Рішення

від 07.12.2021 по справі 910/8820/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2021Справа № 910/8820/21

За заявами Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки та

Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі

про розподіл судових витрат

у справі № 910/8820/21

за позовом Дочірнього підприємства Екіп Буд

до 1) Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича

2) Державного підприємства Сетам

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі

про визнання недійсними торгів

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бортнюк М.В.

Представники учасників справи:

від позивача Бісик Я.В. (адвокат за ордером КС № 591927 від 18.05.2020)

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 не з`явились

від відповідача-3 Переверзіна Н.В. (заступник директора, на підставі статуту)

від третьої особи Оксамитний М.М. (довіреність № 92/2021 від 22.03.2021, адвокат)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8820/21 за позовом Дочірнього підприємства Екіп Буд (далі - ДП Екіп Буд , позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича (далі - приватний виконавець Телявський А.М., відповідач-1), Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам , відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки (далі - ТОВ Стиль Киянки , відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі (далі - ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , третя особа) про визнання недійсними торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

19.11.2021 відповідач-3 (ТОВ Стиль Киянки ) подав до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якому просив суд покласти на позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 179 200,00 грн.

23.11.2021 третя особа (ПрАТ ДТЕК Київські електромережі ) подала до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якому просила суд покласти на позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8820/21 призначено судове засідання на 07.12.2021.

07.12.2021 позивач подав до суду заперечення щодо розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 07.12.2021 відповідач-3 та третя особа подані ними заяви про розподіл судових витрат підтримали, просили суд вказані заяви задовольнити.

Позивач проти задоволення вищевказаних заяв заперечував.

Представники відповідачів-2 та 3 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяв були повідомлені належним чином.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяв щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/13705/21, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідач-3 просив покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 179 200,00 грн.

Заперечуючи проти покладення на нього вищевказаних судових витрат, позивач вказував наступне:

- як у відзиві від 30.06.2021, так і у запереченні на відповідь на відзив від 12.08.2021, відповідачем-3 не було зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс чи планує понести на оплату послуг професійної правничої допомоги;

- у засіданнях від імені відповідача-3 брали участь директор та заступник директора, якими і підписувалися подані до суду документи від імені ТОВ Стиль Киянки ;

- лише 02.09.2021 відповідач-3 вперше зазначив про наявність у нього витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких відповідач-3 планував подати в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України. При цьому, як до 02.09.2021, так і після 02.09.2021 всі документи від імені ТОВ Стиль Киянки підписувались директором та заступник директора, якими і здійснювалося представництво товариства в подальших судових засіданнях;

- огляд наданих відповідачем-3 документів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу викликає обґрунтовані сумніви в дійсності отримання відповідних послуг та, на переконання позивача, свідчить про умисне визначення значної суми вартості таких послуг задля збагачення за рахунок позивача, адже, сумнівним є можливість заздалегідь визначити необхідний адвокату час, що буде витрачено в майбутньому на вчинення певних дій та підготовку тих чи інших процесуальних документів;

- клопотання відповідача-3 про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, датоване 18.11.2021, водночас текст вказаного клопотання містить посилання на рішення від 16.11.2021, що вказує на виготовлення вказаного клопотання не раніше 16.11.2021, однак витрати за виготовлення такого клопотання вже були відображені в акті наданих послуг від 13.10.2021 з визначеним обсягом затрат часу на його виготовлення у кількості 4 годин. Тобто в акті від 13.10.2021 третьою особою та її представником було зазначено про надання послуг, яких на момент складення вказаного акту надано ще не було;

- слід звернути увагу на те, що заперечення на відповідь на відзив від 12.08.2021 викладені на одному аркуші та містять фактично цитування одного з доводів раніше поданого відзиву і не місять жодних додатків (окрім їх відправки учасникам), що обґрунтовано свідчить про неможливість витрати на їх підготовку 11 годин часу;

- аналогічно є необґрунтовано завищеним можливий час на надання таких послуг як аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів; аналіз чинного законодавства України, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин; аналіз матеріалів виконавчого провадження № 60658649; аналіз позовної заяви, підготовка відзиву, формування пакету документів, відправлення його іншим учасникам та подачу до суду, на що, як зазначено, адвокатом третьої особи нібито було витрачено сукупно 46 годин;

- текст відзиву в частині застосування норм чинного законодавства України містить посилання виключно на окремі статті Закону України Про виконавче провадження та загальні норми Цивільного кодексу України, тому необхідність часу для кваліфікованого адвоката в обсязі 6 годин для аналізу вказаних правових норм є досить сумнівною, на переконання позивача;

- посилання на судову практику вирішення аналогічних спорів зводяться виключно до правових висновків Верховного Суду України, що вже роками є сформованими та неодноразово застосованими в практиці Верховного Суду, однак практики останнього поданий відзив не містить, що, на переконання позивача, свідчить про застосування при підготовці відзиву вже сформованих шаблонів та відсутність реального аналізу судової практики з метою пошуку свіжих правових позицій;

- необґрунтованим є час в обсязі 7 годин на аналіз матеріалів виконавчого провадження № 60658649. До того ж по своїй суті аналіз практики, законодавства та матеріалів виконавчого провадження і є складовими підготовки відзиву на позов, у зв`язку з чим є необґрунтованою кількість часу 23 години, витраченого адвокатом позивача на аналіз позову та підготовку відзиву, складеного всього на 5 аркушах.

З урахуванням наведених заперечень позивача суд вказує, що за приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Частиною 3 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив повинен містити, у тому числі, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Водночас судом встановлено, що відзив відповідача-3 на позовну заяву, який є першою заявою відповідача-3 по суті спору, не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач-3 поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, з огляду на те, що під час розгляду справи відповідач-3 разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 ).

Факт долучення судом до матеріалів справи поданого 02.09.2021 відповідачем-3 доповнення до відзиву, в якому лише вказано про помилкове незазначення про намір відшкодувати витрати на правничу допомогу, не звільняє учасника судового процесу від виконання прямого обов`язку, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, зазначити в першій заяві по суті про намір відшкодувати за результатами вирішення спору за рахунок іншої сторони витрати на правничу допомогу, зазначивши орієнтовний розмір таких витрат, що гарантує дотримання принципу рівності сторін. Суд звертає увагу, що доповнення до відзиву були подані більше, ніж через два місяці, після подання відповідачем-3 відзиву на позов.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, понесених третьою особою, суд вказує таке.

Згідно з ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У поясненнях третьої особи на позовну заяву третя особа навела попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона очікувала понести у зв`язку з розглядом даної справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги визначена в розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 16.11.2021 до початку судових дебатів представник третьої особи заявив про намір подати додаткові докази про стягнення судових витрат у встановлений законом строк.

Вступна та резолютивна частини рішення по даній справі № 910/8820/21 були проголошені судом 16.11.2021, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Заява третьої особи про відшкодування понесених нею судових витрат на правову допомогу була направлена поштою 22.11.2021, тобто в останній день п`ятиденного строку, встановленого приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі третя особа просила покласти на позивача понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Судом встановлено, що представники третьої особи Оксамитний М.М. та Халимон С.В. є адвокатами, що підтверджується Свідоцтвами про право на зайняття адвокатської діяльності ПТ № 1800 від 25.07.2017 та КС№6878/10 від 05.09.2018, а крім того учасниками адвокатського об`єднання Перший радник , відомості про що містяться в Єдиний реєстр адвокатів України.

На підтвердження понесених нею судових витрат третя особа долучила до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020, укладений між ПрАТ ДТЕК Київські електромережі та Адвокатським об`єднанням Перший радник ,

- додаткову угоду № 2 від 30.12.2020 до вищевказаного договору щодо продовження терміну дії договору;

- додаткову угоду № 3 від 28.04.2021 до вищевказаного договору;

- акт надання послуг № 240 від 18.11.2021 на суму 13 000,00 грн з наведенням переліку наданих послуг та часу, витраченого на їх надання.

Судом встановлено, за вищевказаним актом № 240 від 18.11.2021 визначено фіксовану вартість наданих послуг (яка становить 13 000,00 грн), вартість кожної з наданих послуг окремо сторонами не встановлена, при цьому згідно з поясненнями представника ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , наданими в судовому засіданні, подвійне зазначення представництва інтересів клієнта в судовому засіданні 22.07.2021 є технічною опискою, а вартість наданих послуг не включає подвійної оплати однієї і тієї ж послуги. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Зважаючи на те, що позивач не навів своїх заперечень проти задоволення заяви третьої особи про відшкодування понесених нею судових витрат на правову допомогу, представник третьої особи у судовому засіданні погодився з розміром таких витрат, понесених третьою особою, підстави для зменшення розміру заявлених третьою особою до стягнення витрат відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розподілу між учасниками справи підлягають витрати третьої особи на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн, які з урахуванням відмови в задоволенні позову в повному обсязі покладаються судом на позивача у вказаному розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Киянки відмовити повністю.

2. Заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/8820/21 задовольнити повністю.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Екіп Буд (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, Проммайданчик районної котельні Позняки, код 24592889) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код 41946011) витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн (тринадцять тисяч грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.12.2021.

Суддя О.Г. Удалова