Постанова

від 02.11.2021 по справі 754/12752/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/12752/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8628/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Коцюрби О.П., Білич І.М.,

за участю секретаря судового засідання Дроздової Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Зінченка Данила Валентиновича в інтересах Садівницького товариства Південтепломонтаж на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року та додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року у складі судді Панченко О.М.,

у справі за позовом Садівницького товариства Південтепломонтаж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членським і пайовими внесками, плати за користування спільною власністю та визнання договору укладеним,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року Садівницьке товариство Південтепломонтаж (далі - СТ ПТЕМ ) звернулося у суд із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членським і пайовими внесками, плати за користування спільною власністю та визнання договору укладеним, в якому з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просило суд стягнути із відповідача заборгованість по сплаті членських внесків за період з 01.08.2016 року до 08.07.2018 року у розмірі 1 534 грн 50 коп.; заборгованість по сплаті пайових внесків за період з 01.01.2018 року до 08.07.2018 року у розмірі 7 506 грн 23 коп.; заборгованість по сплаті внеску за користування спільною власністю за 2018 рік у розмірі 2 643 грн 75 коп.; заборгованість по сплаті внеску за користування спільною власністю за 2019 рік у розмірі 5 287 грн 50 коп.; пеню за несвоєчасну сплату внесків за період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року у розмірі 9 955 грн 09 коп.; штраф за несвоєчасну сплату внесків за період з 09.07.2018 року по 01.08.2019 року у розмірі 63 550 грн; 3% річних за період з 01.08.2016 року до 01.08.2019 року у розмірі 642 грн 35 коп.; індекс інфляції за період з 01.08.2016 року до 01.08.2019 року у розмірі 2 626 грн. 38 коп. Визнати укладеним, з дня набрання рішенням законної сили договір №1/18 про користування неподільним і загальним майном СТ ПТЕМ від 09 липня 2018 року в редакції, яка підписана СТ ПТЕМ . Вирішити питання судових витрат.

Позов обґрунтовано, тим, що СТ ПТЕМ є юридичною особою, створеною і зареєстрованою 02.12.1997 року, та діє на підставі положень Статуту та Закону України Про кооперацію .

Відповідач був прийнятий у члени СТ ПТЕМ у порядку, визначеному у ст. 9 Статуту товариства, затвердженого рішенням Загальних зборів членів СТ ПТЕМ , оформленим протоколом № 2 від 22.03.1997 року, на підставі заяви від 04.06.2006 року у зв`язку із набуттям права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 8000000000:66:681:0037, загальною площею 0,0705 га.

Відповідно до положень Статуту СТ ПТЕМ та вимог законодавства України відповідач був зобов`язаний своєчасно сплачувати вступні, членські, цільові внески у розмірі та в терміни, встановлені загальними зборами членів Кооперативу; а також своєчасно сплачувати в установленому порядку земельний податок, орендну плату та плату за використання електроенергії та інші платежі і збори, встановлені Правлінням та діючим законодавством.

Проте відповідач не сплачує такі послуги, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.08.2016 року до 08.07.2018 року, а також штрафні санкції за період з 01.08.2016 року до 01.08.2019 року у розмірі 20 320 грн 36 коп., а також повинен сплатити пайовий внесок на підключення до КТП-8147 членів ОК СТ ПТЕМ у розмірі 300 доларів США у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент оплати.

Відповідно до п/п 5.12.4 п. 5.12 Статуту СТ ПТЕМ в редакції від 08.07.2018 року власник ділянки, виключений зі складу членів товариства зобов`язаний протягом 30 днів, з моменту виключення, укласти з Товариством договір про право користування спільною власністю товариства.

Також відповідач після виключення з членів СТ ПТЕМ був зобов`язаний сплачувати за користування спільною власністю внесок у розмірі 750 грн сотка на рік, розмір якого встановлений п.п. 16, 17 рішення Загальних зборів членів ОК СТ ПТЕМ , оформленого протоколом № 4 від 09.09.2017 року. Так, згідно з п. 2.2 ст. 2 Договору про користування неподільним і загальним майном Садівницького товариства Південтеплоенергомонтаж від 09.07.2018 року № 1/18 садівник зобов`язаний щомісячно у строк до 5 числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок товариства попередню оплату за користування майном товариства у сумі 440 грн 63 коп за поточний місяць.

Разом з тим, відповідач не сплачує такі послуги і розмір його заборгованості, а також штрафних санкцій за період з 01.01.2019 року по 01.08.2019 року становить 73 425 грн 44 коп.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року позовні вимоги СТ ПТЕМ залишено без задоволення.

Додатковим рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року заяву представника відповідача задоволено.

Стягнуто з СТ ПТЕМ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 958 грн 78 коп.

В апеляційній скарзі адвокат Зінченко Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ посилаючись на порушення норм процесуального права, не правильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вказано, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим без врахування наданих стороною позивача доводів/доказів , не відображено належної мотивації міркувань, натомість взято до уваги недоведені доводи сторони відповідача, які суд першої інстанції безпідставно визнав встановленими, що не мають відношення до правовідносин сторін .

Зазначено, що мотивувальна частина викладена у рішенні суду містить недостовірну інформацію про те, що відповідач був виключений із членів Садівницького товариства 27.11.2016 року, у зв`язку із чим Статут в редакції від 08.07.2018, який містить положення про необхідність погашення заборгованості учасником Садівницького товариства (який виключений із членів товариства) та обов`язковість укладення таким учасником Договору про право користування спільним майном (протягом 30 днів з дати виключення) не був акцептований відповідачем, що не зобов`язує останнього виконувати такі умови. Разом з тим, судом першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач був виключений із членів Садівницького товариства лише 08.07.2018, а не 27.11.2016, як вказано в рішенні суду, у зв`язку: із його злісним ухиленням від сплати членських внесків та супутніх платежів, а також через вчинення ним перешкод Садівницькому товариству у його законній господарській діяльності, що докладно підтверджується протоколом №9 позачергових зборів уповноважених представників членів Садівницького товариства Південтеплоенергомонтаж від 08.07.2019 року.

Крім того, звертає увагу суду до факту перешкоджання законній господарській діяльності відповідачем, шляхом утворення на території садівницького товариства аналогічного обслуговуючого кооперативу із співзвучною назвою, з метою ухилення від виконання власних цивільно-правових зобов`язань, що також використовувалось відповідачем (його представниками) для умисного введення в оману суду першої інстанції, шляхом подання завідомо неправдивих доказів, що мало наслідками обґрунтування мотивувальної частини оскаржуваного рішення недопустимими доказами, які не мають відношення до предмету судового позову взагалі.

Також вказано, що земельна ділянка відповідача знаходиться в межах земель позивача ( АДРЕСА_1 ), тобто СТ ПТЕМ (код ЄДРПОУ 25286078), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А тому твердження відповідача, про відсутність у позивача майна спільного користування на землі, а також відсутності підстав для їх обслуговування (огорожа, благоустрій, охорона, освітлення, ремонт доріг, очищення та вивіз сміття, облаштування), за рахунок членських та пайових внесків, а також плати за користування спільною власністю особами, які не є членами товариства позивача, як і безпідставно зазначено у мотивувальній частині рішення суду.

Крім того, скаржник не погоджується і з додатковим рішенням суду про задоволення заяви представника відповідача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з позивача, вважає його необґрунтованим та упередженим, яке ґрунтується виключно виходячи із положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з якої убачається, що при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача. У зв`язку з чим просив скасувати додаткове рішення Деснянського районного суду від 12.04.2021 року та ухвалити нове рішення про покладення таких витрат на відповідача.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши представників позивача Гіденко О.В. та Зінченко Д.В. , які просили задовольнити апеляційну скаргу, представників відповідача ОСОБА_4 Руденка Д.В. , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 12.06.2017року виключений з членів кооперативу, оскільки з цієї дати є членом іншого садівницького кооперативу ПІВДЕНТЕПЛОМОНТАЖ , який знаходиться на території садівницького масиву Воскресенський , майном якого й користується з метою обслуговування садового будинку, що знаходиться за місцезнаходженням позивача по АДРЕСА_1 , а тому і не має будь-яких зобов`язань перед позивачем.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як убачається з матеріалів справи, обслуговуючий кооператив СТ ПТЕМ , є юридичною особою, створеною і зареєстрованою 02.12.1997 року, та діє на підставі положень Статуту та Закону України Про кооперацію (а.с. 23-43 т.1).

Встановлено, що рішенням КМДА від 24.06. 1999року № 301-9/ 402 позивачу - СТ ПТЕМ виділено у постійне користування земельну ділянку, пл.1,3 га й одночасно передано у приватну власність членам садівницького товариства земельні ділянки для ведення садівництва (а.с.17 т.2).

Відповідно до справи, 04.06.2006 року відповідача було прийнято у члени СТ ПТЕМ , що у зв`язку із набуттям ним права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.12,13 т.1).

Встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 16.12.2008 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:66:681:0037, загальною площею 0,0705 га та 23.07.2013року ним в установленому законом порядку зареєстровано право власності на садовий будинок, розташований за указаною адресою (а.с.211-214 т.1).

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Статуту ОК СТ ПТЕМ , затвердженого рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) ОК СТ ПТЕМ , оформленого протоколом № 1 від 27.11.2016 року, та Статуту ОК СТ ПТЕМ , затвердженого рішенням Позачергових зборів уповноважених представників СТ ПТЕМ , оформленого протоколом № 7 від 08.07.2018 року, у разі порушення термінів сплати внесків членом Кооперативу, йому нараховується пеня на суму недоплати у розмірі 1% за кожний день прострочення від суми недоплати, але не більше розміру недоплаченої суми (а.с. 31,39 т.1).

Встановлено, що рішенням загальних зборів членів СТ ПТЕМ , оформленого протоколом № 1 від 30.06.2013 року, було затверджено членський внесок на утримання і діяльність СТ ПТЕМ у період до 01.01.2018 року у розмірі 70 грн сотка/рік (а.с.45-47 т.1).

Згідно протоколу № 4 від 09.09.2017 року, рішенням загальних зборів членів ОК СТ ПТЕМ , було затверджено членський внесок на утримання і діяльність ОК СТ ПТЕМ у період з 01.01.2018 року у розмірі 150 грн сотка/рік (а.с. 48,49 т.1).

Відповідно до рішення позачергових зборів уповноважених представників членів СТ ПТЕМ 08.07.2018 року у порядку, визначеному у п. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 Статуту ОК СТ ПТЕМ в редакції від 27.11.2016 року, за рішенням яких, оформленим протоколом № 9, ОСОБА_1 було виключено із членів СТ ПТЕМ (а.с.58,59 т.1).

Пунктами 16, 17 рішення загальних зборів членів ОК СТ ПТЕМ у відповідності до протоколу № 4 від 09.09.2017 року передбачено, що після виключення з членів СТ ПТЕМ колишній член кооперативу з 01.01.2018 року зобов`язаний сплачувати за користування спільною власністю внесок у розмірі 750 грн сотка на рік (150*5=750) (а.с.49 т.1).

Отже, матеріалами справи доведено, що з 04.06.2006 року ОСОБА_1 , являючись власником земельної ділянки № НОМЕР_1 кадастровий номер 8000000000:66:681:0037 по АДРЕСА_1 , що розташована на виділеній в установленому порядку земельній ділянці позивачу, а також після його виключення із членів кооперативу, зобов`язаний нести відповідні витрати, пов`язані з членством у кооперативі та утриманням майна.

Відповідно до справи, на позачергових зборах уповноважених представників, оформлене протоколом від 08.07.2018 року № 9, Правління Товариства може ініціюватися звернення до суду щодо встановлення матеріального відшкодування збитків, завданих Товариству його членами, спричинених порушенням Статуту та рішень статутних органів Товариству.

Звертаючись у суд з позовом про стягнення заборгованості по внесках, пені, а також трьох відсотків річних та інфляційних, Садівниче товариство зазначало про невиконання відповідачем положень Статуту садівницького товариства, Правил внутрішнього розпорядку та рішень загальних зборів та зборів уповноважених несплату боржником членських внесків, починаючи з серпня 2016 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до п. 9.3 Правил внутрішнього розпорядку СТ ПТЕМ , затверджених рішенням Зборів уповноважених представників членів, оформленим протоколом від 18.03.2017 року № 3 та протоколом від 08.07.2018 року № 7, усі вступні, пайові, цільові внески підлягають сплаті в терміни, встановлені рішеннями Правління Товариства. Членські внески сплачуються садівником наперед за поточний рік, протягом першого місяця поточного року або наперед за квартал, протягом першого тижня поточного кварталу (а.с.20, 44 т.1).

Зі справи вбачається, що зборами від 08.06.2017року, було засновано ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО ПІВДЕНТЕПЛОЕЛЕКТРОМОНТАЖ , членом якого є ОСОБА_1 й 21.07.2017 року юридичну особу було внесено до Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПУО 41391304 з місцезнаходженням - 02002, м. Київ, Дніпровський район, садівницький масив Воскресенський з фактичним розташуванням на території позивача (а.с.204, 209, 210 т.1).

Проте, як свідчать матеріали справи, створеному на території позивача - СТ ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ товариству з співзвучною назвою у користування земельна ділянка не виділена.

Суд першої інстанції залишив поза увагою, що створене СТ ПІВДЕНТЕПЛОЕЛЕКТРОМОНТАЖ , членом якого є відповідач, містить схожу з позивачем назву й знаходиться в межах його земель та не містить доказів виділення йому у користування в установленому законом порядку земельної ділянки, а ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, належна ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться у межах земель позивача, чим спростовуються висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача обов`язку вносити обов`язкові платежі визначені в установленому порядку.

До того ж, суд не звернув увагу, й на те, що СТ ПТЕМ порушено питання стягнення з відповідача членських внесків за період перебування його у членах товариства.

Відповідно до справи, ОСОБА_1 не вносить платежі та не виконує цивільно-правові обов`язки, передбачені Статутом обслуговуючого кооперативу з серпня 2016 року, у зв`язку з чим суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у відповідача зобов`язань перед товариством у зв`язку з набуттям його членства у іншому СТ.

За таких обставин, колегія суддів визнає такими, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених по справі позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції, як постановлене з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, а по справі необхідно постановити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

Статтею 8 Закону України Про кооперацію визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про кооперацію кооперативне об`єднання діє на підставі статуту, який затверджується установчими зборами (конференцією, з`їздом) уповноважених представників кооперативів, кооперативних об`єднань.

Відповідно до справи, відповідачу на праві власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0705 га.

Як свідчать матеріали справи, рішенням загальних зборів членів СТ ПТЕМ від 30.06.2013 року, було затверджено членський внесок на утримання і діяльність СТ ПТЕМ у період до 01.01.2018 року у розмірі 70 грн сотка/рік (а.с.45-47 т.1).

Рішенням загальних зборів членів СТ ПТЕМ від 09.09.2017 року затверджено членський внесок на утримання і діяльність СТ ПТЕМ у період з 01.01.2018 року у розмірі 150 грн сотка/рік.

Звертаючись у суд, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті членських внесків за період з 01.08.2016 року до 08.07.2018 року у розмірі 1534 грн 50 коп.

Між тим, з урахуванням перевірки зазначених у розрахунку нарахувань (а.с.72 т.1), колегія вважає доведеними заявлені по справі вимоги про стягнення на користь товариства заборгованість по членським внескам, у сумі 1 246 грн 63 коп., остільки за період з 01.08.2016 року до дати його виключення з членів кооперативу - 08.07.2018 року сума боргу становить саме указану суму (205,63+493,50+ 547,50= 1246,63).

Також пунктами 16, 17 рішення указаних загальних зборів СТ ПТЕМ від 09.09.2017 року передбачено, що після виключення з членів СТ ПТЕМ колишній член кооперативу з 01.01.2018 року зобов`язаний сплачувати за користування спільною власністю внесок у розмірі 750 грн. сотка на рік (150*5=750) (а.с.48, 49 т.1).

Відповідно до рішення позачергових зборів уповноважених представників членів СТ ПТЕМ , 08.07.2018 року ОСОБА_1 було виключено із членів СТ ПТЕМ (а.с.58,59 т.1).

Як свідчить зміст долученого до справи розрахунку заборгованості, позивачем проведено нарахування заборгованості відповідача за період з 09.07.2018 року по 01.08.2019 року, між тим така вимога у позовній заяві відсутня.

А згідно вимог ч.1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, колегія суддів з урахуванням принципу диспозитивності розглядає спір в межах заявлених вимог.

Відповідно до змісту позову, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 виниклу заборгованість з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних, як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, що передбачено положеннями ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням доведеності позову в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті членських внесків з 01.08.2016 року по 08.07.2018 року у сумі 1246 грн 63 коп. й указані вимоги ґрунтуються на положеннях матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність нарахування виниклої заборгованості з урахуванням трьох відсотків річних за указаний період, що становить 100 грн 51 коп., також а індекс інфляції - 431 грн 71 коп.

Окрім указаних сум, позивач просить стягнути з боржника пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦПК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Як убачається зі справи, у долученому до справи відзиві на позовну заяву адвокат Руденко Д.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просить застосувати строк позовної давності (а.с.39 т.1).

Отже, у справі міститься заява представника позивача про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Як свідчать матеріали справи, з позовом у суд позивач звернувся 28.08.2019 року, а тому підлягає до нарахування пеня за рік, що передував зверненню позивача до суду - з 27.08.2018 року по 28.08.2019 року, що з урахуванням інформації Держстату щодо індексів інфляції за указаний період становить суму 2069 грн 52 коп.

Відповідно до п.7.3 Статуту ОК СТ ПТЕМ (а.с.31, 39т.1) у разі порушення термінів сплати внесків членом товариства, йому нараховується пеня на суму недоплати в розмірі 1% за кожен день прострочення від суми недоплати але не більше розміру недоплаченої суми.

Отже, з урахуванням вимог п.7.3 Статуту, розмір пені слід визначити у розмірі суми заборгованості - 1246 грн 63 коп.

Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті пайового внеску у розмірі 7506грн.23коп., що еквівалентно 300 дол. США., на підключення до КТП - 8147 членів СТ ПТЕМ , колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.15 протоколу №4 загальних зборів членів ОК СТ ПТЕМ від 19.09.2017 року затверджено пайовий внесок на підключення до КТП-8147 членів товариства (а.с.49 т.1).З долученого до справи договору №С1-19-14/20213 про стандартне приєднання убачається, що 20.01.2014 року між ПАТ Київенерго в особі СВП Київські електромережі та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого до еклектичних мереж виконавця послуг приєднуються: садовий будинок АДРЕСА_1 ) (а.с.178-181 т.1).

Згідно даних квитанції №ПН 1545 від 24.01.2014 року ОСОБА_1 за приєднання до електромереж сплачено 13 188 грн (а.с.184 т 1).

Позивачем не долучено будь-яких доказів на несення витрат, пов`язаних з підключенням будинку відповідача до електромереж.

За таких обставин, коли ОСОБА_1 самостійно здійснив підключення свого будинку до електромережі, оплативши вартість наданих послуг, заявлені в указаній частині вимоги підлягають відмові у їх задоволенні.

Вирішуючи вимоги позову про визнання укладеним з дня набрання рішенням законної сили договору про право користування спільною власністю СТ ПТЕМ в редакції, яка підписана садівницьким товариством Півдетеплоенергомонтаж , колегія суддів враховує таке.

Відповідно до п/п 5.12.4 п. 5.12 Статуту СТ ПТЕМ в редакції від 08.07.2018 року власник ділянки, виключений зі складу членів товариства, зобов`язаний протягом 30 днів, з моменту виключення, укласти з товариством договір про право користування спільною власністю товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст. 642, 643 ЦК України.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Між тим, відповідно до справи, в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти його укладення та указував, що умови договору №1/18 про користування неподільним і загальним майном СТ ПТЕМ від 09.07.2018 року в редакції, яка підписана садівницьким товариством, викладені на невигідних для нього умовах, які не узгоджувалися з ним, а тому він заперечує проти його укладення.

Зі справи убачається, що товариством на адресу місця проживання відповідача поштою було направлено повідомлення про необхідність укладення ним договору про право користування спільною власністю, проте поштова кореспонденція повернулася без вручення адресату (а.с.61 т.1).

Відповідно до змісту ст.ст. 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Окрім цього, посилаючись на п. 2.2 ст. 2 долученого до справи проекту договору про користування неподільним і загальним майном садівницького товариства Південтеплоенергомонтаж від 09.07.2018 року № 1/18, садівник зобов`язаний щомісячно у строк до 5 числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок товариства попередню оплату за користування майном товариства у сумі 440грн.63 коп. за поточний місяць.

Разом з тим, відповідно до справи, договір, на підставі якого позивач просить стягнути попередню оплату за користування майном, у сумі 440 грн 63 коп., відповідачем не підписано, істотні умови не узгоджено щомісячно.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав ухвалення рішення про задоволення позову про визнання договору укладеним, проект якого складено позивачем та долучено до справи, а також стягнення з відповідача на підставі указаного проекту договору заборгованості по сплаті внесків за користування спільною власністю за 2018 рік у сумі 2643 грн 75 коп. та 5 287 грн 50 коп. за 2019 рік (а.с.68,7,72 т.1).

З огляду на викладене, підлягають відхиленню, як такі, що мають похідний характер та не ґрунтуються на законі й вимоги про стягнення з відповідача за період з 09.07.2018 року по 01.08.2019 року на користь товариства за несвоєчасну сплату внесків: - штрафу, пені, а також трьох відсотків річних та інфляційних.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заявленого по справі позову й стягнення з ОСОБА_1 на користь СТ ПТЕМ заборгованість по сплаті членських внесків за період з 01.08.2016 року до 08.07.2018 року, а також пеню, три відсотки річних та інфляційні, що становить загальну суму 9 228 грн 04 коп. (1246, 63+ 100,51+431, 71+ 1246,63).

У задоволенні позову у іншій частині необхідно відмовити, у зв`язку з чим подана по справі апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність додаткового рішення суду першої інстанції та вирішуючи питання відшкодування витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката під час розгляду справи, ОСОБА_1 долучено до справи договір про надання правничої допомоги з № 21-8/2020 від 21.08.2020 року з доповненнями до нього, акт прийому передачі послуг від 05.04.2021 року № АОРО 0000224, квитанцію до прибуткового касового ордеру №12 від 05.04.2021 року на суму 45 958 грн 78 коп. (а.с.118-121 т.2).

Із акту прийому-передач послуг до договору про надання правничої допомоги, убачається, що адвокатом надані наступні послуги: ознайомлення зі справою, правовий аналіз справи, дослідження судової практики, надання консультації, підготовка та подання заяви про перегляд заочного рішення, підготовка та подання заяви про закінчення виконавчого провадження, відзиву на позовну заяву, ознайомлення з відповіддю на відзив, підготовка та подання клопотання про виклик свідків, долучення доказів, участь у судових засіданнях, на що витрачено 16 год. 30 хв, загальною вартістю 33 000 грн, а також винагорода (гонорар успіху) у розмірі 10%, а всього загальна вартість наданих послуг в районному суді складає 45 958 грн 78 коп витрат на професійну правничу допомогу (а.с.118 т.2).

Проте, з урахуванням обставин справи, видається сумнівним обов`язок іншої сторони компенсувати додатково гонорар успіху.

Окрім цього, згідно акту наданих послуг зазначено про участь адвоката у 4-х судових засіданнях, що склало 8000 грн.

Між тим, як свідчать дані протоколів судових засідань, під час розгляду справи у районному суді адвокат приймав участь протягом нетривалого часу - 3 год 40 хв., притім одне з них відбулося за 5 хв. (а.с.27,92, 101,105 т.2).

Встановлено, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката під час провадження справи у суду першої інстанції, представником позивача долучено до справи договір про надання правової допомоги від 06.03.2019 року б/н, а також додаткові угоди до договору №1 від 06.03.2019 року, №2 від 18.04.2019року, №3 від 01.08.2019року, а також акти приймання передачі наданих послуг від 18.04.2019 року, 01.08.2019року, 23.10.2019року, а також виписки по рахунку у АТ Укрсиббанк на загальну суму 32 000 грн (а.с.98-105, 134-136,142-144 т.1).

Згідно актів приймання передачі наданих послуг, убачається, що адвокатом надано наступну правову допомогу: надання юридичної консультації, а також досудове врегулювання спору (підготовка та надсилання претензії), на що потрачено 15 год. й визначено вартість послуги у 10000 грн, а також на підготовку позову та подачу його нарочно до районного суду також потрачено 15 год. часу, вартістю послуги склала 10 000 грн (а.с.101,103 т.1).

Між тим, як надсилання складених документів поштою так і подача позовної заяви до районного суду не охоплюється вимогами Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та не відноситься до професійної правничої допомоги, яка підлягає компенсації іншою стороною спору.

Що стосується акту № 3 від 23.10.2019 року та акту № 4 приймання передачі наданих послуг на виконання договору про надання правничої допомоги від 06 березня 2019 року з встановленою вартістю виконаних робіт по кожному з них по 6 000грн, то у даних актах зазначено лише проміжок часу надання правничої допомоги, зокрема, з 01.08.2019 року по 01.11.2019 року та з 24.02.2020 року по 24.03.2020 року, проте всупереч положенням п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України, без зазначення складності виконаних адвокатом робіт та обсягу наданих послуг, а також часу, витраченого на виконання відповідних робіт (а.с.135,143 т.1).

Зазначене виключає визнання долучених до справи позивачем актів №3 та №4 належними доказами по справі.

Враховуючи викладене, обставини скасування ухваленого по справі рішення й часткове задоволення позовних вимог товариства, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також керуючись положеннями ч.13 ст.141 ЦПК України, якою надано право суду апеляційної інстанції у випадку зміни чи ухвалення нового рішення змінити розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розподілу судових витрат й зміни додаткового рішення суду першої інстанції шляхом зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з СТ ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ на користь ОСОБА_1 , з 45 958 грн 78 коп. до 10 000 грн з урахуванням відмови у частині позову.

З огляду на зазначене, за результатами часткового задоволення апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ ПТЕМ 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Зінченка Данила Валентиновича в інтересах Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов Садівницького товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РООКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Садівницького товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 25286078) заборгованість, у сумі 9 228 грн 04 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року змінити шляхом зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ на користь ОСОБА_1 з 45 958 грн 78 коп. до 10 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: