Ухвала

від 29.11.2021 по справі 480/8933/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2021 року Справа № 480/8933/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі за позовом Охтирського Свято-Троїцького чоловічого монастира Сумської єпархії Української Православної церкви до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Охтирський Свято-Троїцький чоловічий монастир Сумської єпархії Української Православної церкви звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 28.09.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

05.11.2021 представник позивача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.59).

Ухвалою суду від 08.11.2021 вказану заяву було задоволено та залишено позовну заяву у справі №480/8933/21 без розгляду (а.с.61).

Разом з тим, 09.11.2021 представник третіх осіб подав до суду клопотання, в якому просив у випадку ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, просив стягнути на користь третіх осіб з позивача витрати на правничу допомогу (а.с.177).

Вказана заява ухвалою суду була призначена до розгляду у письмовому провадженні на 29.11.2021 (а.с.181).

Представник позивача подав до суду заперечення на клопотання представника третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив у задоволенні такого клопотання представника третіх осіб відмовити, виходячи з наступного. Так, вказав, що у відповідності до вимог ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов 'язаних з розглядом справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд ухвалою від 08.11.2021 року задовольнив заяву позивача, та залишив позов без розгляду.

У той же час, процесуальний закон не передбачає права третіх осіб вимагати компенсацію судових витрат, у випадку залишення позову без розгляду.

При цьому, подання заяви про залишення позову без розгляду було викликане тим, що за умови відсутності забезпечення поданого позову рішеннями Чернеччинської сільської ради від 28.10.2021 року були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок третім особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (рішення опубліковані на сайті Чернеччинської сільської ради за посиланням: http://chotg.gov.ua/index.php/ua/1141 під №146,147 та 148), а отже поданий позов не міг повною мірою захистити права позивача.

Більше того, в частині позовних вимог про скасування рішення Чернеччинської сільської ради від 16.07.2021 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області позов, на день подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, став непідсудним адміністративному суду, враховуючи правові висновки, що вкладені в постанові Великої палати Верховного суду від 06.06.2018 року у справі №826/631/15, у зв`язку з тим, що 03.11.2021 року відбулась реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,556 га, кадастровий номер 5920389200:01:001:0080.

Тобто, прохання позивача про залишення позову без розгляду є цілком обґрунтованим і не містить ознак зловживання своїми процесуальними правами, а отже розподілення судових витрат в цьому випадку не передбачене процесуальним законом.

Станом на 29.11.2021 будь-яких заяв, пояснень щодо поданого представником третіх осіб клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, клопотання представника третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доводи заперечення представника позивача проти задоволення клопотання представника третіх осіб, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2, п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано ч. 11 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на стороні якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Позовну заяву у справі №480/8933/21 залишено без розгляду з ініціативи позивача, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 брали у ній участь як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підтримували позицію відповідача та заперечували проти задоволення позовних вимог (а.с.88-90, 133-135, 150-152).

Таким чином, судові витрати, понесені заявником відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку, визначеному ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2019 року (справа № 821/410/17).

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Суд зазначає, що позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із відкликанням позовної заяви позивачем.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено та третьою особою не надано доказів щодо необґрунтованих дій з боку позивача.

Отже, у цьому випадку положення ч. 10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути застосовані, оскільки позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а не внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що клопотання представника третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко