Ухвала

від 14.02.2022 по справі 686/16699/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 686/16699/20

провадження № 61-19892св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

особи, які звернулися з апеляційною скаргою : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

особи, які звернулася з касаційної скаргою : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Релігійна організація Релігійна громада

Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області , назву якої змінено на Релігійну організацію Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод

у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення.

Позовна заява мотивована тим, що зазначеній вище Релігійній організації

на праві власності належить нежитлове приміщення - будівля церкви, загальною площею 241,2 кв. м, що знаходиться на

АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій розташована церква, належить позивачу на праві постійного користування, проте відповідач чинить перешкоди у користуванні цим нежитловим приміщенням, перешкоджає здійсненню релігійних обрядів та загороджує, блокує вхід до приміщення церкви, у зв`язку з чим Релігійна організація змушена звертатись до суду.

На підставі викладеного Релігійна організація Релігійна громада

Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області просила вселити її у будівлю церкви на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 10 листопада 2020 року (в складі судді Приступи Д. І.) позов задоволено.

Вселено Релігійну організацію Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області у будівлю церкви на

АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області є власником нежитлового приміщення - будівлі церкви на

АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 чинить перешкоди позивачу у користуванні цим нежитловим приміщенням, перешкоджає здійсненню релігійних обрядів, здійснюючи різним чином перешкоди у доступі до церкви, блокує вхід до приміщення церкви. Позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а відповідач визнає позов у повному обсязі, тому заявлені у справі вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участі

у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки особи, які звернулися з апеляційною скаргою, не надали доказів на підтвердження тієї обставини, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки. Твердження осіб, які звернулися з апеляційною скаргою, про те, що вони належать до іншої релігійної громади одного і того ж села, не стосується предмету спору та підстав позову. У мотивувальній та резолютивній частинах оскарженого рішення місцевого суду жодних висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не міститься і таке

питання судом першої інстанції не вирішувалось. Власником спірного

нежитлового приміщення церкви є Релігійна організація Релігійна громада

Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області , а питання користування приміщенням церкви особами, які звернулися з апеляційною скаргою та, згідно з їхніми ж поясненнями, належать до іншої християнської концесії віруючих громадян, не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року відмовлено.

Ухвала касаційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення суду першої інстанції від 10 листопада 2020 року не встановлює, не змінює і не припиняє прав або обов`язків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , питання щодо їхнього користування приміщенням церкви не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі, дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

ОСОБА_5 зазначає, що він є настоятелем Свято-Успенської церкви села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області з 1992 року та не був залучений до участі у справі. Зазначив, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 07 травня

2017 року брали участь у зборах як члени релігійної організації - релігійної громади при затвердженні її назви та статуту у новій редакції.

Вказував, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи релігійної організації,

які є підтвердженням належності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 до релігійної організації, а також дійшов помилкового висновку про те, що їхні права оскарженим судовим рішенням суду першої інстанції не порушено, оскільки заявлений позов про усунення перешкод

у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення вирішує права, свободи та інтереси заявників як членів релігійної організації, так як всі члени релігійної організації вправі брати участь у її діяльності. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заявлених вимог. Відповідач визнав позов та не оскаржив його в апеляційному порядку, що свідчить про недобросовісність останнього.

Посилання апеляційного суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17,

є безпідставними, оскільки правовідносини в указаних справах та у цій справі не є подібними. Натомість, суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 19 жовтня 2018 рокуу справі № 556/109/15-ц, у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 2-429/12 та від 13 лютого 2019 року у справі № 757/17090/16-ц.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційне провадження закрити відповідно до вимог пункту 3 частини першої

статті 396 ЦПК України.

Вказував, що спір виник між ним як особою, яка чинить перешкоди

у користуванні церквою, та Релігійною організацією Релігійна громада

Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області як власником цього нерухомого майна. Разом з тим, оскаржуваною ухвалою не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_5 . Аргументи ОСОБА_5 не стосуються предмету спору, а зводяться до незгоди з рішенням загальних зборів указаної Релігійної організації.

Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 06 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду

від 09 листопада 2021 року відповідно до пункту 3 частини другої

статті 394 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.

13 січня 2022 року справу передано до Верховного Суду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суд першої інстанції встановив, що Релігійна організація Релігійна громада

Свято-Успенського храму Православної Церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області , назву якої змінено на Релігійну організацію Релігійна громада Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області ,

є власником нежитлового приміщення - будівлі церкви, загальною площею 241,2 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, на якій знаходиться вищевказана нежитлова будівля, перебуває у позивача на праві постійного користування відповідно до рішення Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 23 серпня 2016 року № 28.

Суд першої інстанції також встановив, що ОСОБА_1 чинить перешкоди позивачу у користуванні спірним нежитловим приміщенням, перешкоджає проведенню релігійних обрядів, здійснюючи різним чином перешкоди

у доступі до церкви, блокує вхід до приміщення церкви.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при постановленні ухвали

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції

(частина третя статті 406 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просив касаційне провадження закрити відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 , особи яка не брала участі у справі, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року - закриттю,

враховуючи наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою ОСОБА_5 посилався на порушення оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції його прав як особи, яка є настоятелем церкви на АДРЕСА_1 , проте не була залучена до участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

У частині третій статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту оскаржуваного судового рішення.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04 червня

2020 року у справі № 522/7758/14-ц.

Тобто, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити

в касаційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права й обов`язки цих осіб.

Натомість у разі, якщо касаційний суд встановить, що оскаржуване судове рішення не порушує прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі та звернулася з касаційною скаргою, касаційне провадження підлягає закриттю.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції не вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки з огляду на те, що ухвала Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року про закриття

апеляційного провадження стосується осіб, щодо яких вона постановлена:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Оскаржити її мають право також інші учасники, які брали участь у справі.

У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_5 оскаржував рішення місцевого суду у цій справі.

Разом з тим, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 оскаржували вказану ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року до касаційного суду, проте у відкритті касаційного провадження відмовлено постановою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року.

Суд касаційної інстанції у постанові від 19 листопада 2021 року зазначив, що рішення суду першої інстанції від 10 листопада 2020 року не встановлює, не змінює і не припиняє прав або обов`язків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , питання щодо їхнього користування приміщенням церкви

не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між особами, які подали касаційну скаргу, і сторонами спору не може братися до уваги.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 911/2635/17.

Тлумачення норми процесуального права свідчить про те, що суд касаційної інстанції в межах відкритого касаційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судами попередніх інстанцій питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судами першої та апеляційної інстанцій питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, касаційне провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуваною ухвалою апеляційного суду не було вирішено питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_5 та він не уповноважений особами, які звернулися з апеляційною скаргою ( ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), на оскарження від їх імені чи в їх інтересах зазначеної ухвали, тому касаційне провадження за його касаційною скаргою підлягає закриттю.

Доводи касаційної скарги не впливають на висновки касаційного суду щодо підстав закриття касаційного провадження та зводяться до необхідності встановлення (під час касаційного перегляду ухвали апеляційного суду) обставин справи, а саме права ОСОБА_5 на користування нежитловим приміщенням - будівлею церкви, загальною площею 241,2 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , що не узгоджується із загальним вимогами цивільного процесу.

Предметом касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про

закриття апеляційного провадження щодо осіб, які не уповноважували

ОСОБА_5 на оскарження зазначеної ухвали, а останній не був учасником справи, тому закриттям апеляційного провадження не порушено його права та охоронювані законом інтереси, а також не порушено вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи, що ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада

2021 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_5 , який не брав участі у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

Керуючись статтями 260, 396, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року задовольнити.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада

2021 року у справі за позовом Релігійної організації Релігійна громада

Свято-Успенського Православного храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом вселення закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук