Постанова

від 13.06.2022 по справі 910/8820/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. Справа№ 910/8820/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.06.2022 року у справі №910/8820/21 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Екіп Буд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021, повний текст якого складено 26.11.2021

у справі №910/8820/21 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Дочірнього підприємства «Екіп Буд»

до 1. Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, 2. Державного підприємства «Сетам», 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Киянки»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»

про визнання недійсними торгів.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року Дочірнє підприємство «Екіп Буд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Сетам» (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Киянки» (далі - відповідач-3) про визнання недійсними торгів з реалізації належного позивачу нерухомого майна, а саме: 1/2 частини в праві власності на нежитлові будівлі, загальною площею 3022,6 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41-А, та складаються з: будівлі, літера "А", площею 356,7 кв.м.; будівлі, літера "Б", площею 569, кв.м.; будівлі, літера "В", площею 675,4 кв.м.; будівлі, літера "Г", площею 1 210,8 кв.м.; будівлі, літера "Д", площею 73,6 кв.м., будівлі, літера "Ж", площею 13,2 кв.м.; будівлі, літера "З", площею 13,3 кв.м.; будівлі, літера "К", площею 21,9 кв.м.; будівлі, літера "Л", площею 29,1 кв.м.; будівлі, літера "М", площею 16,2 кв.м.; будівлі, літера "Н", площею 21,3 кв.м.; будівлі, літера "О", площею 21,9 кв.м., оформлені протоколом проведення електронних торгів № 488054 від 01.07.2020 та актом ВП № 60658649, виданим 02.07.2020 приватним виконавцем Телявським А.М.

Позовні вимоги обґрунтовані грубим порушенням порядку реалізації вищезазначеного майна позивача, що полягали у відчуженні вищевказаного майна позивача за значно нижчою від дійсної ринкової вартості такого майна ціною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень правил проведення електронних торгів на момент їх проведення, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення позивач отримав 07.12.2021.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення було прийнято без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 5 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 203, 215, 650, 655, 656 ЦК України), а покладений в його основу висновок не відповідає дійсним обставинам спірних правовідносин.

Також скаржник вказує на те, що судом першої інстанції фактично визнано законним відчуження майна, яке не було оцінено і включено до складу лоту з продажу майна боржника (майнове право на землю, на якій розташовані відчужувані будівлі), чим, в свою чергу, унеможливлено як задоволення вимог стягувача у повному обсязі, так і майнових інтересів боржника (позивача) щодо повернення залишків вартості продажу його майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021, справу №910/8820/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді:Чорногуз М.Г., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8820/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/8820/21.

19.01.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 поновлено Дочірньому підприємству «Екіп Буд» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Екіп Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ-Н" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 призначено на 17.02.2021 о 12:30 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

09.02.2022, 14.02.2022 та 15.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відповідачами 1, 3 та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Скаржник наданим процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 17.02.2022, не з`явився та своїх представників не направив. При цьому, представник скаржник надіслав на електрону адресу суду клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти у зв`язку з підтвердженням СОVID-19 шляхом проведення експрес-тестування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 клопотання Дочірнього підприємства «Екіп Буд» про відкладення розгляду справи №910/8820/21 задоволено, а також розгляд апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Екіп Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 відкладено на 22.03.2022 о 10:00 год.

14.03.2022 відповідачем-3 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану.

22.03.2022 розгляд вказаної апеляційної скарги не відбувся у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України.

У зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/1505/22 від 13.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8820/21.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/8820/21, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екіп Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В., а також розгляд вказаної скарги призначити на 14.06.2022 о 10:15 год.

Відповідачі 1 та 2 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 14.06.2022, не з`явилися, своїх представників не направили та про причини неявки не повідомили суд. При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до ч.6 ст.120 ГПК України повідомляв вказаних учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення копії ухвали суду від 18.04.2022 на електронну пошту останніх, докази чого містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене та те, що явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача 1 та 2.

Також відповідач 2 не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

14.06.2022 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати.

У даному судовому засіданні представники відповідача 3 та третьої особи заперечили проти вимог апеляційної скарги та підтримали доводи викладенні у своїх відзивах на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі №910/17042/14 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.04.2015), яке набрало законної сили, за Дочірнім підприємством «Екіп Буд» визнано право власності на нерухоме майно загальною площею 3 022,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41-А та складається з: будівлі, літера "А", площею 356,7 кв. м.; будівлі, літера "Б", площею 569,2 кв. м.; будівлі, літера "В", площею 675,4 кв. м.; будівлі, літера "Г", площею 1 210,8 кв. м.; будівлі, літера "Д", площею 73,6 кв. м., будівлі, літера "Ж", площею 13,2 кв. м.; будівлі, літера "З", площею 13,3 кв. м.; будівлі, літера "К", площею 21,9 кв. м.; будівлі, літера "Л", площею 29,1 кв. м.; будівлі, літера "М", площею 16,2 кв. м.; будівлі, літера "Н", площею 21,3 кв. м.; будівлі, літера "О", площею 21,9 кв. м.".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №910/14944/13, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 та набрало законної сили, присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства «Київенергопідряд» (після зміни найменування - Дочірнє підприємство «Екіп Буд»; ідентифікаційний код 24592889) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», зокрема, 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі № 910/14944/13 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі».

19.11.2019 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60658649 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 по справі № 910/14944/13 про стягнення з ДП «Екіп Буд» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» грошових коштів у розмірі 2 688 865,70 грн за самовільно спожиту електроенергію, а також винесено постанову про арешт всього майна боржника.

У межах вищевказаного виконавчого провадження № 60658649 приватним виконавцем були організовані прилюдні торги з продажу майна, що належало боржнику.

Так, 20.02.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. від 03.03.2020 № 60658649 було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ТОВ «Євроексперт Груп» в особі директора Свертоки Євгена Володимировича, який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий 26.10.2018 за № 816/18 Фондом державного майна України (строк дії до 26.10.2021).

Згідно зі звітом від 09.06.2020 за результатами проведення оцінки вартості нерухомого майна, а саме 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А, а також згідно з висновком про вартість вказаного нерухомого, вартість такого майна станом на день оцінки становила 466 625,00 грн.

01.07.2020 відбулись прилюдні торги з продажу 1/2 частини нежитлових будівель площею 3022,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 41А.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 488054 стартовою ціною було визначено суму в розмірі 466 625,00 грн, ціною продажу - суму в розмірі 542 000,00 грн, переможцем торгів - ТОВ «Стиль Киянки».

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським А.М. був складений відповідний акт про проведені електронні торги від 02.07.2020.

Вважаючи, що належне йому майно було відчужене за ціною, яка не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна та є значно нижчою, що, на переконання позивача, безумовно вказує на існування його порушеного інтересу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на порушення порядку реалізації вищезазначеного майна, які полягали у тому, що:

- нерухоме майно позивача було відчужене за ціною значно нижчою ніж ринкова вартість такого майна;

- звіт про оцінку майна позивача, що підлягало реалізації з прилюдних торгів, не містить належного обґрунтування вибору виключно витратного підходу до визначення ринкової вартості спірного майна, в той час, як є очевидними підстави для здійснення оцінки як за доходним підходом, так і за порівняльним, адже відповідні інтернет-ресурси з оголошень про продаж/оренду нерухомості містять безліч оголошень про продаж фактично не придатних для використання будівель/споруд виключно в якості відчуження прав на землю;

- безумовною складовою проведення оцінки будівель з метою визначення їх ринкової вартості за витратним підходом є визначення ринкової вартості земельної ділянки (прав, пов`язаних із земельною ділянкою), на якій такі будівлі розташовані. В той же час, звіт не містить жодної оцінки вартості прав на землю, на якій розташовані будівлі загальною площею 3022,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 41-А, 1/2 частка права власності на які стала предметом відчуження на оскаржуваних торгах.

Крім того, позивач вказав, що такий спосіб захисту, як оскарження звіту про оцінку майна боржника, не буде ефективним, адже саме по собі оскарження звіту при вже проведених прилюдних торгів та відчуженні майна не зумовить відновлення порушених прав боржника внаслідок відчуження його майна за заниженою вартістю (чинне законодавство не містить механізму додаткового стягнення з переможця торгів коштів у випадку встановлення після відчуження, що вартість майна є вищою за вартість, визначену при передачі майна на торги).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень правил проведення електронних торгів на момент їх проведення, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до 1, 4 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ст.655 Цивільного кодекс України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки сформульовані у пунктах 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

Водночас правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі, й на підставі норм цивільного законодавства (постанови Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16, постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

Відтак, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду під час вирішення спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19; близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц).

У відповідності до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Частинами 2, 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Системний аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

За змістом положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок):

- електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну;

- електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни, - вид електронного аукціону, під час якого продаж майна здійснюється шляхом автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Таким чином, ДП "Сетам" (відповідач-2) розміщує інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії з виконання виконавчого провадження чинним законодавством не передбачено.

Отже, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними (постанови Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 915/1067/20, від 08.07.2020 у справі № 201/18443/17, від 10.05.2018 у справі № 755/21826/15-ц, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, постанова Верховного Суду України від 26.08.2014 у справі №3-36гс14).

Колегією суддів встановлено, що нерухоме майно було виставлено на торги за ціною, яка встановлена Звітом за результатами проведення оцінки вартості нерухомого майна суб`єктом оціночної діяльності, який має всі необхідні кваліфікаційні та дозвільні документи для проведення оцінки.

Позивачем не надано суду альтернативного Звіту про оцінку цього ж майна чи експертного висновку або будь-якого іншого документу, що свідчив би про вищу вартість такого майна, ніж та, за яку було його реалізовано на торгах.

Посилання позивача на протиправну бездіяльність приватного виконавця Телявського А.М. в частині належного повідомлення учасників виконавчого провадження про вчинення виконавчих дій, було предметом судового розгляду у справі №910/14944/13 за скаргою позивача на дії та бездіяльність приватного виконавця Телявського А.М., за результатами розгляду якої, Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 17.08.2021, якою відмовлено у задоволенні скарги на протиправну бездіяльність приватного виконавця Телявського А.М., у зв`язку з відсутністю порушень ЗУ «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні рішення.

Дана постанова залишена без змін постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.12.2021.

Посилання позивача на те, що судом першої інстанції фактично визнано законним відчуження майна, яке не було оцінено і включено до складу лоту з продажу майна боржника (майнове право на землю, на якій розташовані відчужувані будівлі), чим, в свою чергу, унеможливлено як задоволення вимог стягувача у повному обсязі, так і майнових інтересів боржника (позивача) щодо повернення залишків вартості продажу його майна, колегію суддів відхиляються, оскільки позивач ніяким чином не ідентифікує дану земельну ділянку (кадастровий номер, площа, тощо), відомості про яку мали б бути включені до інформаційного повідомлення про електронні торги, а також не надає жодних документів, які б підтверджували наявність у нього права власності або користування на зазначену земельну ділянку.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, як на висновок у подібних правовідносинах, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Проаналізувавши дану судову практику, на яку посилається позивач, колегія суддів вважає, що вказані правовідносини не є подібними, адже, як вбачається з даної справи будівля (гараж) та земельна ділянка на якій він розташований належав на праві власності одній і тій же особі (боржнику), а земельна ділянка була виділена в натурі (індивідуалізова), мала чіткі межі, площу та державний кадастровий номер. Проте будівля та земельна ділянка реалізовувались окремо різними лотами, що призвело до того, що вони опинились у різних власників.

Водночас, у справі №910/8820/21 відсутні будь-які документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, земельна ділянка не виділена в натурі (не персоналізована), відсутні її межі та площа, відсутній державний кадастровий номер.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.76-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень правил проведення електронних торгів на момент їх проведення, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача у результаті їх проведення.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Крім того, аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам учасникам справи по суті спору. До того ж, в оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору по суті. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Екіп Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 у справі №910/8820/21 залишити без змін.

3.Судові витрати покласти на Дочірнє підприємство «Екіп Буд».

4.Матеріали справи №910/8820/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 16.06.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов