до виконання.

Проте стягувач, замість звернення до суду із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання скерував такі листи до державних виконавців заявами від 12.09.2014.

Законом України Про виконавче провадження 1999 року було регламентовано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів зобов`язаний прийняти постанову про відкриття чи про відмову у відкритті виконавчого провадження, які не пізніше наступного робочого дня надсилаються стягувачу (ст.ст.25, 26 Закону).

Стягувач вказує, що на його адресу постанов державного виконавця не надходило. Незважаючи на це стягувач не цікавився долею виконавчих документів до початку 2016 року щодо ОСОБА_1 , та до кінця 2015 року щодо ТОВ Кашемір про що стягувач визнає. При цьому, долучаючи до заяви копії постанов державного виконавця про повернення виконавчих листів щодо ОСОБА_1 стягувач не вказує де та коли ним отримано такі документи, що може вказувати на отримання таких документів від державного виконавця у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження 1999 року після відмови у відкритті виконавчого провадження безпосередньо після 19.09.2014.

Стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання лише 06.04.2016, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучена стягувачем до супровідного листа який поданого 25.10.2016.

Тобто стягувач звернувся із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання після спливу більше двох років після пропуску встановленого строку пред`явлення їх до виконання. Жодної поважної причини такого тривалого зволікання стягувачем не наведено.

Повертаючи заяву для продовження розгляду апеляційний суд вказав, що стягувачем поважних причин пропуску строку не вказано. Нових доводів із цього приводу у додаткових поясненнях стягувачем не наведено.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці установив, що вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункті 41 рішення в справі Пономарьов проти України від 03.04.2008).

Оскільки стягувач звернувся до суду 26.03.2013 із заявою про видачу виконавчих листів та рішення суду, ствердив про їх отримання та із заявами про видачу решти виконавчих листів не звертався, враховуючи, що видача виконавчих листів проводилась за заявою стягувача, отримання таких листів після закінчення строку для їх пред`явлення до виконання є наслідком бездіяльності стягувача.

Крім того, стягувачу мало бути відомо про те, що строк пред`явлення до виконання виконавчих листів сплив вже в момент їх отримання. Проте про поновлення такого строку стягувач звернуся лише через два роки. При цьому строк пред`явлення до виконання виконавчих листів суду було на той час встановлено у 1 рік.

Скерування виконавчих листів на виконання не має значення у даному випадку. Крім того, оскільки стягувач мав розуміти безпідставність такої дії та не отримавши у встановлені законом строки постанов від держаного виконавця мав цікавитися долею виконавчих листі, чого не зробив.

Відтак строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання не може бути поновлено.

У постанові від 21.08.2019 у справі 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Оскільки строк пред`явлення виконавчих листів до виконання не поновлений, а тому відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.433, 442, п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву акціонерного товариства БАНК КРЕДИТ ДНІПРО про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа (цивільна справа №403/13594/12), залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.І. Цитульський