Ухвала

від 25.11.2021 по справі 9/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2021Справа № 9/431

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши

скаргу Федорченко Валентини Валентинівни

на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі №9/431

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

про видачу виконавчого документу у справі № С3-02-05/2010

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Федорченко Валентини Валентинівни

про стягнення 9850,53 грн

представники учасників справи:

від стягувача: не з`явився

від боржника (скаржника): не з`явився

від органу державної виконавчої служби: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Бондаренко Г.П.) перебувала справа №9/431 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 09.09.2010 у справі № С3-02-05/2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 09.09.2010 у справі № С3-02-05/2010.

21.10.2010 на виконання вказаної ухвали Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.10.2021 через відділ діловодства суду від Федорченко Валентини Валентинівни надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

У скарзі Федорченко Валентина Валентинівна просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не скасуванні заходів примусового виконання та не знятті арешту накладеного згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284; зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за № 10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України) на майно Федорченко Валентини Валентинівни (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

зобов`язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34972294; 02138 м. Київ, вул. Бальзака, будинок 64) скасувати заходи примусового виконання та зняти арешт з нерухомого майна Федорченко Валентини Валентинівни ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), накладений згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284; зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за № 10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України).

Також, у прохальній частині скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги на бездіяльність державного виконавця.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 вказану заяву передано на розгляд судді Турчину С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 поновлено Федорченко Валентині Валентинівні строк для подання скарги на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), розгляд скарги призначено на 11.11.2021.

05.11.2021 через відділ діловодства суду від Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові пояснення, у яких орган державної виконавчої служби повідомив про відсутність можливості надати матеріали виконавчого провадження №39955603 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №9/431, у зв`язку із знищенням матеріалів зазначеного виконавчого провадження. Органом державної виконавчої служби зазначено, що 24.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження"; повторно наказ від 21.10.2010 №9/431 до відділу на виконання не надходив та на виконанні відділі не перебуває; відповідно до ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час повернення виконавчого документу), наслідки завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають звільнення майна з-під арешту.

Також орган державної виконавчої служби просив суд розглядати скаргу без участі представника Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

11.11.2021 на електронну пошту суду від скаржника надійшла заява про проведення судового засідання без участі скаржника та його представника.

У судове засідання 11.11.2021 представники боржника (скаржника), стягувача та органу державної виконавчої служби.

Протокольною ухвалою від 11.11.2021, керуючись ст. 42, 170, 233 Господарського процесуального кодексу України, суд залишив без розгляду заяву скаржника про проведення судового засідання без участі скаржника та його представника, оскільки подана через електронну пошту заява не скріплена електронним цифровим підписом, а тому зазначена заява не вважається такою, що підписана заявником (його представником).

Протокольною ухвалою від 11.11.2021 відкладено розгляд скарги на 25.11.2021.

25.11.2021 через відділ діловодства суду від скаржника надійшла заява про відкладення розгляду скарги.

У судове засідання 25.11.2021 представники боржника (скаржника), стягувача та органу державної виконавчої служби.

Розглянувши у судовому засіданні 25.11.2021 заява скаржника про відкладення розгляду скарги, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаної заяви з огляду на її необґрунтованість та недоведеність обставин, на які скаржник посилається як підставу неможливості прибути у судове засідання.

Дослідивши матеріали скарги на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

В обґрунтування скарги Федорченко Валентина Валентинівна посилається на те, що у червні 2021 року їй стало відомо, що у єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація щодо арешту нерухомого майна, власником якого є Федорченко Валентина Валентинівна , а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна Реєстраційний номер обтяження: 10400284 Зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за №10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; Підстава обтяження: постанова державного виконавця, 4642/17, 25.10.2010,ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно Власник: Федорченко Валентина Валентинівна

Відповідно до письмової відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) за № 8086 від 06.07.2021 та відповіді Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) за №18726-Н від 30.06.2021, на примусовому виконанні Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував на примусовому виконанні наказ Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі № 9/431 про стягнення з ФОП Федорченко В.В. на користь ТОВ "Ласка Лізинг" кошти у розмірі 11350,52 грн (вперше виконавче провадження відкрито 17.11.2010, накладено арешт на майно боржника).

Згідно даних листів також вбачається, що 13.05.2014 державним виконавцем відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції закону чинній на час повернення виконавчого документа) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник вказує, що оскільки арешт на майно боржника накладений ще у 2010 та з 2014 року на примусовому виконанні у відділі ДВС не перебувають виконавчі документи відносно Федорченко В.В. , представником скаржника до органу ДВС було направлено заяву № 2021/1 від 06 вересня 2021 року про скасування заходів примусового виконання та зняття арешту.

У відповідь на зазначену вище заяву орган державної виконавчої служби листом повідомив, що для вирішення питання щодо зняття арешту заявник може звернутися до суду.

Посилаючись на наведені обставини, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження щодо боржника та сплив трьох років після закриття виконавчого провадження, скаржник вважає, що відсутні правові підстави для продовження дії арешту майна боржника, у зв`язку із чим Федорченко Валентина Валентинівна просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не скасуванні заходів примусового виконання та не знятті арешту накладеного згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284; зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за № 10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України) на майно Федорченко Валентини Валентинівни (ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

зобов`язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34972294; 02138 м. Київ, вул. Бальзака, будинок 64) скасувати заходи примусового виконання та зняти арешт з нерухомого майна Федорченко Валентини Валентинівни ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), накладений згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284; зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за № 10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України).

Відповідно ст.129-1 Конституції України та ст.326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із матеріалами скарги, 17.11.2010 відкрито виконавче провадження №22640070 з примусового виконання судового наказу Господарським судом міста Києва від 21.10.2010 № 9/431 про стягнення з ФОП Федорченко В.В. на користь ТОВ "Ласка Лізинг" кошти у розмірі 11350,52 грн.

29.09.2011 державним виконавцем відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону чинного на час відкриття виконавчого провадження) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Повторно вище вказаний виконавчий документ пред`являвся до виконання 17.11.2011 (ВП № 29854160) та 10.02.2012 (ВП № 31117591).

17.10.2012 державним виконавцем відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону чинного на час повернення виконавчого документа) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Повторно виконавчий документ пред`явлено до виконання 25.09.2013, у зв`язку із чим 27.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 39955603).

27.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

13.05.2014 державним виконавцем відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції закону чинній на час повернення виконавчого документа) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (у редакції Закону чинного на час відкриття виконавчого провадження 17.11.2010 ВП№22640070) визначає, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

У відповідності до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (у редакції Закону чинного на час відкриття виконавчого провадження 27.09.2013 ВП№39955603) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно із п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (у редакції Закону чинного на час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№39955603) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.4,5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Частина перша статті ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 визначає підстави закінчення виконавчого провадження. Так, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом;8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.2 ст.50 у наведеній редакції Закону).

Згідно із ч.1, 3, 4, 5 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Проаналізувавши наведені норми Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (у редакції Закону чинного на час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№39955603) судом встановлено, що наслідки повернення виконавчого документа на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачали зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Не передбачає такого наслідку даний нормативно-правовий акт і у редакції чинній на час розгляду скарги.

Оскільки норми Закону України "Про виконавче провадження" у редакціях чинних на час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№39955603 та на час розгляду скарги, не передбачали зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправомірність бездіяльності Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Також судом встановлено, що скаржник просить суд зняти арешт накладений згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284), у той час як згідно із матеріалів скарги вбачається, що вперше виконавче провадження було відкрито 17.11.2010, номер виконавчого провадження №22640070. Разом із відкриттям 17.11.2010 виконавчого провадження №22640070 було також і накладено арешт.

Водночас, матеріали скарги не містять доказів накладення арешту згідно із постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010, про зняття якого скаржником заявлено вимогу.

Наразі скаржником не підтверджено наявності правових підстав для зняття арешту, накладеного згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що доводи скаржника необґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи, а тому вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не скасуванні заходів примусового виконання та не знятті арешту накладеного згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 та зобов`язання Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання та зняти арешт з нерухомого майна Федорченко Валентини Валентинівни , накладений згідно постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 4642/17 від 25.10.2010 (реєстраційний номер обтяження: 10400284; зареєстровано: 25.10.2010 09:31:31 за № 10400284 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України), не підлягають задоволенню.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Федорченко Валентини Валентинівни на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №9/431.

Керуючись ст. ст. 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Федорченко Валентини Валентинівни на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №9/431 - відмовити.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 01.12.2021.

Суддя С.О. Турчин