Ухвала

від 29.11.2021 по справі 520/6597/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/6597/2020

адміністративне провадження № К/9901/37238/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/6597/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Агро-Альянс до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Агро-Альянс звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2019 року № 00000900511 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 287238,75 грн, (у тому числі за податковими зобов`язаннями 229 791,00 грн, за штрафними санкціями 57 447,75 грн); № 00000910511 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 125529,00 грн; № 00000890511 про зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2822 491,00 грн та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2737 552,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Агро-Альянс щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2019 року № 00000890511 № 00000900511 повністю, № 00000910511 в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 82487,00 грн. В цій частині прийнято постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Агро-Альянс задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2019 року № 00000890511 та № 00000900511 повністю, № 00000910511 в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 82487,00 грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями суддів апеляційної інстанції, 13 жовтня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/6597/2020. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/6597/2020 залишено без руху, з установленням скаржникам строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про продовження строку усунення недоліків для сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про продовження строку усунення недоліків мотивоване тим, що сплата судового збору відбудеться після надходження відповідного фінансування на рахунок скаржника.

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне звернути увагу на те, що за підставою встановлення процесуальні строки поділяються на строки встановлені законом та строки встановлені судом.

Якщо збіг строк, який встановлений законом, то він може бути поновлений, якщо збіг строк, який встановлений судом, то він може бути продовжений.

У даному випадку десятиденний строк, наданий скаржнику для усунення недоліків, встановлений саме законом (ч. 3 ст. 332 КАС України), тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку положення ст. 121 КАС України не можуть бути застосовані, а отже заява скаржника про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.

У встановлений строк недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.

Таким чином, станом на 29 листопада 2021 року заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, Суд зазначає таке.

У вказаному клопотанні податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 29 березня 2021 року, від 16 червня 2021 року, від 09 вересня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з не зазначенням підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 09 лютого 2021 року, повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 15 березня 2021 року, утім ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року подану касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку ним отримано 02 квітня 2021 року.

Повторно відповідач подав касаційну скаргу лише 24 травня 2021 року (тобто з пропуском місячного строку), але ухвалами Верховного Суду від 16 червня 2021 року, від 02 вересня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику з тих самих підстав.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.

Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений ст. 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Окрім цього, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло десять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом десяти місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити Головному управлінню ДПС у Харківській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/6597/2020.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/6597/2020.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов