Постанова

від 17.01.2022 по справі 428/9832/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 428/9832/21

Провадження № 22-ц/810/1038/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецька Луганської області,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякої діє ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2021 року,ухвалене у складісудді Юзефовича І.О., в м. Сєвєродонецьк, Луганської області, за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» про стягнення грошових коштів

в с т а н о в и в

Короткий зміст позовних вимог

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення грошових коштів за придбаний квиток на проїзд в автобусі.

Мотивував вимоги тим, що 09.04.2016р. позивачем ОСОБА_1 отримано посвідчення УБД та з цього часу вона користується всіма пільгами, передбаченими чинним законодавством України, зокрема ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, касиром відповідача 02.05.2021р., не зважаючи на пред`явлені позивачем документи щодо підтвердження пільгового статусу, відмовлено у видачі безкоштовного квитка, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 вимушена була придбати квиток на проїзд в автобусі за власні кошти на загальну суму 406,70грн., про що було видано чек. В подальшому позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача з вимогою повернення витрачених грошових коштів, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав. Тому, адвокат Шурхно К.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 406,70грн. за придбаний 02.05.2021р. квиток на проїзд в автобусі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що прізвище позивача у посвідченні - « ОСОБА_3 ». 16.03.2017р. позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб, внаслідок чого дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » було змінено на « ОСОБА_5 ». На підставі державної реєстрації шлюбу позивачем ОСОБА_1 було змінено ряд документів, зокрема паспорт громадянина України, картку платника податків тощо. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, позивачем ОСОБА_1 не було отримано нове посвідчення щодо права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій у зв`язку зі зміною прізвища після державної реєстрації шлюбу. Докази, щодо наявності у позивача ОСОБА_1 встановленого чинним законодавством зразка посвідчення в матеріалах справи відсутні. З огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність права позивача ОСОБА_1 02.05.2021р. на безплатний проїзд усіма видами транспорту незалежно від відстані та місця проживання відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені представником позивача Шурхном К.А. в інтересах ОСОБА_1 в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення грошових коштів за придбаний квиток на проїзд в автобусі не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 03 грудня 2021 року звернулась з апеляційною скаргою до Луганського апеляційного суду, відповідно до якої просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2021 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Мотивуючи вимогиапеляційної скарги,скаржник виходивз того,що позивач0904.2016року отрималапосвідчення УБДсерії НОМЕР_1 ,та зцього часукористується всімапільгами,передбаченими законодавствомдля учасниківбойових дійпоміж іншогоправом набезоплатний проїздавтобусами приміськихі міжміськихмаршрутів,передбаченим п.7ч.1ст.12ЗУ «Простатус ветераніввійни,гаранти їхсоціального захисту».Однак касирТОВ «Регіональнеуправління автобуснихстанцій» 02.05.2021незважаючи напред`явленняпозивачкою документівна підтвердженнясвого статусуУБД,відмовилась видатипозивачці квитоквідповідно довказаного законубезкоштовно,в зв`язкуз чимпозивачка вимушенабула придбатиквиток наавтобус завласні кошти,який коштувавз урахуваннямвсіх зборів406,70грн,про щопозивачці буввиданий чек№ НОМЕР_2 .В подальшомупозивачка звернуласьдо відповідачаз листомз вимогоюповернути грошовікошти,витрачені неюна придбаннязазначеного квитка,однак відповідачембуло надіслановідповідь проте,що,на думкувідповідача,немає підставдля поверненнягрошових коштів,що змушуєпозивачку звернутисьдо судудля захистусвоїх прав.Позивачка вважає позовні вимоги обґрунтованими в повному обсязі однак суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені доводи від так, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у зазначеній справі є таким, що підлягає скасуванню.

Позиція інших сторін

15 грудня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду поштою направлено відзив від ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Мотивуючи який відповідач виходив з наступного, що 03 червня 2021 року відповідач отримавши скаргу, встановив, що 02 травня 2021 року на Сєвєродонецькій АС працював касир квитковий ОСОБА_6 підтверджується табелем обліку використання робочого часу за травень 2021 г Сєвєродонецької АС), яка 11 травня 2021 року була звільнена за власним бажання: підтверджується наказом від 11.05.2021 року за № 80-к) тому взяти пояснення по питанню «нібито» не продажу пільгового квитка, відповідачу - не виявляється можливим. Відеоспостереження, яке розташоване в залі очікування Сєвєродонецької АС зберігається протягом 20 днів, тому встановити, що саме позивачу 02 травня 2021 року було відмовлено в продажі квитка, як учаснику бойових дій неможливо. Тому, розглянувши скаргу та додані до неї документи, 08 червня 2021 року за № 1/1- 202 ТОВ «РУАС» була направлена відповідь на скаргу ОСОБА_1 , в якій зазначено, що позивачем до скарги надані наступні копії : посвідчення серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 № 122 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2020р. за № 380/34663 (далі - Наказ), пунктом 11 передбачено: У разі зміни прізвища, імені або по батькові чи зміни статі за заявою особи їй видається нове посвідчення та лист талонів, на якому у верхньому правому куті ставиться відмітка "Дублікат", попередні знищуються, про що складається акт, який зберігається в установі, де були видані нове посвідчення та лист талонів. Відповідно до п.16 Наказу, щороку до 10 січня проводиться інвентаризація посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків і листів талонів. Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, що підстав для відшкодування позивачу вартості проїзду по наданим копіям квитків не має. Тобто позивачем ОСОБА_1 не було отримане нове посвідчення, яке надає права та пільги встановлені законодавством України, в тому числі на безплатний проїзд. Також, не зрозуміло чому саме 02 травня 2021 року Позивач не звернулася до начальника Сєвєродонецької АС або не написала скаргу на дії касира квиткового, тим паче, цього не зробила 04 травня 2021 року коли здійснювала поїздку, якщо вважала, що її законні права були порушені. Тому, доказів, що саме Позивачка зверталася до касира квиткового Сєвєродонецької АС за придбанням пільгового квитка - не має.

16 грудня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшло заперечення на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Мотивуючи який позивач зазначала, що доводи ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» не є слушними, оскільки згідно п.7 ч.І ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надаються такі пільги: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Відповідно до ст. 1-1 ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Згідно ч. 1 ст.5 ЗУ «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 09.04.2016р. Військовою частиною НОМЕР_4 Міністерства оборони України, ОСОБА_7 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 16.03.2017р. Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №264, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 . Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №4439-453527-2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_5 , оформлений 04.05.2017р. Відповідно до копії чеку №364255 від 02.05.2021р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області здійснено попередній продаж квитка на 04.05.2021р. за напрямком «Сєвєродонецьк-Рубіжне». Вартість зазначено 12грн. та 394,70грн. Відповідно до копії повідомлення ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області №1/1-202 від 08.06.2021р., повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для відшкодування вартості проїзду по наданим копіям квитків.

Спірним у зазначеній справі являється дотримання гарантій безоплатного проїзду усіма видами транспорту учасникам бойових дій за наявності посвідчення встановленого зразка.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Діяльність автостанцій в Україні регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18 лютого 1997 р. № 176, наказом Міністерства транспорту та зв`язку України «Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій» від 27 вересня 2010 р. № 700.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт», пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

При цьому, варто зауважити, що ТОВ «Регіональне управління автобусних станцій» м. Сєвєродонецьк Луганської області не є автомобільним перевізником і перевезень не здійснює, а виступає в якості посередника між пасажиром і перевізником.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення чи довідку, на підставі якої надається пільга, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєструвати електронний квиток.

Наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020р. за №122, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 24.04.2020р. за №380/34663, затверджено Інструкцію про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, яка визначає порядок видачі в Міноборони та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Адміністрація ДССТ) посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості, а також порядок їх замовлення, отримання, обліку.

Абзацами 6-9 пункту 11 зазначеної Інструкції встановлено, що у разі зміни прізвища, імені або по батькові чи зміни статі за заявою особи їй видається нове посвідчення та лист талонів, на якому у верхньому правому куті ставиться відмітка «Дублікат», попередні знищуються, про що складається акт, який зберігається в установі, де були видані нове посвідчення та лист талонів. Зазначене оформлюється протоколом Комісії, яка надавала статус учасника бойових дій. Інформація стосовно таких осіб подається до внесення в Єдиний державний реєстр ветеранів війни. До заяви додаються: копія свідоцтва про одруження (розлучення); копія паспорта; витяг з наказу (по особовому складу) про зміну особою прізвища, імені, по батькові або статі; копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (у разі зміни статі); копія ідентифікаційного номера; копія посвідчення учасника бойових дій; копія листа талонів.

З урахуванням вищевикладеного, встановлено, що 09.04.2016р. позивачем ОСОБА_1 було отримано посвідчення серії НОМЕР_1 щодо права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, зокрема права на безплатний проїзд усіма видами транспорту незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка. При цьому, суд зауважує, що прізвище позивача у посвідченні - « ОСОБА_3 ». 16.03.2017р. позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб, внаслідок чого дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » було змінено на « ОСОБА_5 ». На підставі державної реєстрації шлюбу позивачем ОСОБА_1 було змінено ряд документів, зокрема паспорт громадянина України, картку платника податків тощо. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства України, позивачем ОСОБА_1 не було отримано нове посвідчення щодо права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій у зв`язку зі зміною прізвища після державної реєстрації шлюбу. Докази, щодо наявності у позивача ОСОБА_1 встановленого чинним законодавством зразка посвідчення в матеріалах справи відсутні. З огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність права позивача ОСОБА_1 02.05.2021р. на безплатний проїзд усіма видами транспорту незалежно від відстані та місця проживання відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,

Обставини,викладені представникомпозивача ШурхномК.А.в інтересах ОСОБА_1 в обґрунтуванняпозову незнайшли свогопідтвердження вматеріалах справи,у зв`язкуз чимпозовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ«Регіональне управлінняавтобусних станцій»м.Сєвєродонецьк Луганськоїобласті простягнення грошовихкоштів запридбаний квитокна проїздв автобусіне булазадоволена судомпершої інстанції.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, щодо висновку про необґрунтованість позовних вимог, що має наслідком відмову в їх задоволенні.

Апеляційна скарга є аналізом норм чинного закону про статус ветеранів війни та закону про захист прав споживачів. В апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.367,п.1ч.1ст.374,ст.375,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від30 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Повний текстпостанови складено 18 січня 2022 року.

Головуючий

Судді