Постанова

від 22.11.2021 по справі 307/1745/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1745/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 листопада 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.,

за участі секретарки судового засідання Жганич К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Калиновий цвіт до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Решетаря Василя Васильовича на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року, ухвалене суддею Гримутом В. І., повний текст якого складено 30.11.2020,

в с т а н о в и в:

У черевні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Калиновий цвіт (далі - ОСББ Калиновий цвіт , ОСББ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов обґрунтований тим, що ОСББ Калиновий цвіт має у постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1431 га, кадастровий номер 2124482800:04:001:0132, для колективного житлового будівництва по АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці розташований восьмиквартирний двоповерховий будинок учителів, власниками квартир якого є члени ОСББ Калиновий цвіт : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Упродовж 2017 року відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є власниками і мешканцями даного будинку вчителів, було здійснено самовільне захоплення вказаної земельної ділянки, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ділянки розміром 0,005 га, з правої сторони фасаду будинку, де ними без будь-яких дозвільних документів установлено торговий павільйон по реалізації продуктів харчування й інших промислових товарів; ОСОБА_3 ділянки розміром 0,003 га, з лівої сторони фасаду будинку, де він без будь-яких дозволів установив термобудку для зберігання овочів та фруктів, а ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,07 га, з тильного боку цього будинку, яку використовує для облаштування власного підсобного господарства.

При цьому добровільної відмови від права користування зазначеною земельною ділянкою ОСББ не надавало та своє право користування нею не припиняло.

Вказувало, що на неодноразові вимоги, а також вимоги з боку Калинівської сільської ради, про усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, відповідачі не реагують, чим порушують права ОСББ Калиновий цвіт .

Посилаючись на наведені обставини просило зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 усунути перешкоди у своєму користуванні земельною ділянкою площею 0,1431 га, кадастровий номер 2124482800:04:001:0132, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом негайного демонтажу відповідачами самовільно встановлених ними на ній торгових павільйонів, її звільнення та зобов`язання не чинити будь-яких інших перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, а також стягнути з них на свою користь понесені судові витрати по сплаті 1 762 грн судового збору та 3 200 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року ОСББ Калиновий цвіт задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСББ Калиновий цвіт земельною ділянкою площею 0,1431 га, кадастровий номер 2124482800:04:001:0132, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самовільно встановлених ними торгових павільйонів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСББ Калиновий цвіт по 440,50 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Решетар В.В. просив скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ Калиновий цвіт відмовити.

Скарга мотивована тим, що оскаржене рішення суду є незаконним через порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, а також у зв`язку з тим, що воно ґрунтується на недостовірних доказах.

Посилався, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема дозвільним документам, які підтверджують правомірність упродовж тривалого часу користування ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 спірною частиною земельної ділянки, на якій розташований належний їм збірно-розбірний павільйон.

Звертав увагу і на те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є належними землекористувачами та в останнього земельна ділянка не вилучалась, згоди на її вилучення він не надавав. До того ж, при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ОСББ Калиновий цвіт не було враховано і не відображено місця розташування належного ОСОБА_1 павільйону.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСББ Калиновий цвіт - адвокат Турок І.С. посилався на її безпідставність та надуманість, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення - без змін.

Інші учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , його представник-адвокат Решетар В.В. та відповідачка ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав наведених у ній.

Представники позивача ОСББ Калиновий цвіт - голова цього об`єднання Меклеш Н.І. та адвокат Турок І.С. у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечили, уважали її безпідставною та просили оскаржене рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому їх неявка, на думку колегії суддів та відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення відповідача ОСОБА_1 , його представника-адвоката Решетара В.В., відповідачки ОСОБА_2 , представників позивача - голови ОСББ Калиновий цвіт Меклеш Н.І., адвоката Турока І.С., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення місцевого суду відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не оскаржене, а відтак, на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом у частині вирішення позовних вимог ОСББ Калиновий цвіт щодо них, не перевіряється.

Судом установлено, що позивачу ОСББ Калиновий цвіт на праві постійного користування належить земельна ділянка для колективного житлового будівництва, за кадастровим номером 2124482800:04:001:0132, площею 0,1431 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для колективного житлового будівництва, що стверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за реєстраційним номером 1414580721244 від 16.11.2017 (т.1, а.с.12).

Відповідно до свідоцтв про право власності на житло у будинку АДРЕСА_1 , власниками квартир цього будинку є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 (т.1, а.с.13-16).

