Ухвала

від 29.11.2021 по справі 546/1150/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1150/21

номер провадження 2/546/514/21

У Х В А Л А

29 листопада 2021 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Глибокобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

25.11.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Глибокобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України , а також вимогам статті 177 цього Кодексу .

Проте, вказана позовна заява подана із порушенням вимог ст.ст. 175 , 177 ЦПК України .

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме заявлені позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

У зв`язку з цим, у позовній заяві позивачці необхідно зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, визначити зміст позовних вимог, відповідно до проведеного розрахунку сум стягнення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону України Про судовий збір установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте за змістом приписів статей 94 , 116 , 117 Кодексу законів про працю України та статей 1 , 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Відсторонення позивачки від роботи не є тотожним поняттю звільнення з роботи. Отже, позивачка не звільнена від сплати судового збору за вимогу про скасування наказу про її відсторонення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №162/941/16-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України , яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Про судоустрій і статус суддів при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачка клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не заявляла. Документів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останньою не надано.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн., який встановлений станом на 01.01.2021 р.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (майнова вимога) - (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 908,00 грн та не більше 11 350,00 грн.) та вимог нематеріального характеру - про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи (в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908 грн.) або ж зазначити підстави звільнення від його сплати.

Позивачка, заявляючи вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, не вказує конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судовго збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

За таких обставин, позивачці слід конкретизувати, який розмір середньомісячного заробітку він просить стягнути з відповідача та відповідно до даного розміру сплатити судовий збір.

Оплата судового збору здійснюється на р/р UA978999980313181206000016606, отримувач коштів ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Решетилівський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа). ( https://rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/gromadyanam/tax/ , https://rsh.pl.court.gov.ua/tax_info).

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Крім того, позивачці на усунення недоліків необхідно подати позовну заяву в новій редакції та її копії для відповідача разом із належним чином завіреними додатками до позову, в якій зазначити ціну позову, розмір середньомісячного заробітку, розрахунок, який, на її думку, підлягає стягненню.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175 , 177, 185 , 259-261 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Глибокобалківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів з дошкільним підрозділом Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування наказу Про відсторонення від роботи , поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, визначені у даній ухвалі, не будуть усунуті, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О.О. Романенко