Рішення

від 25.11.2021 по справі 504/4182/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4182/18

Номер провадження 2/504/366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Жовтан П.В.,

за участю секретаря судових засідань - Сокурцової Т.О.,

представників позивача -адвокатів Лукинюк В.В., Мальцевої І.В.,

представників відповідача - адвоката Герус О.О., Рябоконь В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб ПАТ Одесагаз , ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал про усунення перешкод користування земельною ділянкою шляхом знесення паркану та відновлення межових знаків, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою шляхом знесення паркану та відновлення межових знаків.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Адамець О.І. (№ в реєстрі 1903) позивач придбав земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:3533, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва. Пунктом 2 Договору визначено, що земельна ділянка набувається із земель приватної власності без змін її меж та цільового призначення.

Суміжним з ОСОБА_1 власником є відповідачка, якій на праві приватної власності належить земельна ділянка АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.09.2018 року та листом ДБК Золоті ключі № 38 від 16.08.2018 року.

Вищезазначені земельні ділянки межують одна з одною. Між сторонами виник спір з приводу паркану, який відповідачка самовільно збудувала на земельній ділянці позивача, газового лічильника, розташованого на спірному паркані та розташованого навпроти ділянки позивача люку відповідача з точкою підключення до центрального водопостачання, що і стало причиною звернення до суду.

У 2017 році ФОП ОСОБА_3 зробив технічний звіт, згідно якого було встановлено, що паркан відповідачки побудований з відхиленням в глиб його ділянки, від точки 1 Технічного звіту з відновлення меж та топографічної зйомки на відстань 0,4589 метрів, від точки 4 на 0,3987 м.

Внаслідок чого позивач стверджує, що відповідач фактично захопила частину земельної ділянки, що належить йому. З приводу фактичного захоплення своєї земельної ділянки позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням перемістити паркан, газовий лічильник та люк водопостачання. Однак, відповідач не здійснив дій щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що належить позивачу.

Зазначені дії відповідача порушують права позивача на безперешкодне використання належної йому ділянки на власний розсуд: її утримання, благоустрій, опорядження, планування території тощо. Крім того, оскільки розмір ділянки позивача є незначним, таке самовільне захоплення з боку відповідача є для позивача суттєвим.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В. від 10.12.2018р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позов.

У строк, встановлений ухвалою судді від 10.12.2018р. відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. Відзив на позовну заяву було направлено відповідачем 20.05.2021 р. (отримано судом 27.05.2021р.), з урахуванням пропуску строку на подання відзиву, він був залишений без розгляду та викладене не приймається до уваги при вирішені цієї цивільної справи.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В. від 10.12.2018р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів по вказаній цивільній справі, а саме: витребувано у ПАТ Одесагаз технічну документацію щодо газового лічильника, який належить відповідачу та розташований зі сторони земельної ділянки позивача, а також відомості щодо відповідності місця розташування газового лічильника, який належить відповідачу; крім того, витребувано у ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал технічну документацію щодо люку водопостачання, що належить відповідачу, розташований навпроти земельної ділянки позивача, а також відомості щодо відповідності розташування люку водопостачання технічній документації.

Позивач надав суду висновок №54/18 судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі №504/4182/18, який був складений судовим експертом, ОСОБА_4 .

Вказаним висновком було встановлено, зокрема, порушення меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , дачно-будівельного кооперативу "Золоті Ключі".

Безпосередньо, встановлено, що по фасадній зовнішній межі з правого боку, фундамент паркану з земельної ділянки № НОМЕР_1 заходить на земельну ділянку № НОМЕР_2 на 24 см, по задній зовнішній межі - фундамент паркану заходить на земельну ділянку № НОМЕР_2 на 14 см. Площа зайнятої земельної ділянки фундаментом паркану вздовж правої бічної межі складає 8 кв.м.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 31.07.2019 р. за клопотанням представника відповідача - адвоката Герус О.О. призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз .

Надалі, з урахуванням висновків експерта, 25.03.2021 р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 197 ЦПК України (надійшла 26.03.2021р.), а саме:

1. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати паркан та фундамент паркану між земельними ділянками 18 та 20, безпосередньо, по крайній точці фундаменту паркану з фасаду земельної ділянки №18 - 24 см, середини паркану - 17 см, крайній точці фундаменту паркану з тилу - 8 см;

2. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у відновленні межових знаків між земельними ділянками 18 та

АДРЕСА_2 . Зобов`язати ОСОБА_2 перенести її газовий лічильник, розташований зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська на земельну ділянку АДРЕСА_3 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська, яка належить ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати ОСОБА_2 перенести люк водопостачання, розташований навпроти земельної ділянки АДРЕСА_1 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська навпроти земельної ділянки АДРЕСА_3 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська, яка належить ОСОБА_2 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.05.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судових засіданнях представники позивача-адвокати Лукинюк В.В., Мальцева І.В. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представники, в судові засідання, при розгляді справи по суті не з`явилися, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач була повідомлена відповідач за адресою, зареєстрованою в установленому законом порядку, до суду повернулися повідомлення про отримання судових повісток, а також за адресою місцезнаходження майна, однак до суду повернулися конверти з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Представники третіх осіб ПАТ Одесагаз , ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал , будучи належним чином повідомленими в судові засідання, не з`явилися, однак раніше надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п.1, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступного.

ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 28.12.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Адамець О. І. (№ в реєстрі 1903), є власником земельної ділянки площею 0.100 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:3533, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.18-21).

Суміжним з ОСОБА_1 власником є відповідачка, якій на праві приватної власності належить земельна ділянка АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.09.2018 року та листом ДБК Золоті ключі № 38 від 16.08.2018 року (т.1 а.с.24-25)

Між сторонами виник спір з приводу паркану, газового лічильника, розташованого на спірному паркані та розташованого навпроти ділянки позивача люку відповідача з точкою підключення до центрального водопостачання.

Відповідно до вимог ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Положеннями частини другої ст. 89 ЦПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до вказаного Висновку експерта №54/18 від 08.02.2019 р. (т.1 а.с.102-108), встановлено, що по фасадній зовнішній межі з правого боку, фундамент паркану з земельної ділянки № НОМЕР_1 заходить на земельну ділянку № НОМЕР_2 на 24 см., по задній зовнішній межі - фундамент паркану заходить на земельну ділянку № НОМЕР_2 на 14 см. Площа зайнятої земельної ділянки фундаментом паркану вздовж правої бічної межі складає 8 кв.м.

Крім того, 16.02.2021р. судовим експертом Долгих М.Є. було складено висновок експерта №483 судової земельно-технічної експертизи.

Вказаним висновком було встановлено, зокрема, порушення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 .

Безпосередньо вказано, що порушення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , виникло внаслідок заступу збудованого фундаменту паркану між земельними ділянками № НОМЕР_2 та АДРЕСА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_2 (крайня точка фундаменту паркану з фасаду земельної ділянки №18 - 24 см, середина паркану - 17 см, крайня точка фундаменту паркану з тилу - 8 см, площа земельної ділянки, занятої частиною фундаменту паркану складає 6,77 кв. м.

Крім того, судовим експертом, ОСОБА_5 , вказано у висновку, що зменшення розмірів відхилення від межі (з урахуванням висновка експерта №54/18 та висновка експерта № 483), згідно правовстановлюючих документів, свідчить про проведення демонтажних робіт частини побудованого паркану та фундаменту паркану.

Також, судовий експерт, ОСОБА_5 , зазначила у висновку №483, що для відновлення меж земельної ділянки № НОМЕР_2 , відповідно до правовстановлюючих документів, необхідно провести частковий демонтаж фундаменту паркану та відновити межові знаки.

Матеріалами справи підтверджено, що газовий лічильник та каналізаційний люк розташовані на території позивача, а саме: на АДРЕСА_1 , що є порушенням права власності Позивача, щодо користування та розпорядження власною земельною ділянкою.

Щодо перешкод користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Суміжним з ОСОБА_1 власником є відповідачка, якій на праві приватної власності належить земельна ділянка АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.09.2018 року та листом ДБК Золоті ключі № 38 від 16.08.2018 року.

Статтею 41 Конституції України?та статтею?1?Першого?протоколу до?Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Положення Конституції України закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України?встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом?статті 391 ЦК України?та?статті 155 ЗК України?власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.

Статтями 90, 91 ЗК України передбачено перелік прав та обов`язків власників земельних ділянок, відповідно до яких власники мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов`язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

Зміст добросусідства визначений статтею 103 ЗК України, відповідно до частини першої якої власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 153 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина четверта статті 376 ЦК України передбачає, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Самочинним є будівництво, яке здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право використовувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 ЦК України).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , - згідно зі ст. 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників.

Статтею 106 ЗК України?визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до?статті 107 ЗК України?основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка відповідно до?статті 193 ЗК України?містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18 травня 2010 року, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодження, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 року по справі № 592/8310/16-ц, від 15.08.2018 року по справі № 349/554/16-ц. Так у постанові від 07.06.2018 року Верховний Суд зазначає: Судами установлено, що земельні ділянки сторін мають спільну межу, з приводу якої і виник спір, а позивач фактично використовує свою земельну ділянку у меншому розмірі, ніж встановлено правовстановлюючими документами ?Оскільки установлено, що права позивача порушені, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та зобов`язання відповідача звільнити її земельну ділянку площею 0,00775 га шляхом відновлення спільних поворотних точок, та знесення належного відповідачу паркана, який проходить по земельній ділянці позивача .?

Щодо вимог Позивача перенести газовий лічильник Відповідача.

На території спільного паркану (межової споруди) власника земельної ділянки № НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , з власником земельної ділянки № НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , розміщено газовий лічильник, який належить останній.

?Відповідно до ст. 108 Земельного кодексу України, у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними.

У зв`язку з тим, що між власниками земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 немає домовленості щодо розміщення газового лічильника на межовій споруді, необхідно керуватись п. 6.114 ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди (далі - ДБН).

Згідно з п. 6.114 ДБН: Розміщення лічильників слід передбачати: На окремо розташованих опорах на території споживача газу; На стінах газифікованих будинків на відстані по горизонталі не менше 0,5 м від дверних та віконних отворів .

Вказаний вище перелік місць розташування газового лічильника за межами (зовні) будинку є вичерпним. Законодавством не передбачено можливості встановлення газового лічильника на межовій споруді, яка є спільною власністю сусідів.

Крім того, на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.12.2018 р. по справі №504/4182/18 ПАТ Одесагаз надало технічну документацію щодо газового лічильника, який належить Власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 , відомості щодо відповідності місця розташування газового лічильника разом із аксонометричною схемою М 1:100, у відповідності до якої погоджено генеральний план ділянки АДРЕСА_3 та план житлового дому. (а.с.95-97)

У відповідності до вказаної схеми, розміщення газового лічильника на території межової споруди між земельною ділянкою АДРЕСА_1 та № 20 було погоджено посадовими особами підприємства газового господарства.

Таким чином, враховуючи вищевказане, вбачаються наступні порушення:

Газовий лічильний встановлений на території межової споруди, а не на території споживача газу, ким є Власник земельної ділянки № НОМЕР_1 ;

Газовий лічильник був встановлений на території межової споруди без згоди Власника земельної ділянки АДРЕСА_1 .

А отже, газовий лічильник було розташовано посадовими особами підприємства газового господарства з порушенням вимог законодавства та підлягає його переміщенню з території межової споруди на територію споживача газу, на земельну ділянку АДРЕСА_3 .

Щодо вимог перенесення каналізаційного люку.

Відповідно відповіді ДБК Золоті Ключі №3 від 15.02.2019 р. (т.1 а.с.149), каналізаційний люк (оглядовий колодязь), встановлений на земельній ділянці № НОМЕР_2 , насправді, є колодязем для підключення земельних ділянок до мереж водопостачання і має диспетчерську назву В16-3 .

Вказаний колодязь було збудовано ДБК Золоті Ключі , у технологічному коридорі (технологічний коридор це - відстань від бордюрного каменю дороги до межі фасаду земельної ділянки), на лінії умовного продовження межі ділянок Дзеркальна, 18 та АДРЕСА_3 , в якому проходять магістралі водо-, газо-, електропостачання та телефонні мережі та слабко струмові мережі.

Встановлення технологічних колодязів для обслуговування існуючих на території ДБК Золоті Ключі комунікаційних мереж відбувається виключно на підставі спеціальних технічних умов, що надаються адміністрацією Кооперативу.

Схематичний план розміщення технологічних колодязів (люків), з умовними позначеннями, збудованих та запроектованих ДБК Золоті Ключі , розташованих по вулиці Дзеркальна в межах земельних ділянок №№16-20 та №№15-19 додано до матеріалів цивільної справи.

Проаналізувавши вказаний Схематичний план (т.1 а.с.150), вбачається, що каналізаційний люк має знаходитись строго на межі ділянок Дзеркальна, 18 та Дзеркальна, 20, однак, виходячи з доказів, які надані до матеріалів цивільної справи, а саме: фото докази, видно, що вказаний каналізаційний люк знаходиться не на межі ділянок, а зі сторони ділянки Дзеркальна,18. Відтак, встановлення вказаного каналізаційного люку було здійснено з порушеннями та є таким, що не відповідає Схематичному плану, встановленого адміністрацією Кооперативу, а тому вимагає приведення розташування каналізаційного люку до Схематичного плану.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем надано заяву-розрахунок судових витрат (т.1 а.с.161-179), даючи оцінку які суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи містяться документальні підтвердження того, що позивачем сплачено 2820 грн. судового збору за подання позовної заяви (квитанція ПН2049 від 09.11.2018р., т.1 а.с.6), 42.30 грн. - банківська комісія за сплату судового збору за подання позовної заяви (квитанція ПН2049РКО від 09.11.2018р., т.1 а.с.165); 352.40 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів ( квитанція ПН3742 від 04.12.2018р., т.1 а.с.53); 10 грн. - банківська комісія за сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів (квитанція ПН3742РКО від 04.12.2018р., т.1 а.с.166); 8200 грн. - сплата за виконання висновку експерта (квитанція N12GE58419 від 08.01.2019р., т.1 а.с.167); 98.40 грн. - банківська комісія за сплату за висновок експерта (квитанція N12GE58419 від 08.01.2019р., т.1 а.с.167); 2700 грн. - сплата проведення технічного звіту кадастрової зйомки земельної ділянки (прибутковий касовий ордер №1/12 від 30.12.2018р., т.1 а.с.168); 30 грн. - відправка Укрпоштою документів до суду (накладна №6500906123074 від 04.12.2018р. та описом вкладення до неї т.1 а.с.178-180), а всього на суму 14253. 10 грн., які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для стягнення із відповідача заявлених витрат на відправку позовної заяви до суду на суму 216 грн., витрат на відправку адвокатських запитів на суму 164 грн. та 180 грн., оскільки у наданих позивачем накладних відсутнє зазначення сум коштів витрачених на відповідне відправлення (т.1. а.с.169-177) також суд не вбачає необхідності у стягненні витрат, пов`язаних із направленням заяви про перенесення газового лічильника на суму 160 грн., оскільки в контексті ст.133 ЦПК України це не є витратами, пов`язаними із необхідністю розгляду даної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 5, 11, 12, 76-81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб ПАТ Одесагаз , ТОВ Інфокс філії Інфоксводоканал про усунення перешкод користування земельною ділянкою шляхом знесення паркану та відновлення межових знаків - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати паркан та фундамент паркану між земельними ділянками 18 та 20, безпосередньо, по крайній точці фундаменту паркану з фасаду земельної ділянки №18 - 24 см., середини паркану - 17 см., крайній точці фундаменту паркану з тилу - 8 см.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у відновленні межових знаків між земельними ділянками 18 та АДРЕСА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_2 перенести її газовий лічильник, розташований зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська Одеського (Лиманського) району Одеської області на земельну ділянку АДРЕСА_3 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська Одеського (Лиманського) району Одеської області, яка належить ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 перенести люк водопостачання, розташований навпроти земельної ділянки АДРЕСА_1 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська Одеського (Лиманського) району Одеської області навпроти земельної ділянки АДРЕСА_3 у дачно-будівельному кооперативі Золоті ключі с/рада Фонтанська Одеського (Лиманського) району Одеської області, яка належить ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , судові витрати по справі у загальному розмірі 14253 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 10 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 29.11.2021р.

Суддя Жовтан П. В.