Ухвала
26 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 492/1142/20
провадження № 61-18101ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року, додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від
22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Головного управління Держгеокадастру
в Одеській області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття під`їзних шляхів до земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму грошових коштів в розмірі
297 907, 60 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття під`їзних польових шляхів до земельної ділянки. Також просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму грошових коштів в розмірі 100 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями
з самовільного зайняття під`їзних польових шляхів до земельної ділянки та понесені судові витрати.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року , залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 вересня
2021 року, у задоволенні позову було відмовлено.
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представник скаржника у касаційній скарзі вказує, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для ОСОБА_1 , а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить
2 270 грн.
У цій справі ціна позову становить 397 907, 60 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн ? 250 = 567 500 грн).
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу,
з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання представника скаржникана те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки в касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування такого твердження.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року, додаткове рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11 лютого
2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття під`їзних шляхів до земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2021 |
Оприлюднено | 03.12.2021 |
Номер документу | 101583691 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні