Ухвала

від 02.12.2021 по справі 580/381/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відводі судді

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа №580/381/21

провадження №Зі/9901/157/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М. у справі №580/381/21 за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Багва про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень і зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Багва , у якому просив:

- визнати дії відповідача протиправними, як такі, що порушують право ОСОБА_1 на отримання земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га;

- визнати рішення відповідача від 24.06.2020, від 08.09.2020, від 05.10.2020 недійсними та зобов`язати його повторно розглянути заяву від 05 травня 2020 року з внесеними змінами заявою від 17.09.2020.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 гривень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 змінено, виключивши із резолютивної частини абзац 2 наступного змісту:

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1816,00 гривень .

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 - залишено без змін.

11.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі №580/381/21.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021- відмовлено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 у справі №580/381/21 за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Багва про визнання протиправними дій, визнання недійсними рішень і зобов`язання вчинити дії - залишено без руху.

Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

08.11.2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).

На обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що йому є не зрозумілим перший абзац резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 01.11.2021. Водночас скаржник зазначає, що склад суддів діяв завідомо упереджено і поставив перепони у допуску його до суду по захисту соціальних прав такі як: несплата судового збору та необґрунтована касаційна скарга. Також на думку заявника, якщо провадження за його касаційною скаргою і буде відкрито, то тільки для того щоб забрати судовий збір і ухвалити формальне рішення на користь влади.

Верховний Суд ухвалою від 29.11.2021 заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. у справі № 580/381/21 визнав необґрунтованою та з огляду на потребу розв`язання питання про наявність підстав для відводу суддів передав її до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який розглядатиме відповідне питання.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

01.12.2021 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. визначений суддя Єзеров А.А.

Розглядаючи правове питання, яке порушене у заяві про відвід суддів, Верховний Суд бере до уваги таке.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

У цьому світлі Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції неупередженість ( безсторонність ) судді , а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) об`єктивним критерієм , який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) суб`єктивним критерієм , який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача . У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене . Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Верховний Cуд бере до уваги те, що на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, від скаржника, надійшло клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, що в свою чергу спростовує твердження заявника про незрозумілість першого абзацу її резолютивної частини. Водночас доводи позивача, зазначені в заяві про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Шарапи В.М. свідчать про незгоду останнього з процесуальним рішенням суду, що у значенні імперативних приписів частини четвертої статті 36 КАС України не може вважатись обґрунтованою підставою для відводу.

Верховний Суд зауважує, що у заяві про відвід не наведені будь-які факти прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх упередженість, небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.

Тому аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. не викликають обґрунтованих сумнівів у їх об`єктивності, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів, а фактично відображають власну позицію позивача щодо прийнятого суддями рішення.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М., їх необ`єктивність чи пряму/опосередковану заінтересованість під час розгляду справи №580/381/21 ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначив, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких обставин також не встановив.

З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід від участі в розгляді справи №580/381/21 суддів Верховного Суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 256 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Шарапи В.М. від участі в розгляді справи №580/381/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А.А. Єзеров