Із протоколу засідання постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села з виїздом на місце № 3 від 10.05.2018, який затверджений рішенням Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за № 736 від 17.05.2018, вбачається, що: межі земельної ділянки проходять згідно з визначених меж геодезичною фірмою; землекористувачі земельної ділянки прибудинкової території будинку вчителів АДРЕСА_1 мають відповідні документи - витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 2124482800:04:001:0132, площею 0,1431 га; - ОСОБА_2 самовільно захопила частину прибудинкової території цього будинку вчителів, що знаходиться по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.12 на звороті, 18) .

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2018 за № 16.6-02/29, актом обстеження земельної ділянки від 26.03.2018, складеного державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Малько І.В., встановлено, що земельна ділянка площею 0,1431 га, за кадастровим номером 2124482800:04:001:0132, належить на праві постійного користування ОСББ Калиновий цвіт , з цільовим призначенням для колективного житлового господарства. Частину цієї земельної ділянки самовільно зайнято та використовується, зокрема ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Згідно з відповіді Калинівської сільської ради від 20.03.2018 сільською радою не видавались ОСОБА_15 та ОСОБА_16 жодні дозвільні документи на право користування земельною ділянкою площею 0,005 га, за кадастровим номером 2124482800:04:001:0132, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСББ Калиновий цвіт не надавало добровільної відмови від користування земельною ділянкою або частиною земельної ділянки (т.1, а.с.27-35).

Із листа Калинівського сільського голови Метелешка В.І. адресованого начальнику Дубівського відділення поліції від 28.03.2017 убачається, що у зв`язку з неодноразовими зверненнями мешканців села та ОСББ виконком цієї сільради просить ужити відповідних заходів до ОСОБА_2 , яка розпочала незаконне будівництво кіоску не маючи при цьому жодних дозвільних документів та здійснює незаконну торгівлю (т.1, а.с.20) .

Щодо твердження апелянта про наявність у ОСОБА_1 відповідної технічної документації на встановлення в АДРЕСА_1 збірно-розбірного павільйону, на підставі викопіювання з генплану с. Калини, дозволу районного архітектора на право виконання будівельних робіт № 363 від 25.08.1999 та рішення комісії Тячівської РДА від 20.08.1999 № 51 про надання дозволу на розташування тимчасово збірно-розбірного павільйону по продажу продуктів харчування у АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає таке.

У дозволі на право виконання будівельних робіт зазначено, що він видається на підставі рішення Калинівської сільської ради від 02.06.1996 № 29 про відведення земельної ділянки (т.1, а.с.206) , однак копія цього рішення до технічної документації не долучена, і відповідачі Кухти його суду не надали. Водночас на вимогу Закарпатського апеляційного суду архівним відділом Тячівської РДА Закарпатської області від 22.07.2021 № 01-11/155 повідомлено, що надати рішення Калинівської сільської ради Тячівського району за № 29 від 02.06.1999 немає можливості через те, що в документах архівного фонду зазначеної сільської ради є відсутні відомості про проведення сесії 02.06.1999. При цьому є наявні відомості про проведення шостої сесії ХХІІІ (ІІІ) скликання 15.04.1999 та сьомої сесії ХХІІІ(ІІІ) скликання 26.06.1999, але питання про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,005 га у АДРЕСА_1 у них не розглядалося. Протоколи засідань виконавчого комітету Калинівської сільської ради за 1999 рік до архівного відділу для зберігання не поступали (т.2, а.с.106).

У рішенні комісії Тячівської РДА від 20.08.1999 № 51 про надання ОСОБА_1 дозволу на розташування тимчасово збірно-розбірного павільйону по продажу продуктів харчування у АДРЕСА_1 вказано, що цей дозвіл на розташування тимчасового павільйону дійсний протягом 6 місяців від дати дозволу на виконання проектних робіт (т.1, а.с.208).

За змістом ст. 125 ЗК України право постійного користування виникають з моменту державної реєстрації цього права.

Як регламентовано у частинах 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З урахуванням наведеного колегія суддів уважає безпідставними доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 , на підставі зазначених вище документів і без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, протягом тривалого часу є належним землекористувачем спірної частини земельної ділянки, на якій тимчасово розташований належний йому збірно-розбірний павільйон.

Не заслуговують на увагу і судження відповідача ОСОБА_1 , що при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ОСББ Калиновий цвіт не було враховано і відображено місце розташування його павільйону, оскільки надану ОСББ у постійне користування земельну ділянку площею 0,1431 га, її місце розташування, конфігурацію та державну реєстрацію цього права за ОСББ Калиновий Цвіт він не оскаржував.

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, апеляційний суд доходить висновку, що позивач довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами свої вимоги, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтується на положеннях закону і фактичних обставинах справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині, що є апеляційним переглядом, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржене рішення місцевого суду, в частині, що є апеляційним переглядом, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Решетаря Василя Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 грудня 2021 року.

Суддя-доповідачка

Судді