Ухвала

від 25.11.2021 по справі 911/1264/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1264/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 і

рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг"

до Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної академії аграрних наук України

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (далі - ТОВ "Роял Кейтерінг") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів") про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, у справі № 911/1264/19 позовні вимоги ТОВ "Роял Кейтерінг" до ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" задоволено у повному обсязі. Визнано право спільної часткової власності ТОВ "Роял Кейтерінг" та ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" на нерухоме майно фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв. м, реєстраційний номер 24024540, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, буд. 1 г, із визначенням часток: ТОВ "Роял Кейтерінг" - 62/100 (шістдесят два відсотки зі ста); ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" - 38/100 (тридцять вісім відсотків зі ста).

Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19, до Верховного Суду звернулося ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 закрито.

05.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19, подана 01.11.2021 через засоби поштового зв`язку.

22.11.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" про повернення касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури, у якому викладені заперечення проти відкриття касаційного провадження. Зазначене клопотання враховане Судом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 складено 10.11.2020, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 30.11.2020.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу 01.11.2021, тобто з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження на одинадцять місяців.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, мотивуючи його наступним. Про ухвалення оскаржуваної постанови прокурору стало відомо за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Як зазначає скаржник, з наявних у відкритому доступі матеріалів ним з`ясовано, що орган управління спірним державним майном не вчиняв належних дій щодо захисту інтересів держави, а тому прокурор звернувся до Господарського суду Київської області з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи № 911/1264/19. Оскільки матеріали справи № 911/1264/19 надано прокурору для ознайомлення 12.10.2021, лише з цього для йому стало відомо про порушення інтересів держави, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, що стало підставою для захисту інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України. У зв`язку з наведеним прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Проте заявлене клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не містить переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися із касаційною скаргою раніше, ніж 01.11.2021. Саме лише посилання на те, що прокурору стало відомо про порушення прав держави після ознайомлення з матеріалами справи та їх опрацювання 12.10.2021 не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, а його поновлення за таких підстав свідчили б про порушення принципу правової визначеності.

При цьому право прокурора на подання касаційної скарги, передбачене статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, не надає йому можливості оскарження судового рішення поза межами строку на таке оскарження. Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Також Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості поновлення строку на касаційне оскарження виходячи тільки з того, що прокурору або особі, яка не брала участі у справі, стало відомо про судове рішення у якийсь момент часу зі значним пропуском строку на таке оскарження.

Скаржник має враховувати, що звернення з касаційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком на оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, які зумовили пропуск цього строку, навіть у випадку, коли скаргу подано прокурором або особою, яка не брала участі у справі. Неучасть у справі прокурора, який звертається з касаційною скаргою з посиланням на те, що рішенням у цій справі порушено інтереси держави, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на одинадцять місяців, оскільки заявник не обґрунтував існування обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 належить залишити без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

Для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Київської обласної прокуратури необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, підтверджені відповідними доказами.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, заступнику керівника Київської обласної прокуратури буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 залишити без руху до 20.12.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я Чумак