Рішення

від 29.11.2021 по справі 428/9832/21

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/9832/21

Провадження №2/428/1896/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Підгорній Я.Е., Продченко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Оверченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення грошових коштів за придбаний квиток на проїзд в автобусі,

встановив:

Адвокат Шурхно К.А. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення грошових коштів за придбаний квиток на проїзд в автобусі, мотивуючи вимоги тим, що 09.04.2016р. позивачем ОСОБА_2 отримано посвідчення УБД та з цього часу вона користується всіма пільгами, передбаченими чинним законодавством України, зокрема ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, касиром відповідача 02.05.2021р., не зважаючи на пред`явлені позивачем документи щодо підтвердження пільгового статусу, відмовлено у видачі безкоштовного квитка, внаслідок чого позивач ОСОБА_2 вимушена була придбати квиток на проїзд в автобусі за власні кошти на загальну суму 406,70грн., про що було видано чек. В подальшому позивач ОСОБА_2 зверталась до відповідача з вимогою повернення витрачених грошових коштів, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав. Тому, адвокат Шурхно К.А. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області накористь Губанової С.О. грошові кошти у розмірі 406,70грн. за придбаний 02.05.2021р. квиток на проїзд в автобусі.

08.11.2021р. (відповідно до поштового штемпеля) до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив відповідача ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області, який мотивовано тим, що квитковий касир, яка станом на 02.05.2021р. здійснювала продаж квитків була звільнена 11.05.2021р. за власним бажанням, з огляду на що отримати будь-які пояснення щодо фактів, викладених у позовній заяві не виявляється можливим. Крім того, враховуючи термін збереження відеозаписів відеоспостереження, який становить 20 днів, встановити, що саме позивачу ОСОБА_2 було відмовлено 02.05.2021р. у продажу квитка не можливо. Крім того, враховуючи вимоги діючого законодавства, позивачем ОСОБА_2 не було здійснено заміни посвідчення та листа талонів, внаслідок чого за розглядом її скарги їй було відмовлено у здійсненні відшкодування вартості придбаного квитка. При цьому, зауважено, що позивач ОСОБА_2 не звернулась до начальника Сєвєродонецької АС ані 02.05.2021р., ані 04.05.2021р. (дата здійснення поїздки) за захистом своїх порушених прав. Тому, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 у вступному слові надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві. Додатково пояснив, що оригінал квитка був відданий водію під час здійснення поїздки. Факт придбання ОСОБА_2 проїзного докумету за власні кошти підтверджується копією квитка, інших доказів не має. Квиток був не іменний. ОСОБА_2 надавала касиру посвідчення УБД, свідоцтво про шлюб та паспорт громадянина України. ОСОБА_2 вважає, що вона не повинна була змінювати посвідчення УБД при зміни прізвища після державної реєстрації шлюбу.

Представник відповідача ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області Оверченко О.А. у вступному слові надала пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 09.04.2016р. Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, ОСОБА_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 16.03.2017р. Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №264, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 . Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №4439-453527-2017, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_4 , оформлений 04.05.2017р. Відповідно до копії чеку №364255 від 02.05.2021р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області здійснено попередній продаж квитка на 04.05.2021р. за напрямком «Сєвєродонецьк-Рубіжне». Вартість зазначено 12грн. та 394,70грн. Відповідно до копії повідомлення ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області №1/1-202 від 08.06.2021р., повідомлено ОСОБА_2 про відсутність підстав для відшкодування вартості проїзду по наданим копіям квитків.

Спірним у зазначеній справі являється дотримання гарантій безоплатного проїзду усіма видами транспорту учасникам бойових дій за наявності посвідчення встановленого зразка.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Діяльність автостанцій в Україні регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18 лютого 1997 р. № 176, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України «Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій» від 27 вересня 2010 р. № 700.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

При цьому, варто зауважити, що ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області не є автомобільним перевізником і перевезень не здійснює, а виступає в якості посередника між пасажиром і перевізником.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020р. за №122, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 24.04.2020р. за №380/34663, затверджено Інструкцію про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, яка визначає порядок видачі в Міноборони та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Адміністрація ДССТ) посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, а також порядок їх замовлення, отримання, обліку.

Абзацами 6-9 пункту 11 зазначеної Інструкції встановлено, що у разі зміни прізвища, імені або по батькові чи зміни статі за заявою особи їй видається нове посвідчення та лист талонів, на якому у верхньому правому куті ставиться відмітка «Дублікат», попередні знищуються, про що складається акт, який зберігається в установі, де були видані нове посвідчення та лист талонів. Зазначене оформлюється протоколом Комісії, яка надавала статус учасника бойових дій. Інформація стосовно таких осіб подається до внесення в Єдиний державний реєстр ветеранів війни. До заяви додаються: копія свідоцтва про одруження (розлучення); копія паспорта; витяг з наказу (по особовому складу) про зміну особою прізвища, імені, по батькові або статі; копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (у разі зміни статі); копія ідентифікаційного номера; копія посвідчення учасника бойових дій; копія листа талонів.

З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що 09.04.2016р. позивачем ОСОБА_2 було отримано посвідчення серії НОМЕР_1 щодо права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, зокрема права на безплатний проїзд усіма видами транспорту незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка. При цьому, суд зауважує, що прізвище позивача у посвідченні - « ОСОБА_6 ». 16.03.2017р. позивач ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, внаслідок чого дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » було змінено на « ОСОБА_5 ». На підставі державної реєстрації шлюбу позивачем ОСОБА_2 було змінено ряд документів, зокрема паспорт громадянина України, картку платника податків тощо. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, позивачем ОСОБА_2 не було отримано нове посвідчення щодо права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій у зв`язку зі зміною прізвища після державної реєстрації шлюбу. Докази, щодо наявності у позивача ОСОБА_2 встановленого чинним законодавством зразка посвідчення в матеріалах справи відсутні. З огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність права позивача ОСОБА_2 02.05.2021р. на безплатний проїзд усіма видами транспорту незалежно від відстані та місця проживання відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що обставини, викладені представником позивача Шурхном К.А. в інтересах ОСОБА_2 в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у звязку з чим позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення грошових коштів за придбаний квиток на проїзд в автобусі не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги ст.141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також відмову у задоволенні позову у повному обсязі, та вважає за необхідне компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суму судового збору у розмірі 908грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 33009052, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 61) про стягнення грошових коштів у розмірі 406,70грн. за придбаний 02.05.2021р. квиток на проїзд в автобусі.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович