Ухвала

від 07.12.2021 по справі 754/12752/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/1458/20

№ апеляційного провадження: 22-з/824/1133/2021

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Пальчика М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення за заявою адвоката Зінченка Данила Валентиновича в інтересах Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ та за заявою адвоката Руденка Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 у справі за позовом Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членським і пайовими внесками, плати за користування спільною власністю та визнання договору укладеним,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року Садівниче товариство ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (далі - СТ ПТЕМ ) звернулося у суд із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за членським і пайовими внесками, плати за користування спільною власністю та визнання договору укладеним, в якому з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просило суд стягнути із відповідача заборгованість по сплаті членських внесків за період з 01.08.2016 року до 08.07.2018 року у розмірі 1 534 грн 50 коп.; заборгованість по сплаті пайових внесків за період з 01.01.2018 року до 08.07.2018 року у розмірі 7 506 грн 23 коп.; заборгованість по сплаті внеску за користування спільною власністю за 2018 рік у розмірі 2 643 грн 75 коп.; заборгованість по сплаті внеску за користування спільною власністю за 2019 рік у розмірі 5 287 грн 50 коп.; пеню за несвоєчасну сплату внесків за період з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року у розмірі 9 955 грн 09 коп.; штраф за несвоєчасну сплату внесків за період з 09.07.2018 року по 01.08.2019 року у розмірі 63 550 грн; 3% річних за період з 01.08.2016 року до 01.08.2019 року у розмірі 642 грн 35 коп.; індекс інфляції за період з 01.08.2016 року до 01.08.2019 року у розмірі 2 626 грн. 38 коп. та 35 842 грн на відшкодування судових витрат, а всього: 129 587 грн 80 коп. Визнати укладеним, з дня набрання рішенням законної сили договір №1/18 про користування неподільним і загальним майном СТ ПТЕМ від 09 липня 2018 року в редакції, яка підписана СТ ПТЕМ . Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року позовні вимоги СТ ПТЕМ залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року заяву представника відповідача задоволено.

Стягнуто з СТ ПТЕМ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 958 грн 78 коп.

Не погодившись з указаними рішеннями адвокат Зінченко Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ подав апеляційну скаргу на указані рішення.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу адвоката Зінченка Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов СТ ПТЕМ задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТ ПТЕМ заборгованість, у сумі 9 228 грн 04 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року змінено шляхом зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з СТ ПТЕМ на користь ОСОБА_1 з 45 958 грн 78 коп. до 10 000 грн.

24 червня 2021 року під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції від адвоката Зінченка Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ надійшла заява, у якій він просив у випадку задоволення (часткового задоволення) апеляційної скарги стягнути з відповідача понесені стороною позивача судові витрати в суді апеляційної інстанції та за результатами перегляду якої перерозподілити вирішені судом першої інстанції судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Заява обґрунтована тим, що між керівником товариств та адвокатом Зінченком Д.В. було укладено відповідний договір про надання правничої допомоги, та за надані адвокатом послуги у кількості 10 годин за вартістю 1500грн/год. було сплачено позивачем 15 000 грн. На підставі вказаного просив вирішити питання понесених витрат.

Крім того, 10 листопада 2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі, подана адвокатом Руденком Д.В. в інтересах ОСОБА_1 в якій він просив стягнути з СТ ПТЕМ на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 12 682 грн 60 коп.

В обґрунтування заяви зазначено, що позовні вимоги задоволено частково на суму 9 228 грн 04 коп., що у відсотковому співвідношення складає 9,41 % від цини позову. А тому позивач має компенсувати ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом справи пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 90,59% (відсоток співвідношенням відмовленим позовним вимогам) від суми понесених витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

22 листопада 2021 року на електронну адресу суду надійшли заперечення від адвоката Зінченко Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ на заяву про ухвалення додаткового рішення адвоката Руденка Д.В. в інтересах ОСОБА_1 в якій просив відмовити в ї задоволенні, посилаючись на те. що у судовому рішенні 02.11.2021 року судом розподілено судові витрати сторін на надання правничої допомоги.

Вказано, що подана адвокатом Руденком Д.В. заява не пов`язана із виплатою можливого гонорару успіху передбаченого п.1.2. Додаткової угоди, що виплачується у випадку досягнення адвокатським об`єднанням мети представництва, у вигляді настання позитивного для клієнта результату.

Крім того, долучена до заяви копія квитанції до прибуткового касового ордеру свідчить про облік (фіксацію) АО РО ЛЕКС доходу, проте не може бути віднесена до допустимих доказів на підтвердження понесених стороною клієнта ОСОБА_1 відповідних витрат на правничу допомогу.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При ухвалені постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у постанові вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Встановлено, що під час розгляду справи питання судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомого, судом не вирішувалося.

Із змісту ч. ч. 1, 8, 13 ст. 141 ЦПК України вбачається, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Убачається, що 24 червня 2021 року адвокат Зінченко Д.В. в інтересах СТ ПТЕМ надав заяву, в якій просив у випадку задоволення (часткового задоволення) апеляційної скарги стягнути з відповідача понесені стороною позивача судові витрати в суді апеляційної інстанції та за результатами перегляду якої перерозподілити вирішені судом першої інстанції судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Під час прийняття постанови Київського апеляційного суду від 02.11.2021, судом не було розглянуто питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи в апеляційній інстанції.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених стороною позивача витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи містять договір про надання правової (правничої) допомоги № 04/06-21 від 04.06.2021, укладеного між Зінченком Д.В. та СТ ПТЕМ , акт приймання - передачі послуг від 14.06.2021, рахунок - фактуру № 04-06/001/21 від 04.06.2021 року та платіжне доручення № 114 від 08.06.2021.

В свою чергу, на підтвердження понесених стороною відповідача витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи судом апеляційної інстанції матеріали справи містять договір про надання правової допомоги № 21-08/2020 від 21.08 2020 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 21.08.2020 року, акт прийому-передачі послуг від 05.11.2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 105 від 05.11.2021.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, п.269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у даній справі представляв адвокат на підставі ордеру, договору про надання правничої допомоги від 04 червня 2021 року (а.с.174 т. 2).

До заяви про стягнення судових витрат було додано акт приймання-передачі послуг за договорами про надання правової допомоги від 23.04.2021 та 04.06.2021 року; рахунок-фактуру № 04-06/001/21 від 04.06.2021; платіжне доручення № 114 від 08.06.2021 (а.с.175-177 т. 2).

З наданого акту приймання-передачі послуг вбачається, що представником позивача витрачено 10 (десять) годин часу на ознайомлення із нормативними (статутними) та процесуальними документами наданими позивачем, консультування клієнта на предмет оскарження рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, аналіз судової практики з аналогічних справ, підготовка та подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції та консультацію клієнта по ключовим правовим аспектом апеляційної скарги.

Між тим, з урахуванням обставин справи та долучених до справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до стягнення в повному розмірі заявлених витрат, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи, оскільки як вбачається з акту приймання-передачі послуг від 14.06.2021 (а.с. 175 т. 2), в якому адвокатом зазначений час на аналіз судової практики з аналогічних справ, підготовка та подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції у розмірі 6 годин.

Водночас, як вбачається з ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Аналізуючи вищенаведені норми колегія суддів вважає, що оскільки особа, яка склала кваліфікаційний іспит та отримала свідоцтво на здійснення адвокатської діяльності, що підтверджується копією такого свідоцтва (а.с. 154 т. 2), є підтвердженням того, що адвокат, який здійснює постійну адвокатську діяльність, має достатній рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону, а тому не потребує часу для аналізу судової практики з аналогічних справ.

Крім того колегія суддів вважає, що витрачені адвокатом Зінченком Д.В. 2 (дві) години часу на консультування клієнта на предмет оскарження основного та додаткового рішень суду першої інстанції та консультація клієнта по ключовим правовим аспектам апеляційної скарги та обраної стратегії не є обов`язковими діями для представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки такі дії не є обов`язковими для надання клієнтові згідно умов договору про надання правової допомоги від 04.06.2021 року, а отже носять суто інформативний характер для позивача щодо стану розгляду його справи та не мають бути відшкодовані іншою стороною під час вирішення питання про розподіл судових витрат у справі.

Враховуючи викладене, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ОСОБА_1 на користь СТ ПТЕМ понесені по справі під час апеляційного провадження витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині слід відмовити.

Щодо заяви представника відповідача від 10.11.2021 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що інтереси відповідача у даній справі представляв адвокат на підставі ордеру, договору про надання правничої допомоги № 21-08/2020 від 21 серпня 2020 року (а.с.228 т. 2).

До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат було додано акт приймання-передачі послуг та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 105 від 05.11.2021 (а.с.230-231 т. 2).

З наданого акту приймання-передачі послуг вбачається, що представником відповідача витрачено 7 (сім) годин часу на ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, підготовку письмових пояснень на апеляційну скаргу та участь у судових засіданнях.

Між тим, з урахуванням обставин справи та долучених до справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до стягнення в повному розмірі заявлених витрат, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи, оскільки згідно п. 1 додаткової угоди від 21.08.2020 року (а.с. 229 т. 2) гонорар адвоката за виконану роботу складає 2 000 (дві тисячі) гривень за годину роботи, водночас, як вбачається з акту прийому-передачі послуг від 05.11.2021 року вартість роботи адвоката визначена за участь у судових засіданнях у сумі 8000 грн без зазначення часу, витраченого на них (а.с.230 т.2).

Також вбачається, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулось чотири судових засідання, а саме: 07.09.2021 тривалістю 6 хвилин, 28.09.2021 тривалістю 51 хвилину, 19.10.2021 тривалістю 59 хвилин та 02.11.2021 тривалістю 55 хвилин. Загальний час, витрачений на судові засідання представником відповідача склав 2 години 51 хвилину.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на витрати відповідача на участь його представника в судових засіданнях у розмірі 8 000 грн, оскільки такий розмір судових витрат суперечить умовам договору про надання правової допомоги від 21.08.2020 та додаткової угоди до нього.

Щодо ознайомлення представника відповідача з матеріалами апеляційної скарги та підготовку письмових пояснень на апеляційну скаргу суд зауважує, що такі витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат з точки зору їх необхідності, оскільки представник відповідача мав змогу викласти свої заперечення проти апеляційної скарги у відзиві на неї, проте не скористався таким правом та у встановлений законом строк відзив не подав. Надані письмові пояснення не були обов`язковими та могли бути викладені усно в судовому засіданні.

З огляду на викладене, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з СТ ПТЕМ на користь ОСОБА_1 понесені по справі під час апеляційного провадження витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 351 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву адвоката Руденка Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та заяву адвоката Зінченка Данила Валентиновича в інтересах Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 25286078) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Садівничого товариства ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 25286078) витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: