Ухвала
від 24.01.2022 по справі 307/1745/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 січня 2022 року

м. Київ

справа № 307/1745/18

провадження № 61-437ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Калиновий цвіт до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Калинівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У черевні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Калиновий цвіт (далі - ОСББ Калиновий цвіт ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову зазначало, що заявник має у постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1431 га, кадастровий номер: 2124482800:04:001:0132, для колективного житлового будівництва на АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці розташований восьмиквартирний двоповерховий будинок учителів, власниками квартир якого є члени ОСББ Калиновий цвіт : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Упродовж 2017 року відповідачами, які не є власниками і мешканцями вищевказаного будинку, здійснено самовільне захоплення вказаної земельної ділянки, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ділянки, розміром 0,005 га, з правої сторони фасаду будинку, де ними без будь-яких дозвільних документів установлений торговий павільйон із реалізації продуктів харчування й інших промислових товарів; ОСОБА_4 ділянки, розміром 0,003 га, з лівої сторони фасаду будинку, де він без будь-яких дозволів установив термобудку для зберігання овочів та фруктів, а ОСОБА_5 земельну ділянку, розміром 0,07 га, з тильного боку цього будинку, яку використовує для облаштування власного підсобного господарства.

При цьому добровільної відмови від права користування зазначеною земельною ділянкою заявник не надавав та своє право користування нею не припиняв.

Вказувало, що на неодноразові вимоги, а також вимоги з боку Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області , про усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, відповідачі не реагують, чим порушують права заявника.

Ураховуючи вищевикладене, заявник просив суд зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,1431 га, кадастровий номер: 2124482800:04:001:0132, яка розташована на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу відповідачами самовільно встановлених ними на ній торгових павільйонів, її звільнення та зобов`язання не чинити будь-яких інших перешкод у користуванні цією земельною ділянкою.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, позов ОСББ Калиновий цвіт задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні ОСББ Калиновий цвіт земельною ділянкою площею 0,1431 га, кадастровий номер: 2124482800:04:001:0132, яка розташована на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самовільно встановлених ними торгових павільйонів.

У задоволенні іншої частини позову ОСББ Калиновий цвіт відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог у частині зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка на праві постійного користування належить ОСББ Калиновий цвіт . Апеляційним судом рішення місцевого суду в частині вирішення вимог ОСББ Калиновий цвіт до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не переглядалось.

04 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, положеннями вказаної норми передбачено, що підставою касаційного оскарження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з обґрунтуванням наявності таких підстав.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно звернути увагу, що наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (якщо суд не дослідив зібрані у справі докази), може бути підставою для скасування судового рішення лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

У поданій касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а також формальне цитування постанов Верховного Суду, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що представник заявника не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню представнику заявника.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Калиновий цвіт до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Калинівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою повернути представнику заявника.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.01.2022
Оприлюднено25.01.2022
Номер документу102704971
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —307/1745/18

Ухвала від 24.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Постанова від 22.11.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Готра Т. Ю.

Ухвала від 23.06.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Готра Т. Ю.

Ухвала від 20.01.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Готра Т. Ю.

Ухвала від 12.01.2021

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Готра Т. Ю.

Рішення від 20.11.2020

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Гримут В. І.

Рішення від 20.11.2020

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Гримут В. І.

Ухвала від 18.06.2018

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Гримут В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні