ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Черкаси
справа № 708/1348/18 провадження № 22-ц/793/887/19 категорія: 302090000
Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Єльцова В.О.
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
секретаря: Чуйко А.В.
учасники справи :
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка
відповідачі : ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН ;
представник позивача - адвокат Литвиненко Яніна Сергіївна
представник відповідача - адвокат Чернюк Віктор Миколайович
треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Чигиринська міська рада Черкаської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН - адвоката Мусійчук Наталії Юріївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН , треті особи Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди.
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка , яке є правонаступником приватного підприємства Колос Чигиринщини , звернулося до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 04.03.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН , а також про скасування номеру запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 15737819 та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області про державну реєстрацію права та їх обтяжень індексний номер: 30780062 від 04.08.2016 року. В обґрунтування позову вказує, що 25.05.2011 року, між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Колос Чигиринщини було укладено договір оренди землі №34, який було підписано обома сторонами та зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що було здійснено запис у державному реєстрі земель від 04.08.2011 року за № 712548704000199, за умовами якого було надано у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , строком на 5 років. Також, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до вищенаведеного Договору оренди землі №34 від 25.05.2011 року, відповідно до якого відповідач та позивач погодили збільшення розміру орендної плати та продовження строку дії Договору оренди землі №34 від 25.05.2011 року, строком на 10 років. Згідно до п.5 додаткового договору до договору оренди землі №34 від 25.05.2011 року, сторони погодили: продовження строку дії Договору на 10 років. Сторонами погоджено, що строк, визначений в цьому пункті Додаткового договору починає свій перебіг з моменту набрання чинності цим Додатковим договором та спливає через 10 років від дня його початку, тобто 28.07.2025 року останній день строку .
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 16 березня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Грицаєнко О.А., було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер, якої НОМЕР_2 за ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі.
Позивач вважає, що договір оренди землі від 04.03.2010року, укладений між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_1 є недійсним, а номер про інше речове право 15737819 та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О.А., індексний номер 30780062 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , за ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі від 04.03.2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до відповіді на відзив позивач зазначає, що жодних прав та обов`язків у ТОВ СП НІБУЛОН на підставі Договору від 04.03.2010 року не виникло, оскільки обов`язкову державну реєстрацію договору не було здійснено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 27.03.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН , треті особи Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксана Анатоліївна, Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди землі, задоволено повністю.
Визнано недійсним договір оренди землі від 04 березня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН та ОСОБА_1 , належної їй на праві приватної власності земельної ділянки загальною площею 1,894 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 15737819 від 16.03.2016 року та рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер:30780062 від 04 серпня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка судові витрати у виді судового збору в сумі 2643 гривні.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка судові витрати у виді судового збору в сумі 2643 гривні.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час державної реєстрації речового права ТОВ СП "НІБУЛОН" на підставі договору оренди землі б/н укладеного 04.03.2010 року між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ОСОБА_1 заявлене право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містились у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно постанови КМУ від 09.09.2009 № 1021, тобто заявлене право оренди ТОВ СП "НІБУЛОН" суперечило зареєстрованому праву оренди ще тоді ПП Колос Чигиринщини (т.1. а.с.20-22).
Так, діюче ПП Колос Чигиринщини як орендар, скористалося своїм правом на поновлення договору оренди відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі , а саме позивач, як орендар, та відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, підписали 28.07.2015 року додатковий договір до договору оренди земельної ділянки №34 від 25.05.2011 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У травні 2019 року представник ТОВ СП НІБУЛОН - адвокат Мусійчук Наталія Юріївна подала до Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю ТОВ Агрофірма Кам`янка .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, оспорюваний договір від 04.03.2010 року був укладений між ТОВ СП НІБУЛОН і землевласником 04.03.2010 року, тобто за 1 рік 2 місяці 20 днів до моменту укладення позивачем договору від 25.05.2011 року. Задля державної реєстрації оспорюваного договору від 04.03.2010 року товариство звернулося до відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області з відповідною заявою (за вих.. №727/119 від 21.03.2011 року, вхідний реєстраційний номер відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області №0379/03-05) ще 21.03.2011 року, тобто за 2 місяці 4 дні до моменту укладення позивачем договору від 25.05.2011 року.
Втім, не з вини відповідачів, а внаслідок протиправної бездіяльності відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області державна реєстрація оспорюваного договору від 04.03.2010 року не була проведена. Наведені обставини встановлені Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №2а-4126/11/1470 від 06.06.2011 року, якою задоволений позов ТОВ СП НІБУЛОН у повному обсязі, якою визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, в тому числі оспорюваного договору від 04.03.2010 року; зобов`язано уповноважений державою орган здійснити державну реєстрацію договорів оренди землі, зокрема, оспорюваного позивачем договору від 04.03.2010 року.
Отже, саме за ТОВ СП НІБУЛОН постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №2а-4126/11/1470 від 06.06.2011 року був встановлений пріоритет щодо офіційного визнання і підтвердження державою факту набуття товариством права оренди на земельну ділянку.
І тільки 16.03.2016 року Державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права ТОВ СП НІБУЛОН оренди на земельну ділянку на підставі договору від 04.03.2010 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав.
Договір від 25.05.2011 року, укладений між позивачем та ОСОБА_1 був зареєстрований відділом Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 04.08.2011 року.
Але, відповідно до положень п. 6 ст. 15 Закону №1952-IV у редакції, чинній на 04.08.2011року, у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрації прав встановлено, що до органу державної реєстрації подані інші заяви про державну реєстрацію прав на те саме майно, заяви розглядаються в порядку першочерговості їх надходження; при цьому заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви і внесення ним відповідного запису до Державного реєстру прав.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
В червні 2019 року представник позивача ТОВ Агрофірма Кам`янка - адвокат Литвиненко Я.С. подала відзив на апеляційну скаргу відповідача ТОВ СП Нібулон , в якому зазначила, що рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27.03.2019 року є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, та, по суті, зводяться до переоцінки доказів.
Зазначає, що 04.03.2010 року між відповідачами було укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку. Спірний договір не був зареєстрований і лише 16.03.2016 року право оренди за даним договором було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто, створилася ситуація за якої право оренди на одну земельну ділянку було передано двом орендарям, оскільки 25 травня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №34, який зареєстрований 04.08.2011 року у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №712548704000199. Посилання апелянта на факт укладення договору оренди землі від 04.03.2010 року за 1 рік 2 місяці і 20 днів до укладення договору оренди землі від 25.05.2011 року, свідчить про неправильне визначення ним моменту набрання чинності даними договорами.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ТОВ СП НІБУЛОН - адвоката Мусійчук Н.Ю. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 05 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 18 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд, але без виклику сторін в судове засідання.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 27.02.2019 року ТОВ Агрофірма Кам`янка залучено у якості правоноступника позивача ПП Колос Чигиринщини .
Так, 25 травня 2011 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Колос Чигиринщини було укладено договір оренди землі № 34 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського призначення загальною площею 1,894 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079800652 від 04.02.2010 року.
Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 712548704000199 Строк дії зазначеного договору відповідно до п.8 становить 5 років (т.1 а.с.101,14-15). Відтак, позивач у встановленому порядку набув відповідне право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 по 24.05.2016 року включно.
Згідно п.38 договору, по закінченню строку, на який було укладено цей договір оренди, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до Додаткового договору до договору оренди землі № 34 від 25.05.2011 року, укладеного 28.07.2015 року між ПП Колос Чигиринщини , як орендарем, та ОСОБА_1 як орендодавцем, (т.1.а.с.18), відповідно до п.5 умов якого сторони погодили продовження строку дії договору на 10 років. Сторонами погоджено, що строк, визначений в цьому пункті Додаткового договору починає свій перебіг з моменту набрання чинності цим додатковим договором та спливає через 10 (десять) років від дня його початку, тобто 28.07.2025 року (останній день строку). Цей додатковий договір набирає чинності та стає невід`ємною частиною Договору з дати його підписання сторонами (п.8 Додаткового договору).
Разом з тим, 04.03.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП НІБУЛОН було укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського призначення загальною площею 1,894 га з кадастровим номером НОМЕР_2 , розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, строком на 5 (п`ять) років (п.3.1 договору), який 16.03.2016 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1. а.с.98-100).
Так, згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.08.2018 року, державним реєстратором Виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксаною Анатоліївною 16.03.2016 року було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 за ТОВ СП НІБУЛОН на підставі договору оренди землі б/н від 04.03.2010 року та 04.08.2016 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договору про внесення змін до договору оренди землі б/н від 01.06.2016 року, який укладено строком на 7 років з правом пролонгації (т.1.а.с.23).
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга представника ТОВ СП НІБУЛОН - адвоката Мусійчук Наталії Юріївни не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.6, 202, 203 ЦК України правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин є дійсним, якщо:
- його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
-особа, яка його вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасників є вільним і відповідати їх внутрішній волі;
- він вчинений у формі, встановленій законом й спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У ч.1 ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недотримання хоча б однієї із зазначених умов дійсності правочину може тягнути його нікчемність, із застосуванням відповідних правових наслідків, або слугувати підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку відповідно до положень ст.215 ЦК України.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).
Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Аналогічні положення містили також ст.18, 20 Закону України Про оренду землі .
Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
На виконання зазначених правових норм Постановою КМУ від 09.09.2009 N 1021 були затверджені Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003р. №174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за №641/7962 затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.
З матеріалів справи вбачається, що на час укладення позивачем із відповідачем ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки державна реєстрація речового права - права оренди відбувалась шляхом державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за процедурою, установленою вищевказаними правовими нормами: відповідно до діючого на той час законодавства договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі. Чинне на час укладення договору законодавство не передбачало обов`язкової державної реєстрації речового права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Під час строку дії договору оренди землі № 34 від 25.05.2011 року, укладеного на п`ять років між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 та зареєстрованим 04.08.2011 року, державним реєстратором 16.03.2016 року та 04.08.2016 року ( на підставі договору про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2016 року) проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , за ТОВ СП НІБУЛОН , що і підтвердила у судовому засіданні його представник, тоді як право оренди на цю ж саму земельну ділянку було зареєстроване 04.08.2011 року відділом Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області за позивачем, тобто державний реєстратор не перевіривши наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, здійснив повторну (подвійну) реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є неприпустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок, першочергове право, на яке зареєстровано 04.08.2011 року за позивачем.
Також, листом №27-28-0.6-588/15-16 від 18.04.2016 року відділу Держгеокадастру у Чигиринському районі Черкаської області, ПП Колос Чигиринщини надано інформацію про те, що відповідно до даних Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, 04.08.2011 року зареєстровано договір оренди землі, кадастровий номер НОМЕР_2 , орендодавець ОСОБА_1 , орендар ПП Колос Чигиринщини .
Таким чином, станом на час державної реєстрації речового права ТОВ СП "НІБУЛОН" на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 04.03.2010 року між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ОСОБА_1 , заявлене право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містились у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно постанови КМУ від 09.09.2009 № 1021, тобто заявлене право оренди ТОВ СП "НІБУЛОН" суперечило зареєстрованому праву оренди ще тоді ПП "Колос Чигиринщини" (т.1. а.с.20-22).
Також, ПП Колос Чигиринщини , як орендар, скористалося своїм правом на поновлення договору оренди відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі , а саме позивач, як орендар, та відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, уклали 28.07.2015 року додатковий договір до договору оренди земельної ділянки №34 від 25.05.2011 року.
Згідно ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
За таких обставин, порушене речове право позивача підлягає судовому захисту відповідно до положень ст.16 ЦК України шляхом визнання недійсним спірного договору оренди землі від 04.03.2010 року, невід`ємною частиною якого є договір про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2016 року, укладених між відповідачами та зареєстрованих, відповідно 16.03.2016 року та 04.08.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та в сукупності з наданими сторонами доказами оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Враховуючи викладене, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що через недодержання в момент вчинення сторонами вимог актів цивільного законодавства, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст.215 та ч. 1 ст.203 ЦК України та відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Такий висновок суду 1 інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Доводи апелянта в тій частині, що спірний договір оренди землі вчасно не зареєстрований з поважних причин, з посиланням на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року колегією суддів не приймаються до уваги, так як договір оренди землі від 25.05.2011 року не є предметом спору даної справи та стосовно нього не вирішується питання щодо його недійсності.
В постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року (справа №709/1698/16-ц, провадження №61-22189св18) зазначено, що одна і та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними із різними орендарями, тому суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі, укладеного 03 червня 2013 року з ТОВ Зелена Нива 2013 , недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, оскільки він укладений у період дії попереднього договору.
В частині вирішення питання розподілу судових витрат судове рішення також є правильним, відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН - адвоката Мусійчук Наталії Юріївни залишити без задоволення
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кам`янка до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН , треті особи Державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області, Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 10.07.2019 |
Номер документу | 82916460 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Єльцов В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні