Ухвала від 29.11.2021 по справі 904/6256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

29.11.2021м. ДніпроСправа № 904/6256/19 За заявою: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

У справі:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 353 995,56 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Андрійко Є.Л., адвокат

Від відповідача (заявника): Демченко А.Г., адвокат

С У Т Ь С П О Р У:

17 листопада 2021 року від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до господарського суду надійшла заява, якою просить:

- визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 по справі № 904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню.

- зупинити виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 по справі № 904/6256/19.

Заява мотивована тим, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-ІХ передбачено наступне: списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення. На реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену спіном на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частина боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків станом на 31.05.2021 між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором постачання природного газу №3253/1718-БО-5/3 від 26.09.2017 відсутня. Заборгованість становить пеню у розмірі 350 960,32, яка підлягає списанню в подальшому.

Стягувач проти задоволення заяви заперечує. Вважає, що відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відбулося списання нарахованої пені та відсотків річних, передбачене ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-ІХ. Приписи Закону № 1730 не наділяють суд процесуальною можливістю визнавати недійсними видані виконавчі документи, у зв`язку із прийняттям вказаного Закону, оскільки у останньому відсутня пряма вказівка на вчинення такої дії, як і відсутня вказівка про припинення існуючого між сторонами зобов`язання. Стягувач зауважує, що у разі невиконання позивачем вимог Закону щодо списання пені та процентів річних, відповідач не позбавлений можливості захистити своє порушене право, в тому числі шляхом звернення до суду.

Крім того, звертає увагу суду, що наразі боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості згідно з Законом № 1730 в редакції, чинній на даний момент. Просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від суду від 18.11.2021 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 29.11.2021.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача (заявника), всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість у розмірі 353 995,56 грн., з яких: пеня у розмірі 295 963,51 грн.; 3 % річних у розмірі 58 032,05 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задоволено повністю.

24.03.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020, яке набрало законної сили 24.03.2020 видано наказ №904/6256/19 про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів в розмірі 353995 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять дві)грн.05 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5309 (п`ять тисяч триста девять)грн.93 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі№9046256/19 залишено без змін.

Наказ господарського суду від 24.03.2020 №904/6256/19 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконавче провадження №62623676

17 листопада 2021 року від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до господарського суду надійшла заява, якою просить визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 по справі № 904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням , добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17.

29.08.2021 набрав чинності Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон № 1639-ІХ).

Вказаним Законом, між іншим, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII).

Приписами ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в редакції, з урахуванням змін, внесених Законом від 14.07.2021 № 1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

На відміну від приписів ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", законодавець не обмежив дію Закону № 1730-VIII на суб`єктів, в залежності від включення їх до Реєстру.

Згідно із ст. 7 Закону 1730-VIII, із змінами, внесеними Законом № 1639-ІХ, на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:

- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Заборгованість, що стягується по справі №904/6256/19, виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача за отриманий природний газ, тобто, за енергоносії.

Відповідно до наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 №904/6256/19 з боржника на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто кошти в розмірі 353995 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять дві)грн.05 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5309 (п`ять тисяч триста дев`ять)грн.93 коп.

Як убачається з матеріалів справи, між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу №3253/1718-БО-5 від 26.09.2017 відсутня, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.05.2021 (а.с. 202-204).

Таким чином, як встановлено судом та не заперечується сторонами, в межах розгляду справи 904/6256/19, погашення основної частини боргу відбулося до 01 червня 2021 року.

За таких обставин, суд погоджується із позицією відповідача, що на відносини сторін у даному випадку розповсюджуються норми ч. 2 ст. 7 Закону 1730-VIII.

Запроваджений Законом механізм списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, виключає правомірність примусового стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.

Зі змісту поданої боржником заяви вбачається, що листом № 39/7-6392/21 від 29.09.2021 НАК "Нафтогаз України" повідомив КПТМ "Криворіжтепломережа" про відмову в списанні заборгованості та про вжиття заходів щодо виконання Закону №1730 в частині списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на погашену заборгованість за спожитий природний газ, після внесення контрагентів до Реєстру згідно з вимогами закону та актуалізації даних, внесених до Реєстру.

При цьому, у поданих запереченнях стягувач стверджує, що підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню може бути саме факт списання нарахованої неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, проте заявником не підтверджено доказами факту списання коштів, зазначених у спірному виконавчому документі.

З цього приводу суд зазначає, що термін "списання заборгованості", не є цивільно-правовим терміном, він застосовується у сфері організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які ґрунтуються , у тому числі, на принципах:

- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Проаналізувавши Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що встановлений законодавцем обов`язок списати заборгованість з неустойки, 3% річних, інфляційних витрат, має на меті вилучення з обліку кредитора, та, як наслідок, звільнення боржника від додаткового навантаження, в умовах повного виконання основного зобов`язання задля забезпечення досягнення мети Закону № 1730-VIII, а саме забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Суд зауважує, що встановлений Законом обов`язок списати заборгованість виникає у стягувача з моменту набрання ним чинності. Заперечення позивача, в умовах чітко встановлених та підтверджених судом в межах цієї справи боргових зобов`язань, не може впливати на права відповідача бути вільним від боргів, які підлягають списанню.

Стягувач, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, посилається на те, що спірні боргові зобов`язання (пеня, 3% річних) не обліковані в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, у зв`язку з чим на них не розповсюджується дія ст. 7 Закону № 1730-VIII.

Так, зі змісту абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону віднесена заборгованість за спожиті енергоносії та заборгованість з різниці в тарифах. Під процедурою врегулювання заборгованості законодавець визначив заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

З контекстного змісту Закону №1730-VIII випливає, що вказана вище заборгованість та заборгованість з 3% річних, неустойки, інфляційних витрат відокремлені законодавцем, хоча остання заборгованість включається у довідку для включення в реєстр, але вона відображається із основною заборгованістю, яка підлягає врегулюванню згідно з Законом.

Неможливість внесення до реєстру основної заборгованості, яка погашена станом на 01 червня 2021 року, на погляд суду, унеможливлює та робить недоцільним внесення заборгованості зі сплати неустойки, 3% річних та інфляційних витрат, в умовах відсутності боргу, який підлягає врегулюванню за Законом.

Така позиція суду узгоджується із ч.2 ст. 7 Закону №1730-VIII, за якою нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 01 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 01 червня 2021 року.

Таким чином, відсутність основного боргу та обов`язок списати неустойку (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних з дня набрання чинності Законом, виключає будь - який їх облік у реєстрі, який формується з нової редакції після набрання Законом чинності.

Стосовно доводів позивача відносно обов`язковості судового рішення, яким стягнуто спірну заборгованість в межах справи 904/6256/19, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення статті жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Суд у даному випадку враховує практику Європейського суду з прав людини про те, що очікування особи від виконання рішення суду на його користь є майном.

Суд зауважує, що мета Закону №1730-VIII полягає у забезпечені загального інтересу та інтересів суспільства - забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, діяльність яких пов`язана із виконанням житлово-комунальних послуг, які визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Таким чином, дія держави, пов`язана із запровадженням процедури списання заборгованості, визначеної ст. 7 Закону № 1730-VIII, у даному випадку не виходить за межі ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Суд також, звертає увагу, що ст. 8 Закону №1730-VIII законодавець запровадив гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів в умовах реалізації механізмів оздоровлення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

З доданих до заяви документів вбачається, що Департаментом економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України боржнику надіслано повідомлення про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (а.с. 200).

За приписами ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи попередні висновки суду про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, пені та 3% річних, у зв`язку із запровадженням механізму забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, суд зазначає, що наказ від 24.03.2020 №904/6256/19 в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) коштів в розмірі 353995 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять дві)грн.05 коп., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, суд зазначає, що за наказом №904/6256/19 від 24.03.2020, який боржник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, стягується судовий збір у розмірі 5309,93грн.

Судові витрати із сплати судового збору були розподілені за рішенням суду за результатами розгляду справи у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, норми статті 7 Закону № 1730-VIII не розповсюджуються на заборгованість із відшкодування судових витрат, в зв`язку з чим в цій частині відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що господарський суд визнав наказ від 24.03.2020 №904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів в розмірі 353995 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять дві)грн.05 коп., вимога про зупинення виконання наказу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. №55112/21) - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 у справі №904/6256/19 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова,9, ідентифікаційний код 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) коштів в розмірі 353 995 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 (п`ятдесят вісім тисяч тридцять дві)грн.05 коп.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 29.11.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва