УХВАЛА
23 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1264/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 і
рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної академії аграрних наук України
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Кейтерінг" (далі - ТОВ "Роял Кейтерінг") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів") про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, у справі № 911/1264/19 позовні вимоги ТОВ "Роял Кейтерінг" до ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" задоволено у повному обсязі. Визнано право спільної часткової власності ТОВ "Роял Кейтерінг" та ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" на нерухоме майно фабрику-кухню, загальною площею 1102,5 кв. м, реєстраційний номер 24024540, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, буд. 1 г, із визначенням часток: ТОВ "Роял Кейтерінг" - 62/100 (шістдесят два відсотки зі ста); ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" - 38/100 (тридцять вісім відсотків зі ста).
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішенням Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19, до Верховного Суду звернулося ДП "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 закрито.
05.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19, подана 01.11.2021 через засоби поштового зв`язку.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, надано скаржнику строк для усунення недоліків до 20.12.2021, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу Верховного Суду від 25.11.2021 скаржник отримав 01.12.2021, а тому останнім днем для подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги є 10.12.2021.
10.12.2021 заступник керівника Київської обласної прокуратури подав заяву на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.11.2021, яка надійшла до Верховного Суду 14.12.2021.
Розглянувши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури, у якій викладено інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Верховним Судом установлено, що останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 (повний текст складено 10.11.2020), відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 30.11.2020.
Проте заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу 01.11.2021, тобто з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження на одинадцять місяців.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає таке.
Скаржник стверджує, що Національній академії аграрних наук України (органу, в інтересах якого він звертається до суду) не вручено повний текст оскаржуваної постанови. На думку заступника керівника Київської обласної прокуратури, це підтверджується тим, що матеріали справи не містять повідомлення про вручення поштового відправлення оскаржуваної постанови. При цьому, скаржник вважає, що можливість учасника справи ознайомитися зі змістом судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень є лише правом учасника, яке не скасовує обов`язку суду направляти його в передбаченому законом порядку.
Водночас, оскільки Національна академія аграрних наук України не вживала самостійних заходів щодо оскарження постанови у цій справі, прокурор 12.10.2021 ознайомився з матеріалами справи та в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", направив Національній академії аграрних наук України запит для з`ясування питання про стан вжиття нею заходів щодо оскарження судових рішень, намірів самостійно вирішити вказане питання або повідомити про неможливість вжиття таких заходів. У відповідь на запит Національна академія аграрних наук України зазначила про неможливість самостійного вжиття заходів щодо оскарження судових рішень у справі № 911/1264/19 через відсутність коштів на оплату судового збору. Наведене, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність Національної академії аграрних наук України, що є підставою для захисту інтересів держави у цьому спорі.
З огляду на наведені обставини заступник керівника Київської обласної прокуратури просить Суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Згідно з принципом res judicata жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і ухвалення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Колегія суддів зазначає, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Щодо доводів заступника керівника Київської обласної прокуратури про неотримання Національною академією аграрних наук України оскаржуваного судового рішення Верховний Суд зазначає таке.
У зв`язку із відсутністю матеріалів справи № 911/1264/19 у колегії суддів немає можливості встановити обставини отримання оскаржуваного рішення Національною академією аграрних наук України. Однак Верховний Суд звертає увагу на те, що для того, щоб вважати повідомлення належним, достатнім є направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
Разом з тим, з протоколу судового засідання Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020, фотокопію якого додано прокурором до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, вбачається, що представник Національній академії аграрних наук України - Столяр Ольга Петрівна була присутня у засіданні, за результатами якого ухвалено оскаржувану постанову. Це свідчить про те, що Національній академії аграрних наук України було відомо про наявність постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, суд касаційної інстанції вже переглядав постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Центральна лабораторія якості води та ґрунтів" Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. При цьому, з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що Національна академія аграрних наук України отримувала поштові відправлення з процесуальними документами Верховного Суду, а тому була обізнана про наявність касаційного провадження щодо перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 і рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № № 911/1264/19.
З огляду на наведені обставини, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено об`єктивних причин, які унеможливили своєчасне оскарження Національною академією аграрних наук України судового рішення. Поновлення строку на касаційне оскарження за вказаних вище обставин не буде виправданим, оскільки скаржником не доведено, що пропуск такого строку не залежав від його суб`єктивної волі та поведінки.
В той же час право прокурора на подання касаційної скарги, передбачене статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, не надає йому можливості оскарження судового рішення поза межами строку на таке оскарження.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Таким чином, посилання на те, що прокурору стало відомо про неналежний захист інтересів держави 12.10.2021 після ознайомлення з матеріалами справи не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, а його поновлення за таких підстав свідчили б про порушення принципу правової визначеності.
Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/1264/19.
2. Матеріали касаційної скарги, в тому числі платіжне доручення від 19.10.2021 № 2756 про сплату судового збору на суму 182 351,68 грн, повернути заступнику керівника Київської обласної прокуратури.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 24.12.2021 |
Номер документу | 102147672 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні