Ухвала

від 19.11.2021 по справі 686/16699/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 686/16699/20

провадження № 61-18528ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження у справі за позовом релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в липні 2020 року релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області (назву змінено на Релігійна громада Свято-Успенського православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області ) (далі - релігійна організація) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року позов задоволено. Вселено релігійну організацію Релігійна громада Свято-Успенського православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області у будівлю церкви по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з цим судовим рішенням особи, які не брали участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 закрито.

Ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки апелянти не надали доказів на підтвердження тієї обставини, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про їх права та обов`язки. Твердження апелянтів про те, що вони належать до іншої релігійної громади одного і того ж села не стосується предмету спору та підстав позову. У мотивувальній та резолютивній частинах оскарженого рішення суду жодних висновків щодо прав та обов`язків апелянтів не міститься і таке питання судом першої інстанції взагалі не вирішувалось. Власником спірного нежитлового приміщення церкви є релігійна організація, питання користування приміщенням церкви апелянтами, які, згідно з їхніми ж поясненнями, належать до іншої християнської концесії віруючих громадян, не було предметом розгляду суду першої інстанції в даній справі.

12 листопада 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу апеляційного суду,справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що апелянти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 07 травня 2017 року брали участь у зборах як члени релігійної організації - релігійної громади при затвердженні її назви та статуту у новій редакції. Апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи релігійної організації, які є підтвердженням належності апелянтів до релігійної організації, дійшов помилкового висновку про те, що права апелянтів оскарженим судовим рішенням не порушено, оскільки заявлений позов про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення вирішує права, свободи та інтереси заявників, оскільки всі члени релігійної організації вправі брати участь у її діяльності. Посилання апеляційного суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 є безпідставними, так як правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин цих рішень. Натомість, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду № № 556/109/15-ц, 2-429/12, 757/17090/16-ц.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області є власником нежитлового приміщення - будівлі церкви, загальною площею 241.2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка на якій знаходиться нежитлова будівля перебуває у позивача на праві постійного користування земельною ділянкою на підставі рішення Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 23 серпня 2016 року №28.

Відповідач ОСОБА_4 чинить перешкоди позивачу у користуванні нежитловим приміщенням, перешкоджає здійсненню релігійних обрядів здійснюючи різним чином перешкоди у доступі до церкви, блокує вхід до приміщення церкви.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося,апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків .

Суд апеляційної інстанції встановивши, що рішення суду першої інстанції від 10 листопада 2020 року не встановлює, не змінює і не припиняє прав або обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , питання щодо їх користування приміщенням церкви не було предметом розгляду суду першої інстанції в даній справі, дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. У зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження у справі за позовом релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар