Постанова від 04.05.2022 по справі 904/6256/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2022 року м. Дніпро Справа № 904/6256/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Демченко А.Г., адвокат

від ВПВР: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021р. у справі №904/6256/19 (Євстигнеєва Н.М.), прийняту за результатами розгляду заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 353995,56 грн.

за участю: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

17.11.2021р. Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. по справі № 904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню та про зупинення виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 по справі № 904/6256/19.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/6256/19 заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. №55112/21) - задоволено частково - визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. у справі №904/6256/19 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р., в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів в розмірі 353995 грн. 56 коп., з яких: пеня у розмірі 295963 грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 58032 грн. 05 коп. В задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі та скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 по справі №904/6256/19 в частині заяви боржника. Винести постанову, якою відмовити Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 у справі №904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь НАК "Нафтогаз України" пені у розмірі 295963,51 грн та 3% річних у розмірі 58032,05 грн.. Одночасно, в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та істотне порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених судом, дійсним обставинам справи; незаконність і необґрунтованість ухвали, оскільки вона не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх юридичних фактів, що мають суттєве значення для вирішення справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що приписи Закону України №1730 не наділяють суд процесуальною можливістю визнавати недійсними видані виконавчі документи, а обов`язок відповідача перед позивачем за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області є дійсним та не припинений.

На думку апелянта, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Апелянт посилається на те, що Боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості, оскільки з даних Реєстру, розміщеного на офіційному сайті Мінрегіону не вбачається, що Боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК "Нафтогаз України", тобто за Стягувачем у виконавчому провадженні ВП №62623676.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021р. у справі №904/6256/19 в частині задоволення заяви боржника.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржувану ухвалу - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач ), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

Враховуючи, що суддя-доповідач Кощеєв І.М. перебував на лікарняному (для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо), за розпорядженням керівника апарату суду від 13.01.2022р. відповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 зі змінами, відповідно до п. 2.6.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/6256/19 залишено без руху, скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: відповідні докази на підтвердження викладених у скарзі обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також надати докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.01.2022р., у зв`язку з виходом на роботу головуючого судді - Кощеєва І.М. (доповідач), визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/6256/19, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022р., колегією суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В., апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021р. у справі № 904/6256/19 прийнято до свого провадження.

Псля усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022р., відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 03.03.2021р.

03.03.2022р. розгляд справи № 904/6256/19 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.05.2022р. на 12:00год..

Від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" електронною поштою до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_1 .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022р., судове засідання у справі №904/6256/19, призначене на 05.05.2022р. на 12:00 год., вирішено провести з Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 05.05.2022 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р. позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задоволено повністю.

24.03.2020 р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р., яке набрало законної сили 24.03.2020р. видано наказ №904/6256/19 про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів в розмірі 353 995 грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 грн.05 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5309 грн.93 коп..

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р. у справі №9046256/19 залишено без змін.

Наказ господарського суду від 24.03.2020р. №904/6256/19 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконавче провадження №62623676.

17.11.2021р. від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до господарського суду надійшла заява, якою Відповідач просить визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. по справі № 904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню.

Стягувач проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на відсутність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки не відбулося списання нарахованої пені та відсотків річних, передбачене ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016р. №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021р. №1639-ІХ. Приписи Закону № 1730 не наділяють суд процесуальною можливістю визнавати недійсними видані виконавчі документи, у зв`язку із прийняттям вказаного Закону, оскільки у останньому відсутня пряма вказівка на вчинення такої дії, як і відсутня вказівка про припинення існуючого між сторонами зобов`язання. Стягувач зауважує, що у разі невиконання позивачем вимог Закону щодо списання пені та процентів річних, відповідач не позбавлений можливості захистити своє порушене право, в тому числі шляхом звернення до суду. Крім того, звертає увагу суду на те, що наразі боржник не є учасником процедури врегулювання заборгованості згідно з Законом № 1730 в редакції, чинній на даний момент. Просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

За результатами розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2019 р., Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість у розмірі 353 995,56 грн., з яких: пеня у розмірі 295 963,51 грн.; 3 % річних у розмірі 58 032,05 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р. позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задоволено повністю.

24.03.2020 р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р., яке набрало законної сили 24.03.2020р. видано наказ №904/6256/19 про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів в розмірі 353 995 грн.56коп., з яких: пеня у розмірі 295 963 грн. 51 коп., 3 % річних у розмірі 58 032 грн.05 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5309 грн.93 коп..

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020р. у справі №9046256/19 залишено без змін.

Наказ господарського суду від 24.03.2020р. №904/6256/19 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, виконавче провадження №62623676.

17.11.2021р. Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. по справі № 904/6256/19 таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. таким, що не підлягає виконанню, Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" посилалося на те, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016р. №1730-VІІІ зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021р. №1639-ІХ передбачено наступне: списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення. На реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 р. неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також затеплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену спіном на 1 червня 2021 р., неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню здня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частина боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до ст. 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків станом на 31.05.2021р. між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором постачання природного газу №3253/1718-БО-5/3 від 26.09.2017р. відсутня. Заборгованість пені становить у розмірі 350960,32 грн., яка підлягає списанню в подальшому.

Задовольняючи частково заяву про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020р. таким, що не підлягає виконанню у справі № 904/6256/19, господарський суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи попередні висновки суду про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості із неустойки, 3 % річних та інфляційних витрат у зв`язку із запровадженням механізму забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, суд зазначає, що наказ від 24.03.2020р. №904/6256/19 в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені в сумі 295 963,51 грн., три відсотки річних в сумі 58 032,05 грн., підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

29.08.2021р. набрав чинності Закон України від 14.07.2021р. N 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі Закон № 1639-ІХ). Законом, між іншим, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016р. №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі Закон №1730-VIII).

За приписами ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в редакції, з урахуванням змін, внесених Законом від 14.07.2021р. №1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

На відміну від приписів ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", законодавець не обмежив дії Закону N 1730-VIII на суб`єктів, в залежності від включення їх до Реєстру.

Згідно із ст. 7 Закону 1730-VIII, із змінами, внесеними Законом від 14.07.2021р., на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до ст. 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону; підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Судом встановлено, що між КПТМ "Криворіжтепломережа" та АТ "НАК "Нафтогаз України" сума основного боргу за договором постачання природного газу №3253/1718-БО-5 від 26.09.2017р. відсутня, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31.05.2021р. (а. с.202-204).

Таким чином, в межах розгляду справи 904/6256/19 встановалено, що погашення основної частини боргу відбулося до 1 червня 2021 року.

За таких обставин, суд погоджується із позицією відповідача, що на відносини сторін у даному випадку розповсюджується ч. 2 ст. 7 Закону 1730-VIII. Запроваджений Законом механізм списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, виключає правомірність примусового стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.

Зі змісту поданої боржником заяви вбачається, що листом №39/7-6392/21 від 29.09.2021р. НАК "Нафтогаз України" повідомив КПТМ "Криворіжтепломережа" про відмову в списанні заборгованості та про вжиття заходів щодо виконання Закону №1730, в частині списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на погашену заборгованість за спожитий природний газ, після актуалізації даних, внесених до Реєстру.

З цього приводу суд зазначає, що термін "списання заборгованості", не є цивільно-правовим терміном, він застосовується у сфері організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які ґрунтуються, у тому числі, принципах: повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Проаналізувавши Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закон України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зауважує, що встановлений законодавцем обов`язок списати заборгованість з неустойки, 3% річних, інфляційних витрат, має на меті вилучення з обліку кредитора, так, як наслідок, звільнення боржника від додаткового навантаження, в умовах повного виконання основного зобов`язання задля забезпечення досягнення мети Закону 1730-VIII, а саме забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Суд зауважує, що встановлений Законом обов`язок списати заборгованість виникає у стягувача з моменту набрання ним чинності. Заперечення позивача, в умовах чітко встановлених та підтверджених судом в межах цієї справи боргових зобов`язань, не може впливати на права відповідача бути вільним від боргів, які підлягають списанню.

Стягувач заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, посилається на те, що спірні боргові зобов`язання (пеня, 3% річних та інфляційні витрати) не обліковані в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, у зв`язку з чим на них не розповсюджується дія ст.7 Закону № 1730-VIII.

Проаналізувавши зміст зазначеного Закону, суд зауважує наступне. Зі змісту абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону до заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону віднесена заборгованість за спожиті енергоносії та заборгованість з різниці в тарифах. Під процедурою врегулювання заборгованості законодавець визначив заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

З контекстного змісту Закону №1730-VIII випливає, що вказана вище заборгованість та заборгованість з 3% річних , неустойки, інфляційних витрат відокремлені законодавцем, хоча остання заборгованість включається у довідку для включення в реєстр, але вона відображається із основною заборгованістю, яка підлягає врегулюванню згідно ЗаконуНеможливість внесення до реєстру основної заборгованості, яка погашена станом на 1 червня 2021 року, на погляд суду, унеможливлює та робить недоцільним внесення заборгованості зі сплати неустойки, 3 % річних та інфляційних витрат, в умовах відсутності боргу, який підлягає врегулюванню за Законом.

Така позиція суду узгоджується із ч.2 ст. 7 Закону №1730-VIII, за якою нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року.

Таким чином, відсутність основного боргу та обов`язок списати неустойку (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних з дня набрання чинності Законом, виключає будь - який їх облік у реєстрі, який формується в нової редакції після набрання Законом чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Оскільки основна заборгованість за природний газ була сплачена до 01.06.2021р., тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що нарахована на основну заборгованість пеня, інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню у силу вимог Закону.

При цьому, доводи апелянта про те, що приписи Закону №1730 не наділяють суд процесуальною можливістю визнавати недійсними видані виконавчі документи є безпідставними, оскільки суд не визнавав виконавчий документ недійсним, а ухвалив рішення про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в силу положень ч.2 ст. 328 ГПК України у зв`язку з врегулюванням заборгованості шляхом списання згідно Закону №1730-VIII.

Таким чином, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно встановив обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду- без змін.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021р. у справі №904/6256/19 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.05.2022 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус