Постанова
від 17.11.2021 по справі 708/1348/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 708/1348/18

провадження № 61-15535св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Литвиненко І. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН ,

треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксана Анатоліївна, Чигиринська міська рада Черкаської області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у складі судді Івахненко О. Г. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Василенко Л. І., Карпенко О. В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН , треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року Приватне підприємство Колос Чигиринщини (далі - ПП Колос Чигиринщини ), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка (далі - ТОВ Агрофірма Кам`янка ), звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі від 04 березня 2010 року № б/н, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН (далі - ТОВ СП НІБУЛОН ), скасувати номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 15737819 та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30780062 від 04 серпня 2016 року.

Зазначений позов мотивований тим, що 25 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Колос Чигиринщини було укладено договір оренди землі № 34, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що було здійснено запис у державному реєстрі земель від 04 серпня 2011 року за № 712548704000199.

Згідно з умовами зазначеного договору у строкове платне користування було надано земельну ділянку кадастровий номер 71254870000:01:002:0776 строком на 5 років.

Також, між ПП Колос Чигиринщини та ОСОБА_1 28 липня 2015 року було укладено додатковий договір до договору оренди землі від 25 травня 2011 року № 34, за умовами якого сторони погодили збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії цього договору.

Відповідно до пункту 5 додаткового договору до договору оренди землі № 34 від 25 травня 2011 року сторони погодили продовження строку дії Договору на 10 років. Сторонами погоджено, що строк, визначений в цьому пункті додаткового договору починає свій перебіг з моменту набрання чинності цим додатковим договором та спливає через 10 років від дня його початку, тобто 28 липня 2025 року останній день строку.

Згідно з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 16 березня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0776, за ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі.

Вважає, що договір оренди землі від 04 березня 2010 року, укладений між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_1 є недійсним, а запис про інше речове право номер 15737819 та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради, Черкаської області Грицаєнко О. А., індексний номер 30780062 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того зазначив, що жодних прав та обов`язків у ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору від 04 березня 2010 року не виникло, оскільки обов`язкову державну реєстрацію договору не було здійснено.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Чигиринський районний суд Черкаської області ухвалою від 27 лютого 2019 року залучив до участі у справі ТОВ Агрофірма Кам`янка як правонаступника позивача ПП Колос Чигиринщини .

Чигиринський районний суд Черкаської області рішенням від 27 березня 2019 року позов задовольнив.

Визнав недійсним договір оренди землі від 04 березня 2010 року,укладений між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_1 , належної їй на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 1,894 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право від 16 березня 2016 року 15737819 та рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30780062 від 04 серпня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0776.

Вирішив питання розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що станом на час державної реєстрації речового права ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі б/н укладеного 04 березня 2010 року між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_1 заявлене право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містились у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, тобто заявлене право оренди ТОВ СП НІБУЛОН суперечило зареєстрованому праву оренди ПП Колос Чигиринщини .

ПП Колос Чигиринщини як орендар, скористалося своїм правом на поновлення договору оренди відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме позивач, як орендар, та відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, підписали 28 липня 2015 року додатковий договір до договору оренди земельної ділянки № 34 від 25 травня 2011 року.

У зв`язку із визнанням недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню вимоги в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право від 16 березня 2016 року 15737819 та рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30780062 від 04 серпня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0776.

Апеляційний суд Черкаської області постановою від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ТОВ СП НІБУЛОН - адвоката Мусійчук Н. Ю. залишив без задоволення, а рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ТОВ СП НІБУЛОН подало касаційну скаргу на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що не з вини товариства, а внаслідок протиправної бездіяльності відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області державна реєстрація оспорюваного договору від 04 березня 2010 року не була проведена. Наведені обставини встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1470 і в силу приписів частини четвертої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Лише 16 березня 2016 року державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ СП НІБУЛОН на земельну ділянку на підставі договору від 04 березня 2010 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав.

Суди попередніх інстанцій на порушення норм процесуального права не з`ясували повно і всебічно обставини справи, а також не застосували до спірних правовідносин положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 124, 129 Конституції України.

Позивач станом на час укладення договору від 04 березня 2010 року не володів на підставі договору від 25 травня 2011 року жодним речовим правом на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, тому будь-які права позивача щодо цієї земельної ділянки, які виникли з договору від 25 травня 2011 року, не могли бути порушені на час укладення оспорюваного договору оренди землі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У травні 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва (далі - СТОВ Говтва ), яке є правонаступником ТОВ Агрофірма Кам`янка , подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року зобов`язано скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 30 серпня 2006 року № 302 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776, що належить ОСОБА_1 , а право користування землею, яке порушено і за захистом якого звернувся позивач діє на підставі іншого договору оренди землі від 25 травня 2011 року № 34, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 712548704000199.

Жодного рішення про скасування реєстрації договору оренди землі від 25 травня 2011 року № 34 не приймалося.

Доводи заявника з посиланням на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року не можуть бути прийняті, оскільки договір оренди землі від 25 травня 2011 року не є предметом спору у цій справі та щодо нього не вирішується питання про його недійсність.

Станом на час державної реєстрації речового права ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі б/н від 04 березня 2010 року між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_1 заявлене право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містилися у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, тобто заявлене право оренди ТОВ СП НІБУЛОН суперечило зареєстрованому праву оренди ПП Колос Чигиринщини , правонаступником якого є СТОВ Говтва .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Колос Чигиринщини було укладено договір оренди землі № 34 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,894 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776, розташовану на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 622943, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079800652 від 04 лютого 2010 року.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 04 серпня 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 712548704000199.

Згідно з пунктом 8 зазначеного договору строк його дії становить 5 років. Позивач набув відповідне право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 до 24 травня 2016 року включно.

Згідно з пунктом 38 договору оренди по закінченню строку, на який було укладено цей договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) відповідно до норм чинного законодавства.

28 липня 2015 року між ПП Колос Чигиринщини та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору оренди землі № 34 від 25 травня 2011 року, за умовами якого сторони погодили продовження строку дії договору на 10 років. Сторонами погоджено, що строк, визначений в цьому пункті додаткового договору починає свій перебіг з моменту набрання чинності цим додатковим договором та спливає через 10 (десять) років від дня його початку, тобто 28 липня 2025 року (останній день строку). Цей додатковий договір набирає чинності та стає невід`ємною частиною договору з дати його підписання сторонами (пункт 8 додаткового договору).

Разом з тим, 04 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП НІБУЛОН було укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,894 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776, розташовану на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, строком на 5 (п`ять) років (пункт 3.1 договору), який 16 березня 2016 року було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1476 визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає у нездійсненні державної реєстрації, зокрема договору оренди землі від 04 березня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0776, укладеного між ТОВ СП НІБУЛОН і ОСОБА_1 . Зобов`язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію, зокрема договору оренди землі від 04 березня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0776, укладеного між ТОВ СП НІБУЛОН і ОСОБА_1 .

Цією ж постановою також визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає у нездійсненні державної реєстрації договорів оренди землі та договору оренди землі від 04 березня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0776, укладеного між ТОВ СП НІБУЛОН і ОСОБА_1 зокрема.

З Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 серпня 2018 року встановлено, що державним реєстратором Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. 16 березня 2016 року було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0776 за ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі б/н від 04 березня 2010 року та 04 серпня 2016 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договору про внесення змін до договору оренди землі б/н від 01 червня 2016 року, який укладено строком на 7 років з правом пролонгації.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Чигиринського районного суду Черкаської області .

08 жовтня 2019 року справа № 708/1348/18 надійшла до Верховного Суду.

06 березня 2020 року до Верховного Суду від СТОВ Говтва надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника позивача, в якій заявник просив залучити його до участі у справі як правонаступника ТОВ Агрофірма Кам`янка . Зазначена заява мотивована тим, що 04 вересня 2019 року ТОВ Агрофірма Кам`янка було реорганізоване шляхом приєднання до СТОВ Говтва , про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд ухвалою від 19 березня 2020 року заяву СТОВ Говтва про залучення правонаступника сторони у справі задовольнив.

Замінив позивача у цій справі на його правонаступника - СТОВ Говтва .

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України та статті 18 Закону України Про оренду землі є саме його державна реєстрація.

У постановах від 18 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) Верховний Суд України звертав увагу на те, що у договорах оренди сторони не вказали початку перебігу строку договору оренди, однак зауважували, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тому у таких випадках моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.

У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновки у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому з 01 січня 2013 року ТОВ СП НІБУЛОН не мало можливості зареєструвати спірний правочин.

Оформленню прав на земельні ділянки притаманні гарантуюча, правоохоронна, правовстановлююча, екологічна та інформативна функції.

Колегія суддів вважає, що проведення 16 березня 2016 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі від 04 березня 2010 року не може підмінити державну реєстрацію вказаного договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). Проведення державної реєстрації права не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року, при тому, що набрав чинності і діє інший договір оренди, укладений між власником земельної ділянки та іншим орендарем, який був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Державна реєстрація договору оренди землі від 04 березня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СП НІБУЛОН , не була проведена, отже вказаний договір чинності не набрав, і відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло права оренди за цим договором.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Враховуючи наведене, оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 04 березня 2010 року є неукладеними, тому у задоволенні позову про визнання його недійсним необхідно відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

Наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації, зокрема оспорюваного договору оренди землі від 04 березня 2010 року, та зобов`язання відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію спірного договору не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі від 04 березня 2010 року. До 01 січня 2013 року судове рішення у справі № 2а-4126/11/1476 виконано не було, державна реєстрація договору оренди землі від 04 березня 2010 року здійснена не була.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині визнання недійсним договору оренди землі від 04 березня 2010 року.

Отже рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про задоволення позову в частині визнання договору оренди землі від 04 березня 2010 року підлягають скасуванню з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

За змістом частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав на землю є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності, користування, зокрема права оренди землі, що супроводжуються внесенням даних про зареєстровані права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи те, що договір оренди спірної землі від 04 березня 2010 року, підписаний ОСОБА_1 та ТОВ СП НІБУЛОН , не набрав чинності, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ СП НІБУЛОН на підставі цього договору, а також внесення запису про речове право ТОВ НІБУЛОН від 16 березня 2016 року № 15737819.

Станом на час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776 за ТОВ СП НІБУЛОН договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ПП Колос Чигиринщини , був чинним. Зокрема ОСОБА_1 , поведінка якої у правовідносинах з ТОВ СП НІБУЛОН та ПП Колос Чигиринщини є суперечливою, договір оренди землі № 34 від 25 травня 2011 року у судовому порядку не оспорювала. Презумпція правомірності вказаного договору не була спростована і ТОВ СП НІБУЛОН .

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у частині задоволення позовних вимог про скасування номеру запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16 березня 2016 року № 15737819 та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. слід визнати правильним по суті (з урахуванням положень статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції, чинній до 15 січня 2020 року та після цієї дати). У той же час мотиви такого рішення підлягають зміні з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Оскаржені судові рішення у частині вирішення позовних вимог про скасування запису та рішення державного реєстратора про право оренди земельної ділянки змінити з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

У частині вирішення позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Разом із тим колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного суду, в частині вирішення питання розподілу судових витрат підлягає скасуванню також.

Розподіл судових витрат

Згідно з підпунктом в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої, десятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи, що Верховний Суд зробив висновок про часткове задоволення вимог касаційної скарги ТОВ СП НІБУЛОН , судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи підлягають перерозподілу.

З урахуванням частини десятої статті 141 ЦПК України з СТОВ Говтва на користь ТОВ СП НІБУЛОН підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 643 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН задовольнити частково.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 04 березня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством НІБУЛОН та ОСОБА_1 , належної їй на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 1,894 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0776, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва , до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН , треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Чигиринська міська рада Черкаської області в частині визнання недійсним договору оренди.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право від 16 березня 2016 року 15737819 та рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30780062 від 04 серпня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7125487000:01:002:0776 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року, залишене без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року, в частині розподілу судових витрат скасувати.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Говтва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні у відшкодування судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Литвиненко

Судді А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення17.11.2021
Оприлюднено01.12.2021
Номер документу101473034
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —708/1348/18

Постанова від 17.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Ухвала від 30.06.2021

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Штелик Світлана Павлівна

Ухвала від 26.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Ухвала від 20.01.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Ухвала від 19.03.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Ухвала від 26.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Ухвала від 22.08.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Постанова від 09.07.2019

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Єльцов В. О.

Ухвала від 18.06.2019

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Єльцов В. О.

Ухвала від 05.06.2019

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Єльцов В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні