Рішення

від 16.11.2021 по справі 910/8820/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2021Справа № 910/8820/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Дочірнього підприємства Екіп Буд

до 1) Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича

2) Державного підприємства Сетам

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі

про визнання недійсними торгів

За участю представників учасників справи:

від позивача Бісик Я.В. (адвокат за ордером КС № 591927 від 18.05.2020)

від відповідача-1 Непом`яща П.І. (адвокат, ордер КС № 853426 від 01.11.2021)

від відповідача-2 Стаднік Р.П. (адвокат за ордером АА № 1118760 від 05.07.2021)

від відповідача-3 Переверзіна Н.В. (заступник директора, на підставі статуту)

від третьої особи Оксамитний М.М. (довіреність № 92/2021 від 22.03.2021, адвокат)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року Дочірнє підприємство Екіп Буд (далі - ДП Екіп Буд , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича (далі - приватний виконавець Телявський А.М., відповідач-1), Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам , відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки (далі - ТОВ Стиль Киянки , відповідач-3) про визнання недійсними торгів з реалізації належного ДП Екіп Буд нерухомого майна, а саме: 1/2 частини в праві власності на нежитлові будівлі, загальною площею 3022,6 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41-А, та складаються з: будівлі, літера "А", площею 356,7 кв.м.; будівлі, літера "Б", площею 569, кв.м.; будівлі, літера "В", площею 675,4 кв.м.; будівлі, літера "Г", площею 1 210,8 кв.м.; будівлі, літера "Д", площею 73,6 кв.м., будівлі, літера "Ж", площею 13,2 кв.м.; будівлі, літера "З", площею 13,3 кв.м.; будівлі, літера "К", площею 21,9 кв.м.; будівлі, літера "Л", площею 29,1 кв.м.; будівлі, літера "М", площею 16,2 кв.м.; будівлі, літера "Н", площею 21,3 кв.м.; будівлі, літера "О", площею 21,9 кв.м., оформлені протоколом проведення електронних торгів № 488054 від 01.07.2020 та актом ВП № 60658649, виданим 02.07.2020 приватним виконавцем Телявським А.М.

Позовні вимоги обґрунтовані грубим порушенням порядку реалізації вищезазначеного майна ДП Екіп Буд , що полягали у відчуженні вищевказаного майна позивача за значно нижчою від дійсної ринкової вартості такого майна ціною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/8820/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.2021, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі (далі - ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , третя особа).

30.06.2021 відповідач-3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, вважаючи поданий позов необґрунтованим, просив суд у його задоволенні відмовити.

02.07.2021 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, вважаючи поданий позов необґрунтованим, просив суд у його задоволенні відмовити.

05.07.2021 третя особа подала до суду пояснення, в яких, вважаючи поданий позов необґрунтованим, просила суд у його задоволенні відмовити.

У підготовчому засіданні 06.07.2021 суд оголосив перерву до 22.07.2021.

07.07.2021 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, вважаючи поданий позов необґрунтованим, просив суд у його задоволенні відмовити.

22.07.2021 позивач подав до суду заяву про продовження процесуального строку на надання відповідей на відзиви.

У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд оголосив перерву до 29.07.2021.

29.07.2021 позивач подав до суду відповідь на відзиви на позовну заяву, в якій підтримав раніше викладену ним правову позицію.

У підготовчому засіданні 29.07.2021 суд відклав розгляд справи до 17.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 викликано відповідача-1 у наступне підготовче засідання, призначене на 17.08.2021.

16.08.2021 відповідач-3 подав до суду заперечення на відповідь на відзиви.

17.08.2021 позивач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують надіслання відповіді на відзиви на адреси учасників справи та клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.09.2021.

02.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду, від відповідача-3 - клопотання про надання строку для подання доказів та доповнення до відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.09.2021 суд відклав розгляд справи на 21.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 викликано позивача у наступне підготовче засідання, призначене на 21.09.2021.

03.09.2021 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення.

21.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про залишення без розгляду заяви про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 21.09.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду за клопотанням позивача про відкликання даної заяви та відклав засідання з розгляду справи по суті на 05.10.2021.

01.10.2021 до суду від третьої особи надійшло клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу, обґрунтоване зловживанням позивачем його процесуальними правами та затягуванням позивачем судового розгляду справи.

04.10.2021 до суду від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

05.10.2021 до суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.10.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача-3 про відкладення розгляду справи та відклав засідання з розгляду справи по суті на 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 викликано позивача у наступне підготовче засідання на 21.10.2021.

21.10.2021 до суду від відповідача-3 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.10.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви третьої особи про застосування заходів процесуального примусу до позивача, яка надійшла до суду 01.10.2021, з огляду на її необґрунтованість. Крім того, суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 16.11.2021.

22.10.2021 до суду від третьої особи надійшла заява про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду даної справи № 910/8820/21, обґрунтована тим, що відмова суду в покладенні на позивача відповідальності у вигляді заходів процесуального примусу, зважаючи на очевидні систематичні зловживання ним процесуальними правами, на переконання заявника, викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, що є підставою для відводу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 визнано необґрунтованою заяву третьої особи про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/8820/21, матеріали справи № 910/8820/21 та заяву третьої особи про відвід судді ухвалено передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 (суддя Омельченко Л.В.) відмовлено у задоволенні заяви третьої особи про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/8820/21.

У судому засіданні 16.11.2021 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів-1, 2, 3 та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечували, вважали їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.11.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/17042/14 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.04.2015), яке набрало законної сили, за Дочірнім підприємством Екіп Буд визнано право власності на нерухоме майно загальною площею 3 022,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41-А та складається з: будівлі, літера "А", площею 356,7 кв. м.; будівлі, літера "Б", площею 569,2 кв. м.; будівлі, літера "В", площею 675,4 кв. м.; будівлі, літера "Г", площею 1 210,8 кв. м.; будівлі, літера "Д", площею 73,6 кв. м., будівлі, літера "Ж", площею 13,2 кв. м.; будівлі, літера "З", площею 13,3 кв. м.; будівлі, літера "К", площею 21,9 кв. м.; будівлі, літера "Л", площею 29,1 кв. м.; будівлі, літера "М", площею 16,2 кв. м.; будівлі, літера "Н", площею 21,3 кв. м.; будівлі, літера "О", площею 21,9 кв. м."

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14944/13, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 та набрало законної сили, присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства Київенергопідряд (після зміни найменування - Дочірнє підприємство Екіп Буд ; ідентифікаційний код 24592889) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго , зокрема, 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі № 910/14944/13 Публічне акціонерне товариство Київенерго на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські Електромережі .

19.11.2019 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60658649 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 по справі № 910/14944/13 про стягнення з ДП Екіп Буд на користь ПрАТ ДТЕК Київські Електромережі грошових коштів у розмірі 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію, а також винесено постанову про арешт всього майна боржника.

У межах вищевказаного виконавчого провадження № 60658649 приватним виконавцем були організовані прилюдні торги з продажу майна, що належало боржнику.

Так, 20.02.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. від 03.03.2020 № 60658649 було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ТОВ Євроексперт Груп в особі директора Свертоки Євгена Володимировича, який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий 26.10.2018 за № 816/18 Фондом державного майна України (строк дії до 26.10.2021).

Згідно зі звітом від 09.06.2020 за результатами проведення оцінки вартості нерухомого майна, а саме 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А, а також згідно з висновком про вартість вказаного нерухомого, вартість такого майна станом на день оцінки становила 466 625,00 грн.

01.07.2020 відбулись прилюдні торги з продажу 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 488054 стартовою ціною було визначено суму в розмірі 466 625,00 грн, ціною продажу - суму в розмірі 542 000,00 грн, переможцем торгів - ТОВ Стиль Киянки .

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським А.М. був складений відповідний акт про проведені електронні торги від 02.07.2020.

Вважаючи, що належне йому майно біло відчужене за ціною, яка не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна та є значно нижчою, що, на переконання позивача, безумовно вказує на існування його порушеного інтересу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на порушення порядку реалізації вищезазначеного майна, які полягали у тому, що:

- нерухоме майно позивача було відчужене за ціною значно нижчою ніж ринкова вартість такого майна;

- звіт про оцінку майна позивача, що підлягало реалізації з прилюдних торгів, не містить належного обґрунтування вибору виключно витратного підходу до визначення ринкової вартості спірного майна, в той час, як є очевидними підстави для здійснення оцінки як за доходним підходом, так і за порівняльним, адже відповідні інтернет-ресурси з оголошень про продаж/оренду нерухомості містять безліч оголошень про продаж фактично не придатних для використання будівель/споруд виключно в якості відчуження прав на землю;

- безумовною складовою проведення оцінки будівель з метою визначення їх ринкової вартості за витратним підходом є визначення ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов`язаних із земельною ділянкою), на якій такі будівлі розташовані. В той же час, звіт не містить жодної оцінки вартості прав на землю, на якій розташовані будівлі загальною площею 3022,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41-А, 1/2 частка права власності на які стала предметом відчуження на оскаржуваних торгах.

Крім того, позивач вказав, що такий спосіб захисту, як оскарження звіту про оцінку майна боржника, не буде ефективним, адже саме по собі оскарження звіту при вже проведених прилюдних торгів та відчуженні майна не зумовить відновлення порушених прав боржника внаслідок відчуження його майна за заниженою вартістю (чинне законодавство не містить механізму додаткового стягнення з переможця торгів коштів у випадку встановлення після відчуження, що вартість майна є вищою за вартість, визначену при передачі майна на торги).

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, відповідач-1 (Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М.) вказував на те, що:

- оцінювачем було попередньо зібрано інформацію про об`єкт оцінки, здійснено огляд такого об`єкту та встановлено, що оцінювані об`єкти нерухомого майна відносяться до нерухомості спеціалізованого призначення - об`єкту інфраструктури, а саме частини котельного господарства, у зв`язку з чим згідно з положеннями Національного Стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, таке майно оцінюється за витратним підходом, оскільки інші методичні підходи не можуть бути застосовані;

- позивач не оскаржував результати визначення вартості реалізованого майна у строки та спосіб, передбачені законом, та відсутні будь-які рішення, які набрали законної сили, на підтвердження позиції позивача щодо неправомірності результатів оцінки майна;

- згідно з усталеною судовою практикою звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Така правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів;

- підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів. Водночас, посилання позивача на протиправність дій приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, тому не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, відповідач-2 (ДП Сетам ) вказував на те, що:

- відповідач-2, як організатор електронних прилюдних торгів, діє винятково в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, та не здійснює перевірку змісту заявки (окрім повноти заповнення заявки) та правомірності дій виконавця на відповідність вимогам, встановленим Законом України Про виконавче провадження та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5;

- дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця мають самостійний порядок оскарження та не можуть бути підставою для визнання недійсними прилюдних торгів. У той же час, у випадку оскарження позивачем дій приватного виконавця щодо оцінки майна, а також звіту про оцінку майна, що підлягало відчуженню на прилюдних торгах, та задоволення такої скарги могло б стати підставою для визнання недійсними спірних прилюдних торгів. Таким чином, на переконання відповідача-2, належним та ефективним засобом захисту в даному випадку було б оскарження позивачем саме звіту про оцінку майна;

- вважає відсутніми порушення процедури реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах під час проведення спірних електронних прилюдних торгів.

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, відповідач-3 (ТОВ Стиль Киянки ) вказував на те, що:

- як свідчать матеріали виконавчого провадження, приватним виконавцем був направлений позивачу звіт про оцінку майна позивача, яке підлягало відчуженню на прилюдних торгах, однак позивач у встановлений законом строк такий звіт не оскаржив;

- на спірних прилюдних торгах майно позивача було відчужено за 542 000,00 грн, оскаржуючи вказані прилюдні торги позивач вважає таку ціну надмірно заниженою, однак у 2017 році інша 1/2 частина нежитлових будівель загальною площею 3022,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41А, була відчужена позивачем на підставі договору купівлі продажу частки в праві на нерухоме майно від 26.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Івченко А.В. та зареєстрованого за № 1087, за ціною 107 403,00 грн (про що зазначено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 910/9638/20);

- для визнання судом недійсними електронних торгів необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення наявності порушеного (або такого, що оспорюється чи не визнається) права особи, яка звертається до суду за визнанням недійсними прилюдних торгів, однак, позивач не надав суду жодних доказів порушення його законних прав чи інтересів, а також доказів порушення відповідачами-2 та 3 вимог чинного законодавства щодо проведення електронних прилюдних торгів;

- дії або бездіяльність державного або приватного виконавця, у тому числі, й щодо оцінки майна, яке підлягає реалізації на прилюдних торгах, має самостійний порядок оскарження та можуть бути підставою для визнання недійсними прилюдних торгів;

- попри те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі № 910/14944/13, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017, набрало законної сили, позивач з 2017 року не вчиняв дій, спрямованих на виконання вказаного рішення суду.

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, третя особа (ПрАТ ДТЕК Київські електромережі ) вказувала на те, що:

- позивач посилається на те, що майно було реалізовано за ціною, яка не відповідає ринковій вартості, що, у свою чергу, не відповідає дійсності, оскільки сам позивач на підставі договору купівлі-продажу частки в праві власності на нерухоме майно від 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Івченко А.В. та зареєстрованого за № 1092, продав дане майно за ціною 107 403,00 грн, тобто за ціною, яка в п`ять разів менша ніж та, за яку його було реалізовано на спірних електронних торгах. З урахуванням викладеного, третя особа вважала, що доводи позивача щодо ринкової вартості майна є його власними оціночними судженнями;

- на підтвердження дійсної, на переконання позивача, ринкової вартості майна, він не надає суду альтернативного звіту про оцінку цього ж майна чи експертного висновку або будь якого іншого документу, що свідчив би про вищу вартість такого майна, ніж та, за яку було його реалізовано на спірних торгах;

- позивачем не надано жодних доказів порушення Порядку реалізації арештованого майна та проведення електронних прилюдних торгів;

- про наявність виконавчого провадження та накладення арешту на його нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41А, позивачу було відомо, ще у травні 2020 року, про що він зазначає у своїй апеляційній скарзі по справі № 910/8743/19, яка надійшла до ПРАТ ДТЕК Київські електромережі 13.10.2020, тобто задовго до проведення електронних торгів, які відбулись 01.07.2020, але позивач участі у виконавчому провадженні не брав, своїми правами на оскарження оцінки майна у 10-ти денний термін відповідно до ч. 5 ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження не скористався;

- посилання позивача, на відчуження права користування земельною ділянкою площею 45 307,21 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ревуцького, 41, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ст. 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. В даному ж випадку переходу права власності не відбувається, зокрема й тому, що документів про право власності на вищевказану земельну ділянку позивачем не надано. Відповідно на вартість нерухомого майна право користування земельною ділянкою впливу не має;

- згідно з усталеною судовою практикою, оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, правові підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідачів, суд керувався таким.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 650 Цивільного кодексу України унормовано, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У частинах 1, 4 ст. 656 Цивільного кодексу України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно зі статтею 655 цього ж Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки сформульовані у пунктах 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

Водночас правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі, й на підставі норм цивільного законодавства (постанови Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16, постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду під час вирішення спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19; близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

За приписами ч.ч. 1-3, 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Системний аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

За змістом положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок):

- електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну;

- електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни, - вид електронного аукціону, під час якого продаж майна здійснюється шляхом автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Отже, ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії з виконання виконавчого провадження чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними (постанови Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 915/1067/20, від 08.07.2020 у справі № 201/18443/17, від 10.05.2018 у справі № 755/21826/15-ц, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, постанова Верховного Суду України від 26.08.2014 у справі №3-36гс14).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень правил проведення електронних торгів на момент їх проведення, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2021.

Суддя О.Г. Удалова